Запорізької області
27.05.09 Справа № 28/189/09
Суддя Яцун О.В.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр землеустрою та геодезії», м.Запоріжжя
До відповідача: Приватного підприємства «Спецбудкомплект-плюс», м.Запоріжжя
Суддя О.В. Яцун
Представники:
від позивача: Севастьянов Р.Ю. -представник на підставі довіреності №06/01 від 06.04.2009р.
Діденко Є.В.-представник на підставі довіреності №06/02 від 06.04.2009р.
від відповідача: Пашаєв С.М. -представник на підставі довіреності №7 від 15.07.2008р.
Лубенський А.М. -представник на підставі довіреності №8 від 06.05.2009р.
16.04.2009р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ПП «Спецбудкомплект-плюс»5000грн.00коп. основного боргу на підставі договору доручення №0153_01/1 від 05.07.2007р., 237грн.95коп. 3% річних та 1740грн.00коп. інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.04.2009р. порушено провадження у справі №28/189/09, судове засідання призначено на 27.05.09р.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 27.05.2009р. представниками позивача було заявлено клопотання у відповідності до ст.22 ГПК України про збільшення позовних вимог, а саме просять суд стягнути з відповідача 5000грн.00коп. основного боргу на підставі договору доручення №0153_01/1 від 05.07.2007р., 258грн.90коп. 3 % річних та 1945грн.00коп. інфляційних втрат.
Клопотання розглянуто в судовому засіданні та задоволено.
Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з ПП «Спецбудкомплект-плюс»5000грн.00коп. основного боргу на підставі договору доручення №0153_01/1 від 05.07.2007р., 258грн.90коп. 3 % річних та 1945грн.00коп. інфляційних втрат.
Представники відповідача проти наявності основного боргу у розмірі 5000грн.00коп. на підставі договору доручення №0153_01/1 від 05.07.2007р. не заперечують. Разом з тим, зазначили, що заперечують проти нарахування штрафних санкцій, які передбачені п.6 ст.232 ГК України. До того ж, посилаються на ст.258 ЦК України, нормами якої встановлена позовна давність в один рік щодо застосування вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
В судовому засіданні, 27.05.2009р. у відповідності до норм ст. 85 ГПК України представникам сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.
Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як свідчать надані до суду документи, 05.07.2007р. між ТОВ «Центр землеустрою та геодезії»(виконавець) та ПП «Спецбудкомплект-плюс»(довіритель) було укладено договір доручення №0153_01/1, за умовами якого довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання за винагороду, від імені та за дорученням довірителя виконати роботи та юридичні дії по розробці проекту землеустрою по відводу ділянки по вул. Перемоги в м.Запоріжжі для здійснення забудови кварталу у складі житлового комплексу та багатофункціонального громадського центру, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Згідно з п.2 додаткової угоди від 18.09.2007р. до договору , винагорода позивача, передбачена п.4.1 договору складає 10.000грн.00коп.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
На виконання умов договору позивач виконав роботи та юридичні дії по розробці проекту землеустрою по відводу ділянки по вул. Перемоги в м.Запоріжжі для здійснення забудови кварталу у складі житлового комплексу та багатофункціонального громадського центру про що свідчить підписаний обома сторонами Акт приймання виконаних робіт від 27.09.2007р. на суму 10.000грн.00коп.
Відповідно до п.4.3 договору доручення №0153_01/1 від 05.07.2007р., повірений приступає до виконання договору з моменту отримання авансового платежу в розмірі 80% від суми винагороди.
Разом з тим, передбачений п.4.3 договору аванс відповідачем сплачений не був.
Пунктом 4.4 договору сторони узгодили, що залишкова вартість робіт оплачується повіреному протягом 5 робочих днів після підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт за договором.
Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за надані послуги у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, сплив лише 5000грн00коп., чим порушив умови договору.
На момент розгляду справи, борг за надані послуги складає 5000грн.00коп.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, 03.03.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію з проханням перерахувати суму боргу за надані послуги за договором доручення №0153_01/1 від 05.07.2007р..
Претензія залишена відповідачем без відповіді.
Сума боргу на момент розгляду справи не оплачена та становить 5000грн.00коп., про що відповідач не заперечує.
Факт наявності заборгованості у розмірі 5000грн.00коп. підтверджується матеріалами справи.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.
На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг в повному обсязі не довів, претензій по якості, обсягу та терміну виконання доручення від відповідача не надходило, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 5000грн.00коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За неналежне виконання грошового зобов'язання позивачем заявлені вимоги про стягнення 1945грн.00коп. інфляційних втрат та 258грн.90коп. 3% річних.
Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.
Інший розмір відсотків договором не встановлений.
Відповідно до розрахунку позивача сума 3% річних за період прострочення з 05.10.2007р. по 27.05.2009р. (630 днів) складає 258грн.90коп., сума інфляційних втрат за вказаний період прострочення складає -1945грн.00коп.
Факт прострочення матеріалами справи доведений.
Разом з тим, при розрахунку 3% річних позивачем була допущена арифметична помилка, оскільки про строчка складає не 630 днів, а 601 день, в зв'язку з чим з відповідача підлягає до стягнення сума 3% річних у розмірі 246грн.58коп., в решті вимог слід відмовити.
Враховуючи, що розрахунок інфляційних втрат не суперечить нормам чинного законодавства, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити в повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 2000грн.00коп. витрат на адвокатські послуги у відповідності до ст. 49 ГПК України.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір про надання правової допомоги №006 від 06.04.2009р. та квитанцію до прибуткового касового ордеру №9 від 15.04.09р.
У відповідності до роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. №04-5/609 вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.
За таких обставин суд вважає заявлені вимоги про стягнення витрат на адвокатські послуги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 20% від задоволених позовних вимог, що складає 1438грн.23коп.
Заперечення відповідача стосовно нарахування штрафних санкцій судом до уваги не приймаються, оскільки штрафні санкції до стягнення не заявлені, а заявлені 3% річних та інфляційних втрат.
Суд звертає увагу відповідача, що нормами ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 6 ст.232 ГК України встановлений порядок застосування штрафних санкцій.
Разом з тим, позивачем взагалі не ставляться позовні вимоги щодо стягнення неустойки (штрафу, пені).
Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, ст.526,625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Спецбудкомплект-плюс»(69063, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 24, код ЄДРПОУ 32607584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр землеустрою та геодезії»(69035, м.Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд.18, код ЄДРПОУ 33921191) 5000(п'ять тисяч)грн.00коп. основного боргу, 1945(одна тисяча дев'ятсот сорок п'ять)грн.00коп. інфляційних втрат, 246(двісті сорок шість)грн. 16коп. 3% річних, 101(сто одна)грн. 82коп. державного мита та 117(сто сімнадцять)грн.79коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1438(одна тисяча чотириста тридцять вісім)грн. 23коп. витрат на послуги адвоката.
Видати наказ.
В решті заявлених вимог відмовити.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 29 травня 2009р.