ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 34/277
20.05.09
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Охорона-Життя»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»
про стягнення 200 000 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача -
Гаврилюк С.І., представник за дов. №29 від 09.02.2009;
Вертаєва О.В., директор;
від відповідача -
Бантюкова С.В., нач. відд. прав. забезпеч., дов. №39-ГО/09 від 26.01.2009;
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Охоронна-життя»(далі - Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(далі -Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 200 000 грн. за договором банківського вкладу в національній валюті №131/Ю-08 (строковий без права поповнення та дострокового зняття) від 27.06.2008 (далі -Договір).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив, що відповідно до умов укладеного Договору Відповідач відкрив Позивачу вкладний (депозитний) рахунок та прийняв грошові кошти в сумі 200 000 грн.
Однак, Відповідач у передбачений Договорами строк, до 21.01.2009 суму вкладу не повернув.
Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що 20.01.2009 Правління НБУ своєю постановою №19/БТ призначило строком на 1 (один) рік, з 21.01.2009 до 21.01.2010 тимчасову адміністрацію, а також з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Відповідача введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строк на 6 місяців -з 21.01.2009 до 21.07.2009.
За умовами Договору днем повернення вкладу є 21.01.2009, з цієї ж дати починається дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, на думку Відповідача дія мораторію на задоволення вимог кредиторів розповсюджується на вимоги, які виникли до дня введення мораторію, включаючи з днем такого введення.
Крім того, Відповідач послався на п.5.2 Договору, відповідно до якого при наявності обставин непереборної сили строк виконання зобов'язань відсувається відповідно до закінчення терміну дії цих обставин.
Введення мораторію на задоволення ТОВ «Укрпромбанк»вимог кредиторів згідно рішення Національного банку України є непереборною силою, а тому строк повернення вкладу згідно Договору є відсуненим до закінчення терміну мораторію, а саме до 21 липня 2009.
За таких обставин відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27.06.2008 між Позивачем (Вкладник) та Відповідачем (Банк) укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №2651103301689 (далі -рахунок) в ТОВ «Укпромбанк», код банку 321228.
Пунктом 1.2 Договору №1 передбачено, що Вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на Рахунок, а Банк приймає грошові кошти Вкладника в сумі 100 000 грн. (далі -Вклад).
18.08.2008 між сторонами у справі укладено додатковий договір №1 до Договору, яким сторонами було пролонговано дію Договору до 21 жовтня 2008 року.
21.10.2008 між сторонами укладено додаток №2 до Договору, яким сторони вирішили збільшити суму Вкладу на 100 000 грн. пролонгувати дії договору до 21 січня 2009 року.
Відповідно до п.1.3 Договору, Банк зобов'язується повернути суму Вкладу 21 січня 2009 року.
Згідно з п.3.1.2 Договору Банк зобов'язаний повернути Вкладнику Вклад та виплатити проценти згідно умов Договору. Вклад та нараховані проценти перераховуються Банком в безготівковій формі на поточний рахунок Вкладника за реквізитами, вказаними в розділі 7 договору. Якщо днем повернення Вкладу є вихідний, святковий або неробочий день, то грошові кошти та нараховані проценти за Вкладом повертаються на наступний робочий день.
На виконання умов Договору Позивач розмістив вільні кошти в сумі 200 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
У зв'язку з невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором, Позивач звернувся до останнього з листом за вих.№15 та просив виконати умови Договору, повернути Вкладу та пеню на його поточний рахунок №26503190501 в АКБ «Інтеграл»у м. Києві, МФО 320735, код ЄДРПОУ 32345755.
У відповідь на лист Позивача, Відповідач зазначив послався на постанову Національного банку України «Про призначення тимчасової адміністрації в ТОВ «Укпромбанк»№19/БТ від 20.01.2009 та зазначив, що мораторій поширюється в тому числі і на повернення депозитних коштів юридичних осіб, які були розміщені у Банку до призначення тимчасової адміністрації, тобто до 21.01.2009.
Матеріали справи також містять довідку за підписом В.о. Генерального директора та Головного бухгалтера Позивача, відповідно до якої сума неповернутого депозитного вкладу станом на 21.04.2009 складає 200 000 грн.
Враховуючи той факт, що строк повернення депозиту Позивача закінчився 21.01.2009, тобто в момент призначення мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку, факт наявності боргу у Відповідача в сумі 200 000 Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що ж стосується посилань Відповідача щодо виникнення обставин непереборної сили до яких зокрема належить вступ у дію постанов і розпоряджень державних органів суд вважає їх безпідставними та необґрунтованими в силу наступного.
Відповідно до п.5.1 Договору сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором у випадку виникнення обставин непереборної сили, до яких належать: стихійні лиха, аварії, пожежі, масові безладдя, страйки, військові дії, протиправні дії третіх осіб, вступ і дію законодавчих актів, урядових постанов і розпоряджень державних органів, нормативно-правових актів Національного Банку України, що прямо чи побічно забороняють чи обмежуються можливість належного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Згідно з п.5.2 Договору при наявності обставин непереборної сили строк виконання зобов'язань відсувається відповідно до закінчення терміну дії цих обставин.
Відповідно до частини 1 статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
У відповідності до ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Разом з тим, у відповідності до положень ст. 617 ЦК України, призначення у Банку тимчасової адміністрації, у зв'язку із істотною загрозою його платоспроможності не може вважатися випадком, про що прямо вказує вищенаведена норма.
Посилання відповідача на введений у нього мораторій на задоволення вимог кредиторів суд не буре до уваги виходячи з нижчевикладеного.
Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі -Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Стаття 2 Закону України містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
При розгляді справи судом було встановлено, що Банк повинен був виконати свої зобов'язання з повернення депозиту 21.01.2009.
Відповідно до частини 1 статті 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
Таким чином, Відповідач повинен був повернути вклад 21.01.2009 до закінчення часу коли у Банку, за встановленими останнім правилами, припиняються відповідні операції з перерахування коштів, проте вже протягом цього дня (тобто 21.01.2009) діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Отже, на спірне зобов'язання дія мораторію не поширюється.
Ці зобов'язання Відповідач не виконав без поважних на те причин, тим самим порушивши права та законні інтереси позивача, як власника вкладу.
Частинами 1 та 4 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).
Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.
Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.
Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку відповідача за Депозитним договором щодо повернення позивачу суми депозиту та нарахованих на нього відсотків.
При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.
Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).
Таким чином, зважаючи на положення пункту 1 частини 3 статті 85 Закону примусове виконання рішення суду про звернення стягнення на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325, з вкладного (депозитного) рахунку №2651103301689 в ТОВ «Укрпромбанк», код банку 321228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Охорона-Життя»(02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, к. 308; 03056, Київ, вул. Борщагівська, 145, п/р 2650077047 в ВАТ КБ «Укргазбанк»в м. Києві, МФО 320478, ідентифікаційний код 32345755) 200 000 (двісті тисяч) грн. банківського вкладу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Охорона-Життя»(02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, к. 308; 03056, Київ, вул. Борщагівська, 145, п/р 2650077047 в ВАТ КБ «Укргазбанк»в м. Києві, МФО 320478, ідентифікаційний код 32345755) 2 000 (дві тисячі) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя
Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 29.05.2009