ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 березня 2014 року справа № 826/18108/13-а
приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айронпласт»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного
управління Міндоходів у місті Києві
про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення
№ 81726552201 від 08.11.2013 року, -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Айронпласт» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення № 81726552201 від 08.11.2013 року.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що взаємовідносини, які були між ТОВ «Айронпласт» та контрагентами: ПП «Інфініті Центр», TOB «Білдінг Груп Плюс», ТОВ «Спецторгпостач», ТОВ «Рарт», ТОВ «Леонор», ТОВ «Інтер-Аркол» на підставі первинних документів, не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Представник позивача звертає увагу суду на те, що на момент укладення та виконання договорів між позивачем та ПП «Інфініті Центр», TOB «Білдінг Груп Плюс», ТОВ «Спецторгпостач», ТОВ «Рарт», ТОВ «Леонор», ТОВ «Інтер-Аркол» і в момент проведення господарських операцій останні були зареєстровані платниками податків на додану вартість та їм присвоєні податкові індивідуальні номери. Позивач вважає, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання не мають жодного впливу на формування податкового обліку по спірним відносинам, як і претензії до контрагентів по попередніх ланцюгах постачання не мають жодного відношення до підприємств та їх господарської діяльності. Також, вказує позивач, на момент здійснення господарських операцій контрагенти були належним чином зареєстровані юридичними особами, а відтак вказані суб'єкти господарювання на момент взаємовідносин з позивачем мали відповідну цивільну дієздатність. Позивач зазначає, що всі взаємовідносини які відбувались між позивачем і ПП «Інфініті Центр», TOB «Білдінг Груп Плюс», ТОВ «Спецторгпостач», ТОВ «Рарт», ТОВ «Леонор», ТОВ «Інтер-Аркол» підтверджені первинними документами, що підтверджує їх виконання, тобто носять реальний характер. На думку позивача, податковий орган, приймаючи оскаржуване рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності укладених договорів.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що згідно первинних документів, наданих до перевірки встановлено, що, у перевіряємому періоді ТОВ «Айронпласт» мало взаємовідносини з ПП «Інфініті Центр», TOB «Білдінг Груп Плюс», ТОВ «Спецторгпостач», ТОВ «Рарт», ТОВ «Леонор», ТОВ «Інтер-Аркол». Перевіркою повноти визначення податкового кредиту протягом серпень-грудень 2012 року, січень-квітень 2013 року встановлено його завищення всього у сумі 390 586,00грн. Представник відповідача вважає, що зазначені операції не містять по суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів, оскільки фінансова-господарська діяльність вищезазначених підприємств-контрагентів здійснюється поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про не набуття належним чином їх цивільної праводієздатності, взаємовідносини між ними та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. На думку відповідача, підприємством-покупцем TOB «Айронпласт» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виписаних ПП «Інфініті Центр», TOB «Білдінг Груп Плюс», ТОВ «Спецторгпостач», ТОВ «Рарт», ТОВ «Леонор», ТОВ «Інтер-Аркол».
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи зазначене, суд в судовому засіданні від 12.02.2014 року ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Таким чином, суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.
Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Айронпласт», зареєстровано як юридична особа Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 26.11.2009 року № 10701020000038174, ідентифікаційний код юридичної особи 36843787, що підтверджено випискою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою АА № 641372 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, в якій зазначені види діяльності за КВЕД, зокрема, неспеціалізована оптова торгівля; інші спеціалізовані будівельні роботи; оптова торгівля металами та металевими рудами. Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (т.1 а.с.14-30, т.2 а.с.154-156)
На час розгляду справи товариство з обмеженою відповідальністю «Айронпласт» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 30.12.2009 року (індивідуальний податковий номер - 368437826557), номер свiдоцтва платника податку на додану вартість - 100261962, що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www.sts.gov.ua).
Відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)
П.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 кодексу, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставини, а саме, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Керуючись вищезазначеними нормами податкового законодавства Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операціях по взаємовідносинах з ПП «Інфініті Центр» у періоді з 01.08.2012 року по 31.10.2012 року, TOB «Білдінг Груп Плюс» у періоді з 01.10.2012 року по 28.02.2013 року, ТОВ «Спецторгпостач» у періоді з 01.02.2013 року по 30.04.2013 року, ТОВ «Рарт» у періоді з 01.02.2013 року по 31.03.2013 року, ТОВ «Леонор» у періоді з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року, ТОВ «Інтер-Аркол» у періоді 01.11.2012 року по 30.11.2012 року. За наслідками перевірки було складено акт від 18.10.2013 року № 526/26552201/36848787. (т.1 а.с.32-44)
Під час проведення документальної перевірки перевіряючим встановлено, що на протязі перевірямого періоду ТОВ «Айронпласт» придбано у ПП «Інфініті Центр», TOB «Білдінг Груп Плюс», ТОВ «Спецторгпостач», ТОВ «Рарт», ТОВ «Леонор», ТОВ «Інтер-Аркол» товар та послуги на загальну суму 2 343 516,00грн. у тому числі ПДВ 390 586,00грн. на підставі договорів.
Для роботи відповідачем були використані акти ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві:
від 21.06.2013 року №154/2240/37354591 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Інфініті Центр» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень, листопад 2012 року, січень-квітень 2013 року згідно якого встановлено, що вказану зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою (стан платника « 8» до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням). Згідно отриманої службової записки від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС №2703/ДПІ/07-10/3 від 10.06.2013 року, наявні ознаки «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП «Інфініті Центр»;
від 17.06.2013 року №99/2240/37614989 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Білдінг Груп Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період квітень 2012 року - квітень 2013 року, згідно якого встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що останній згідно баз ДПС має стан - 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». В ході проведення зустрічної звірки були використані матеріали, отримані службовою запискою ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 13.06.2013 року №2748/ДПІ/07-10/3 щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності TOB «Білдінг Груп Плюс»;
від 21.06.2013 року № 156/22-30/38320521 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Спецторгпостач» за період з 13.08.2012 року по 31.05.2013 року згідно якого встановлено, що відповідно бази даних «Інформаційно-пошукова система», станом на дату складання акту перевірки, стан платника TOB «Спецторгпостач» - 7 «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням». Податковий орган прийшов до висновку, що перевіркою встановлено порушення вимог п.187.1 ст.187, п.198.1 ст.198, п.198.2, 198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України. Таким чином задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит по податку на додану вартість за звітний період: з 13.08.2012 року по 31.05.2013 року TOB «Спецторгпостач» підлягають зменшенню до 0,00грн.;
від 06.06.2013 року № 1784/22-20/38259473 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Інтер-Аркол» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2012 року по 30.04.2013 року згідно якого встановлено, що стан платника - 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС надано службову записку від 28.05.2013/ДПІ/07-10/3 з висновком щодо наявності ознак «фіктивносіт» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності TOB «Інтер-Аркол»;
від 03.05.2013 року №1736/22-20/38320736 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Рарт» за період з 17.08.2012 року по 03.05.2013 року згідно якого встановлено, що товариство має стан - 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Висновок: документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин TOB «Рарт» з СГД-постачальниками та з СГД-покупцями за перевіряємий період, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, в порушення п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України;
від 21.06.2013 року № 158/22-90/38464324 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Леонор» за період з 29.10.2012 року по 21.06.2013 року згідно якого встановлено, що відповідно наявних податкових інформаційних баз даних станом на 21.06.2013 року стан TОВ «Леонор» - 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС надано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» господарських операцій від 21.06.2013 року по TOB «Леонор». Крім того, встановлено, що TOB «Леонор» здійснювало реалізацію за умови відсутності основних засобів, виробничих потужностей та найманих працівників для її виробництва. (т.1 а.с.52-138)
У висновках акту документальної позапланової перевірки позивача, відповідачем встановлені порушення п.п.198.1, 198.2 та 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 390 586,00грн., в тому числі по періодам: серпень 2012 року - 63 226,00грн., вересень 2012 року - 67 377,00грн., жовтень 2012 року - 23 864,00грн., листопад 2012 року - 65 699,00грн., грудень 2012 року - 39 909,00грн., січень 2013 року - 10 669,00грн., лютий 2013 року - 76 977,00грн., березень 2013 року - 38 691,00грн., квітень 2013 року - 4 174,00грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 08.11.2013 року № 81726552201 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 488 233,00грн. з якої основний платіж 390 586,00грн. та штрафна санкція у розмірі 97 647,00грн. (т.1 а.с.31)
Спір виник через висновки податкового органу про не підтвердження реальності договорів поставки товару та надання послуг, оскільки сторони договорів не мали наміру на реальне настання наслідків, а позивач мав мету на збільшення податкового кредиту при відсутності фактичного постачання товарів.
Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.
Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ «Айронпласт» та ПП «Інфініті Центр», TOB «Білдінг Груп Плюс», ТОВ «Спецторгпостач», ТОВ «Рарт», ТОВ «Леонор», ТОВ «Інтер-Аркол», мету придбання товарів та послуг, обставини використання придбаних товарів і послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).
Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Статтею 11 Цивільного кодексу України зазначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Цивільні відносини у сфері поставки регулюються вимогами Цивільного кодексу України, а саме главою 54 «Купівля-продаж».
Відповідно до ст.712 цього кодексу, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Як підтверджують матеріали справи та встановлено в судовому засіданні, між позивачем (Покупець) та ПП «Інфініті Центр» (Постачальник) 01.08.2012 року укладено договір поставки товарів № 10812 за умовами якого, Постачальник зобов'язується за заявками Покупця в строки, обумовлені договором, поставляти та передавати у власність Покупця полікарбонат та комплектуючі до полікарбонату (товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах цього Договору прийняти та оплатити цей Товар за цінами, вказаними в п. 1.2 цього договору. Ціни на товар, що постачається Постачальником, є вільними відпускними і вказуються у Специфікації або у рахунку-фактурі. (т.2 а.с.118-120)
На виконання умов договору Постачальником на адресу позивача виписані рахунки на оплату із зазначенням реквізитів сторін, найменування товару, кількості, ціни та суми. Крім того, сторонами підписані видаткові накладні на отримання товару позивачем на загальну суму 785 769,50грн. у т. ч. ПДВ 130 961,58грн. Суд зазначає, що видаткові накладні підписані представниками обох сторін із зазначенням найменування товару, кількості, одиниці виміру, вартості, прізвищ, посад, номерів та дат довіреностей на підставі яких був отриманий товар позивачем. (т.2 а.с.121-138)
ПП «Інфініті Центр» на адресу позивача виписані податкові накладні на переданий товар на загальну суму 785 769,50грн. у т.ч. ПДВ 130 961,58грн., яка в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітні періоди серпень - жовтень 2012 року. (т.2 а.с.139-153)
Як свідчать матеріали справи, між позивачем (Покупець) та TOB «Білдінг Груп Плюс» (Постачальник) 01.10.2012 року укладено договір поставки товарів № 011012 за умовами якого, Постачальник зобов'язується за заявками Покупця в строки, обумовлені договором, поставляти та передавати у власність Покупця полікарбонат та комплектуючі до полікарбонату (товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах цього Договору прийняти та оплатити цей Товар за цінами, вказаними в п. 1.2 цього договору. Ціни на товар, що постачається Постачальником, є вільними відпускними і вказуються у Специфікації або у рахунку-фактурі. (т.1 а.с.149-151)
На виконання умов договору Постачальником на адресу позивача виписані рахунки на оплату із зазначенням реквізитів сторін, найменування товару, кількості, ціни та суми. Крім того, сторонами підписані видаткові накладні на отримання товару позивачем на загальну суму 929 940,16грн. у т. ч. ПДВ 154 990,03грн. Суд звертає увагу, що видаткові накладні підписані представниками обох сторін із зазначенням найменування товару, кількості, одиниці виміру, вартості, прізвищ, посад, номерів та дат довіреностей на підставі яких був отриманий товар позивачем. (т.1 а.с.152-197)
TOB «Білдінг Груп Плюс» на адресу позивача виписані податкові накладні на переданий товар на загальну суму 929 940,16грн. у т. ч. ПДВ 154 990,03грн., яка в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітні періоди жовтень-грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року. (т.1 а.с.198-236)
