Головуючий у 1 інстанції - Кулешова Л.В.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
04 квітня 2014 року справа №416/4758/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лутугінському районі Луганської області на постанову Лутугінського районного суду Луганської області від 14 лютого 2014 року у справі №416/4758/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугінському районі Луганської області про зобов'язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни -
26.12.2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення строку звернення до суду, стягнення недоплачених сум щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за 2006- 2013 у розмірі 10380,24 грн; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 2014 року, а також сплачувати таке підвищення відповідно до закону довічно.
Ухвалою Лутугінського районного суду Луганської області від 30.12.2013 року позовні вимоги за період з 01.01.2006 року по 25.06.2013 року залишено без розгляду з підстав, передбачених ст..ст.99,100 КАС України.
Постановою Лутугінського районного суду Луганської області від 14 лютого 2014 року позов задоволено частково.
Зобов'язано УПФУ в Лутугінському районі Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії як «дитині війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2014 року по 14.02.2014 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з постановою, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права: судом не враховано положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік», якими встановлено, що виплата підвищення «дітям війни» проводиться в порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. На виконання цих вимог закону, КМ України прийнято постанову №1381 від 28.12.2011 року, яким визначено розмір підвищення «дітям війни» 7% прожиткового мінімуму, встановлено законом для осіб, які втратили працездатність.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням, та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" , який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік…» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цими законами, на 2007 та 2008 роки було зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, а також рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 22.07.2011 року спірні відносини регулювалися відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 4 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Тобто, визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян на 2013 рік делеговано Кабінету Міністрів України.
В 2013 році порядок та розмір виплат «дітям війни» визначалися постановою КМУ №1381 від 28.12.2011 року, якою визначено розмір підвищення «дітям війни» 7% прожиткового мінімуму, встановлено законом для осіб, які втратили працездатність.
Саме в такому розмірі здійснював позивач нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії як «дитині війни» в 2013 році.
Згідно ст..3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Тобто положення п.4 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» діяли протягом бюджетного року та закінчилися 31.12.2013 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не встановлено обмеження щодо виплат підвищення до пенсії «дітям війни», не внесено змін до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», тому з 01.01.2014 року діють положення ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01.01.2014 року по 14.02.2014 року.
На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 24, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лутугінському районі Луганської області на постанову Лутугінського районного суду Луганської області від 14 лютого 2014 року у справі №416/4758/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Лутугінського районного суду Луганської області від 14 лютого 2014 року у справі №416/4758/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею чинності.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць
Судді В.А. Шальєва
М.М.Яковенко