Справа: № 750/6112/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Супрун О.П.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
20 березня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі - УПФУ в м. Чернігові) про визнання неправомірними дій щодо відмови в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання призначення такої пенсії з моменту виникнення права на пенсію.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 серпня 2013 року позов задоволено, визнано протиправними дії УПФУ в м. Чернігові щодо відмови у призначенні позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано призначити і виплатити таку пенсію, починаючи з 29.05.2012 р.
На вказану постанову УПФУ в м. Чернігові подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, 29.05.2012 р. позивачу виповнилося 50 років у зв'язку з чим він звернувся до УПФУ в м. Чернігові із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом УПФУ в м. Чернігові від 16.11.2012 р. №19795/05 в задоволенні такої заяви позивачу відмовлено через відсутність необхідних документів для призначення пенсії. Зокрема зазначено, що до заяви про призначення пенсії додається довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії або інші документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії. Довідка надана позивачем про період участі в ліквідації наслідків аварії не підтверджується жодними первинними документами.
У травні 2013 року позивач повторно звернувся до УПФУ в м. Чернігові із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, листом УПФУ в м. Чернігові від 28.05.2013 р. №8509/05 отримав відмову у зв'язку з відсутністю первинних документів про участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Також зазначено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.11.1993 р. по справі №2-2701/93 встановлено тільки факт безпосередньої участі позивача в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проте не зобов'язано управління призначити таку пенсію.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів,- 10 років.
Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для підтвердження роботи в зоні відчуження до заяви додається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка за період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 р. №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
За змістом ч. 2 ст. 14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» категорія-2 осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюється учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.
Документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС».
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 27.10.2005 р., позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до 2 категорії та має право на пільги встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Витягом з протоколу Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 17.03.1998 р. №221, на підставі первинних документів підтверджено статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, він приймав участь у роботах в м. Чорнобиль 20.06.1986 р.
Крім того, рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.11.1993 р. по справі №2-2701/93 встановлено факт безпосередньої участі позивача в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в м. Чорнобилі Київської області 20 червня 1986 року з 9 до 18 години.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на викладене, позивач має право на призначення пенсії призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому відмова позивача в призначенні такої пенсії є протиправною.
При цьому, посилання відповідача на те, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.11.1993 р. по справі №2-2701/93 встановлено лише факт безпосередньої участі позивача в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а не зобов'язано управління призначити таку пенсію є необґрунтованими. Відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передумовою для призначення позивачу такої пенсії є встановлення факту роботи особи у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, що і було встановлено рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.11.1993 р. по справі №2-2701/93, яке позивач подав відповідачу разом із заявою про призначення пенсії.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу УПФУ в м. Чернігові необхідно залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 серпня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 серпня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.