01 квітня 2014 року Справа № 9104/148081/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю ,,Галія" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року у справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю ,,Галія" до Тернопільської митниці, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю екологічна компанія ,,Данко", про скасування податкового повідомлення-рішення,-
09 липня 2012 року товариство з додатковою відповідальністю (ТзДВ) ,,Галія" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської митниці №43 від 19.06.2012 року.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзДВ ,,Галія" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено невідповідність висновків обставинам справи.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги ті обставини, що у ст. 8 Закону України ,,Про відходи" зазначається, що відходи є об'єктом права власності і право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом.
Разом з тим, апелянт вказує про те, що у відповідності до п. 17 ст.2 Закону України ,,Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" відходи чи брухт, що залишилися після зіпсуття давальницької сировини або готової продукції чи після переробки давальницької сировини, у разі їх реалізації на митній території України підлягають обкладенню ввізним митом, іншими податками та зборами, що справляються при ввезенні аналогічних відходів та брухту відповідно до законодавства. Сплата зазначених податків та зборів провадиться покупцем відходів чи брухту, який оформляє ввізну вантажну митну декларацію. Покупцем відходів, згідно договору №10 від 29.09.2010 року є ТОВ екологічна компанія ,,Данко".
З огляду на викладене, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи суд вбачає, що за наслідками проведеної планової документальної перевірки стану дотримання ТзДВ ,,Галія" законодавства України з питань митної справи за період з 01.05.2009 року по 29.02.2012 року складено акт від 30.05.2012 року № 0005/2/403000000/0004594901.
На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 43 від 19.06.2012 року, яким ТзДВ ,,Галія" визначено суму грошового зобов'язання з врахуванням штрафних санкцій за платежем: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на суму 9156,68 грн.
Висновки Тернопільської митниці базуються на тому, що в період з 29.09.2010 р. по 31.01.2011 р. позивач при митному оформленні готової продукції згідно ВМД №403000007/2010/007277 від 30.09.2010 р., №403000007/2010/007995 від 25.10.2010 р., №403000007/2010/008174 від 29.10.2010 р., №403000007/2010/008363 від 05.11.2010 р., №403000007/2010/009945 від 17.12.2010 р., №403000007/2011/000306 від 17.01.2011 р., №403000007/2011/000808 від 31.01.2011 р. в підтвердження видалення відходів переробки надавалися договір з товариством з обмеженою відповідальністю Екологічна компанія Данко" купівлі вторинної сировини № 10 від 29.09.2010 р., акти виконаних робіт про прийняття відходів виробництва між позивачем та ТзОВ Екологічна компанія ,,Данко", акти видалення непридатних для використання обрізів матерії верха, підкладки, прикладу, підписаних представниками позивача та затверджених директором ТзДВ ,,Галія" Рудчик Г.М.
Крім того, під час перевірки встановлено, що предметом договору № 10 від 29.09.2010 р. є купівля ТзОВ Екологічна компанія ,,Данко" у ТзДВ ,,Галія" ганчір'я згідно специфікації № 1 до договору, а відтак згідно вказаного договору не виконуються умови щодо видалення відходів переробки відповідно до законодавства, а саме п. 17 ст. 2 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах».
Суд першої інстанції встановив, що ТзДВ ,,Галія" було продано ТзОВ Екологічна компанія ,,Данко" відходи (ганчір'я) в кількості 70 кг. на суму 6,72 грн. Оплата ТзОВ Екологічна компанія ,,Данко" за отримані відходи підтверджується даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 361.1 ,,Розрахунки з вітчизняними покупцями". За період з 29.09.2010 р. по 31.01.2011 р. згідно договору № 10 від 29.09.2010 р. та актів виконаних робіт ТзДВ ,,Галія" передавалися ТзОВ Екологічна компанія ,,Данко" аналогічні відходи переробки, які утворилися під час переробки давальницької сировини за наступними ВМД типу ,,ІМ 51"; №403000007/2010/006631 від 08.09.2010 р.; №403000007/2010/007327 від 01.10.2010 р.; №403000007/2010/007676 від 13.10.2010 р.; №403000007/2010/009044 від 24.11.2010 р.; №403000007/2010/009267 від 01.12.2010 р.; №403000007/2010/009740 від 14.12.2010 р.; №403000007/2010/009741 від 14.12.2010 р.; №403000007/2010/0010213 від 24.12.2010 р., що свідчить про порушення ТзДВ ,,Галія" пункту 17 статті 2 Закону України ,,Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" та пункту 5.7 Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.09.03 р. № 609, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 жовтня 2003р. за № 897/8218.
Бухгалтерські документи, які б свідчили про утилізацію ТзОВ Екологічна компанія ,Данко" даних відходів переробки у ТзДВ ,,Галія" відсутні.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було порушено вимоги Закону України ,,Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і є вірними.
Так, відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України, митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.
Відповідно до ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.
Згідно із ст.69 Митного кодексу України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Відповідно до ч. 3 ст. 345 Митного кодексу України, митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо, зокрема, правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.
Частиною 6 вказаної статті передбачено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законом України.
Згідно п. 14 розд. І Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.09.2003 р. №609 (Порядок), визначено, що продукти переробки - товари, що утворюються внаслідок переробки товарів, розміщених у режимі переробки: товарна продукція, супутні продукти переробки, відходи переробки, залишки переробки.
Відповідно до п. 17 ст. 2 Закону України ,,Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" відходи чи брухт, що залишилися після зіпсуття давальницької сировини або готової продукції чи після переробки давальницької сировини, у разі їх реалізації на митній території України підлягають обкладенню ввізним митом, іншими податками та зборами, що справляються при ввезенні аналогічних відходів та брухту відповідно до законодавства.
Сплата зазначених податків та зборів провадиться покупцем відходів чи брухту, який оформляє ввізну вантажну митну декларацію (без фактичного ввезення товару в Україну).
Відповідно до п.5.7. розділу V Порядку відходи переробки до завершення строку переробки товарів підлягають видаленню відповідно до законодавства та перебувають під митним контролем до моменту подання власником цих відходів або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують видалення відходів (договорів, актів прийому-передачі, актів видалення тощо).
Разом з тим, до завершення строку переробки товарів відходи переробки при їх реалізації на митній території України не були оформлені зі платою податків та зборів.
Таким чином, відповідальність за вказані порушення несе саме ТзДВ ,,Галія", оскільки зобов'язувалось згідно заяви на отримання дозволу на розміщення товарів у митний режим переробки на митній території України видалити відповідно до законодавства України відходи переробки.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність оскаржуваного судового рішення нормам матеріального права.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю ,,Галія" залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року у справі № 2а-1970/2747/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
О.М. Довгополов