Справа: № 825/4644/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Суддя-доповідач: Троян Н.М.
27 березня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Костюченка М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівської обласної медико-соціальної експертної комісії № 1, Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання дій та висновку неправомірними, -
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи, позивач є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення Серії НОМЕР_1.
Як вбачається, з довідки МСЕК № 1 про результати огляду на встановлення медичних показань для забезпечення інваліда автомобілем від 30.11.2013 року, за результатами огляду ОСОБА_2 не встановлені медичні показання для забезпечення автомобілем (а.с. 8).
Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідачів та з метою їх відновлення ОСОБА_2 звернувся за захистом до суду.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність рішень та дій відповідачів підтверджується матеріалами справи, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Так, випискою з акту медичного огляду № 5 по визначенню медичних показань на одержання інвалідами автотранспорту з ручним керуванням від 23.12.2004 (строк дії 2 роки), ОСОБА_2 визначені показання для отримання автомобіля «Таврія» (не випускаються з 2008 року).
Абзацом 3 пункту 14 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями визначено, що якщо раніше інваліду були встановлені медичні показання для забезпечення автомобілем відповідної модифікації або мотоколяскою, які на даний час не виготовляються вітчизняними виробниками, інвалід підлягає повторному медичному огляду в обл. МСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) для підтвердження наявності медичних показань для забезпечення автомобілем іншої модифікації з тих, якими головні управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції забезпечують інвалідів.
Водночас, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни та прирівняним до них особам надаються, зокрема, такі пільги: позачергове безоплатне забезпечення автомобілем (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем) на термін експлуатації до десяти років (з наступною заміною на новий), виплата компенсації на бензин (пальне), ремонт, технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999, визначає механізм забезпечення легковими автомобілями, зазначеними в абзаці шостому статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», інвалідів, зокрема дітей-інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, є громадянами України і місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку.
Разом з тим, Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 та наказом Міністерства охорони здоров'я України від 07.04.2004 року № 183, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.04.2004 року за № 516/9115 регулюються повноваження обласної медико-соціальної комісії, порядок проведення медико-соціальної експертизи та прийняття відповідних рішень.
Відповідно до абзацу 1 пункту 19 Положення про медико-соціальну експертизу комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності.
Отже наведені обставини дають змогу стверджувати про необхідність проходження позивачем повторного медичного огляду в обласній МСЕК.
30 листопада 2013 року, за результатами такого огляду відповідачем складено акт №145 по визначенню медичних показань для забезпечення інвалідів автомобілями, згідно якого встановлено основний діагноз - легкий правобічний геміпарез.
Водночас, відповідно підпункту «б» пункту 6 Переліку медичних показань на право одержання автомобілів з ручним керуванням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23 січня 1995 року № 13, визначено, що таке право зокрема мають особи з паралічем та парезами нижніх кінцівок, що значно ускладнюють пересування, в тому числі і геміплегія чи виражений геміпарез.
Підсумовуючи наведені правові норми та встановленні обставини, судова колегія приходить до переконання, що оскільки Чернігівською обласною медико-соціальною експертною комісією № 1, як компетентним органом при вирішенні питання ступені захворювання, не встановлено за позивачем вираженого геміпарезу, то правових підстав для отримання ним відповідного автомобільного транспорту немає
Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 - без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Л.О. Костюк,
В.А. Твердохліб
.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.