Справа: № 826/17171/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
03 квітня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.
За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.13р. у справі №826/17171/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - Італкераміка» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення від 16.10.13р. №68726552201.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.13р. адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що первинні документи підписані від імені ТОВ «Ньюмодуль 2011» не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, з огляду на те, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.03.13р. у справі №1/756/132/13, №2605/19306/12, який набрав законної сили, визнано винним ОСОБА_2, який є засновником ТОВ «Ньюмодуль 2011» у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України. Крім того, в ході розгляду вказаної кримінальної справи ОСОБА_2 були надані пояснення щодо непричетності його до господарської діяльності ТОВ «Ньюмодуль 2011». Окрім того, апелянт покликається і на те, що внаслідок відсутності управлінського та іншого персоналу, окрім ОСОБА_2, який не причетний до господарської діяльності Товариства, господарська діяльність цим Ториством фактично і не могла здійснюватись.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.
Представники позивача у судовому засіданні заперечили доводи апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань перевірки дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ «Ньюмодуль 2011» за період з 01.10.11р. по 31.10.11р., за результатами якої складено акт від 20.09.13р. №410/26-55-22-01/30305113.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.10.13р. №68726552201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 469 224 грн., в т.ч. основний платіж - 375 379 грн., штрафні (фінансові) санкції - 93 845 грн.
Підставою для прийняття спірного повідомлення - рішеня слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п.п.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України.
Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що господарські операції позивача з ТОВ «Ньюмодуль 2011» не спрямовані на настання реальних правових наслідків, оскільки вказане підприємство було створено без мети ведення фінансово-господарської діяльності, а лише з метою отримання прибутку від його подальшої реалізації, що встановлено вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.03.13р. у справі №1/756/132/13, №2605/19306/12, який набрав законної сили.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання товару з метою подальшої реалізації на користь замовників, оплата вартості товару, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі первинних та інших документів бухгалтерського обліку.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ТОВ «Ньюмодуль 2011» з придбання товарно - матеріальних цінностей (терасна дошка, комплектуючі до неї, двері та мозаїчні пано) згідно умов договору поставки від 10.10.11р. №б/н. Договір та первинні документи від імені ТОВ «Ньюмодуль 2011» підписані ОСОБА_2
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).
Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» № 969 від 21.12.2010 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок), усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Отже, для надання юридичної сили податковій накладній та іншим документам бухгалтерського обліку, на які покликається позивач, як на підставу своїх доводів, - обов'язковим реквізитом є підпис особи, уповноваженої платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та відтиск печатки такого платника податку.
Так, вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.03.13р. у справі №1/756/132/13, №2605/19306/12 визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 358 КК України. Вирок набрав законної сили, про що свідчить відмітка суду про набрання законної сили рішення.
Зокрема, в рамках вказаної кримінальної справи встановлено, що в квітні 2011 року ОСОБА_2 підробив та збув за грошову винагороду в розмірі 100 доларів США невстановленій слідством особі на ім'я ОСОБА_3 статутну (реєстраційну) документацію ТОВ «Ньюмодуль 2011», яка є офіційною документацією та посвідчується нотаріусом з метою наступного її використання невстановленими слідством особами на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом подання у відповідні органи державної влади та банківські установи.
Отже, з цього вбачається, що особа, яка підписала документи не причетна до здійснення господарських операцій.
Частиною 4 ст. 72 КАС України передбачено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.
Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.
Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.
Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин у їх сукупності, такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.
Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.03.2012 року, у якій ВСУ зазначено, що сама лише наявність у платника податків податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо особи, від імені яких складено такі документи заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Окрім того, колегія суддів вважає слушними і покликається апелянта на те, що внаслідок відсутності управлінського та іншого персоналу (що вбачається з витребуваних судом інформаційних даних податкового органу), окрім ОСОБА_2, який не причетний до господарської діяльності Товариства, господарська діяльність цим Товариством фактично і не могла здійснюватись.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку щодо протиправності формування позивачем за взаємовідносинами з ТОВ «Ньюмодуль 2011» даних податкового обліку в частині витрат у перевіряємий період, а відтак прийняте податкове повідомлення - рішення в частині збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток за спірними операціями є правомірними.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.13р. у справі №826/17171/13-а - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.13р. у справі №826/17171/13-а скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - Італкераміка» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.
Дана постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Романчук О.М.
Пилипенко О.Є.
Повний текст постанови складений: 03.04.14р.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.