Справа: № 2-а/1008/682/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Корнієнко С.В.
Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
28 березня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Чаку Є.В.
суддів Старової Н.Е., Файдюка В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області про визнання неправомірною відмову перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати останнього нараховувати та виплачувати позивачу підвищення до раніше призначеної державної пенсії на 400% мінімальної пенсії за віком, як інваліду війни 1-ї групи згідно положень ч. 3 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період з 13 квітня 2009 року.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2012 року позов задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області здійснити перерахунок пенсії позивачу з її підвищенням на 400 % мінімальної пенсії за віком, як інваліду війни 1-ї групи за період з 13 квітня 2009 року.
Вважаючи прийняте рішення незаконним та необґрунтованим, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом війни 1 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, інвалідів війни та отримує пенсію за вислугу років служби.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (в редакції від 22 грудня 1995 року, яка набрала чинності 02 січня 1996 року), встановлено розміри підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інвалідам війни пенсії підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно із Законом України від 05 жовтня 2005 року № 2939-IV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначені норми викладено в новій редакції. Відповідно до цього Закону пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в таких розмірах: інвалідам I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року.
Вказані норми протягом 2006 - 2010 років змін не зазнавали, неконституційними не визнавались, отже, підлягають застосуванню з часу набрання ними чинності.
Як вбачається з позову, щомісячне підвищення до пенсії позивачу, як інваліду війни I групи, виплачувалося з розрахунку 50% прожиткового мінімуму, встановленому на відповідний рік, тобто в повному обсязі та з урахуванням вимог законодавства.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки відповідач, здійснюючи нарахування та виплату доплат до пенсії позивачу у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, діяв на підставі, у межах повноважень, передбачених нормативно-правовими актами, чинними на час проведення виплат.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню
Керуючись ст. ст. 197, 199, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області - задовольнити.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2012 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Постава набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Старова Н.Е.