01 квітня 2014 року Справа № 876/12442/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 03 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про перерахунок пенсії,
08 серпня 2013 року позивач звернувся з позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії відповідача в перерахунку та виплаті пенсії з врахуванням 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років та зобов'язати відповідача провести йому перерахунок та виплату пенсії в межах строку позовної давності відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що позивач отримує пенсію за віком, призначену відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, позивача віднесено до категорії 3 постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1. Позивач також зазначає, що при перерахунку відповідачем пенсії в 2004 році у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» йому було частково змінено умови нарахування пенсії і зроблено доплату в розмірі 1% мінімального розміру пенсії за кожний рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи для чоловіків - 25 років, внаслідок чого він став недоотримувати значні для нього пенсійні виплати. При даному перерахунку відповідач керувався тільки Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто порушив його право на пільговий характер розрахункової величини, визначений ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Оскаржуваною постановою позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області, починаючи з 15 лютого 2013 року, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку.
Не погоджуючись з даною постановою, її оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Покликається на те, що на момент призначення позивачу пенсії і до проведення її перерахунку за заявою останнього пенсію було призначено із врахуванням вимог ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У зв'язку із введенням в дію з 01 січня 2004 року Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" порядок здійснення перерахунку змінився. Зокрема, з 12 січня 2005 року встановлено доплату за понаднормативний стаж шляхом збільшення розміру пенсії на один відсоток мінімальної пенсії за віком за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років для чоловіків; також його приписи поширюються на пенсіонерів, яким пенсію призначено до набрання чинності вищезазначеним Законом. За таких обставин підвищення до пенсії позивача за понаднормовий стаж повинні здійснюватися відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає доцільним розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з таких підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач по справі є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи та віднесений до категорії 3, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області. Загальний страховий стаж станом на 01 січня 2013 року становив 53 роки 00 місяців 22 дні.
Задовольняючи позовні вимоги щодо визначення розміру доплати до пенсії позивачеві, суд першої інстанції застосував положення ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
Аналізуючи вказану норму Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", колегія суддів зауважує, що збільшення пенсії встановлюється у відсотку до заробітку. Тому, для застосування цієї норми Закону істотне значення має та обставина, який саме заробіток обраний для нарахування пенсії, так як зокрема ст. 57 вказаного Закону визначено за який час може бути обрано заробіток для обчислення пенсії за бажанням того, хто звернувся за пенсією.
Норма ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" нерозривно пов'язана із обранням заробітку для нарахування пенсії відповідно до ст.57 вказаного Закону, оскільки є істотним чи було взято для нарахування пенсії заробіток за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення (чи ще більш короткі строки, визначені цією статтею Закону) або ж було взято заробіток відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В цій частині визначення пенсійної виплати має зберігатися системність підходу: застосування для нарахування підвищення пенсії за страховий стаж норм того Закону, за яким обрано заробіток для нарахування основної пенсії, так як підвищення пенсії за страховий стаж пов'язане із заробітком, з якого нараховано пенсію.
Як видно з матеріалів справи, позивачу при загальному стажі роботи 53 роки 00 місяців 22 дні, призначена пенсія за віком як потерпілому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується листом управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області № 149/Л-01 від 31.07.2013 року.
Обставини справи свідчать про те, що позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Водночас порядок перерахунку пенсій Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі ч.7 ст.9 КАС України. Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абз.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абз.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що при визначенні розміру доплати до пенсії позивачеві застосуванню підлягають положення ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 03 вересня 2013 року в справі № 162/1010/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
О.М. Довгополов