27 березня 2014 року Справа № 876/3823/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 січня 2013 року про залишення позовної заяви без руху у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській оласті про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 січня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови залишено без руху із встановленням строку для усунення нероліків до 11 лютого 2013 року.
Не погодившись з таким судовим рішенням, його оскаржив позивач ОСОБА_1, подавши апеляційну скаргу, в якій вказав, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права. Обгрунтовуючи свою незгоду з ухвалою суду, апелянт зазначив, що висновок судді про невідповідність поданої позовної заяви вимогам, які встановлені ст. 106 КАС України у зв'язку із несплатою судового збору є неправильним, оскільки в силу ч. 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення звільняється від сплати державного мита.
Відповідачем письмових заперечень на апеляційну скаргу подано не було.
Сторони в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими по час та місце судового розгляду.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Законом України «Про судовий збір», як спеціальним законом, визначаються правові засади справляння судового збору та звільнення від сплати судового збору.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви.
Частиною другою цієї ж статті визначено випадки, коли судовий збір не справляється, а ст. 5 Закону України «Про судовий збір» встановлює перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
Крім того, оскільки Закон України «Про судовий збір» є спеціальним правовим актом, що регулює питання оплати судового збору, то цей закон є ще й таким, що прийнятий у часі пізніше, порівняно із нормою ч. 5 ст. 288 КУпАП, а значить підлягають застосуванню норми Закону України «Про судовий збір».
Також стаття 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» передбачає внесення змін до деяких законодавчих актів України, які стосуються заміни терміну «державне мито» на «судовий збір» в деяких Законах та Кодексах України, але внесення змін до ч. 4 ст. 288 КУпАП зазначеною статтею не передбачено.
За своєю суттю «державне мито» та «судовий збір» є різними платежами бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, а саме Законом України «Про судовий збір».
За таких підстав, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що зазначені апелянтом підстави для звільнення його від сплати судового збору ґрунтуються на помилковому розумінні норм права.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За таких обставин суд першої інстанції правильно залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору та надання документу про його сплату.
Колегія судів апеляційного суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, 195, 196, 199, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 січня 2013 року про залишення позовної заяви без руху у справі № 607/1361/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України відповідно до статті 212 КАС України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
В.Я. Макарик
Повний текст ухвали підписано 01 квітня 2014 року.