Також, в судовому засіданні встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Спецторгпостач» (Постачальник) 01.02.2013 року укладено договір поставки товарів № 010213 за умовами якого, Постачальник зобов'язується за заявками Покупця в строки, обумовлені договором, поставляти та передавати у власність Покупця полікарбонат та комплектуючі до полікарбонату (товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах цього Договору прийняти та оплатити цей Товар за цінами, вказаними в п. 1.2 цього договору. Ціни на товар, що постачається Постачальником, є вільними відпускними і вказуються у Специфікації або у рахунку-фактурі. (т.2 а.с.77-79)
На виконання умов договору Постачальником на адресу позивача виписані рахунки на оплату із зазначенням реквізитів сторін, найменування товару, кількості, ціни та суми. Крім того, сторонами підписані видаткові накладні на отримання товару позивачем на загальну суму 470 208,80грн. у т. ч. ПДВ 78 368,13грн. Суд зазначає, що видаткові накладні підписані представниками обох сторін із зазначенням найменування товару, кількості, одиниці виміру, вартості, прізвищ, посад, номерів та дат довіреностей на підставі яких був отриманий товар позивачем. (т.2 а.с.80-101)
ТОВ «Спецторгпостач» на адресу позивача виписані податкові накладні на переданий товар на загальну суму 470 208,80грн. у т. ч. ПДВ 78 368,13грн., яка в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітні періоди лютий-квітень 2013 року. (т.2 а.с.102-117)
Крім того, між позивачем (Відправник) та ТОВ «Рарт» (Перевізник) 01.02.2013 року укладено договір перевезення вантажу № 010213 за умовами якого, Перевізник бере на себе зобов'язання доставляти автомобільним транспортом довірений йому Відправником вантаж з місця відправлення до місця призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі вантажоодержувача, а Відправник бере на себе зобов'язання сплачувати плату за перевезення вантажу. (т.2 а.с.70-73)
На виконання умов договору Перевізником на адресу позивача виписаний рахунок на оплату № 922 від 29.03.2013 року із зазначенням реквізитів сторін, найменування послуг, кількості, ціни та суми. Крім того, сторонами підписаний акт надання послуг № 225 від 29.03.2013 року на суму 49 368,20грн. у т. ч. ПДВ 8 228,03грн. Суд зазначає, що акт підписаний представниками обох сторін із зазначенням найменування послуги, за який період надавалися послуги, кількості, одиниці виміру, вартості, прізвищ, посад. (т.2 а.с.74-75)
ТОВ «Рарт» на адресу позивача виписана податкова накладна на транспортні послуги вантажного перевезення за березень 2013 року на суму 49 368,20грн. у т. ч. ПДВ 8 228,03грн., яка в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період березень 2013 року. (т.2 а.с.76)
Між позивачем (Відправник) та ТОВ «Інтер-Аркол» (Перевізник) 01.11.2012 року укладено договір перевезення вантажу № 35 за умовами якого, Перевізник бере на себе зобов'язання доставляти автомобільним транспортом довірений йому Відправником вантаж з місця відправлення до місця призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі вантажоодержувача, а Відправник бере на себе зобов'язання сплачувати плату за перевезення вантажу. (т.2 а.с.65-68)
На виконання умов договору сторонами підписаний акт приймання-передачі робіт від 30.11.2012 року на суму 18 036,60грн. у т. ч. ПДВ 3 006,10грн. Суд зазначає, що акт підписаний представниками обох сторін із зазначенням найменування послуги, за який період надавалися послуги, кількості, одиниці виміру, вартості, прізвищ, посад. (т.2 а.с.69)
ТОВ «Інтер-Аркол» на адресу позивача виписана податкова накладна на транспортні послуги на суму 18 036,60грн. у т. ч. ПДВ 3 006,10грн., яка в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період листопад 2012 року.
Також, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Леонор» (Виконавець) 01.02.2013 року укладено договір надання послуг № 38 за умовами якого, Виконавець в інтересах Замовника зобов'язується надавати такі послуги передпродажної підготовки: виконує послуги з лазерної порізки листів монолітного полікарбонату та фрезерної порізки листів монолітного та сотового полікарбонату; виконує послуги холодного формування листів монолітного та сотового полікарбонату та гарячого формування листів монолітного полікарбонату; надає послуги маркування, запаювання, крокування, обклеювання, свердлення, шліфування та пакування продукції, та інші послуги згідно заявок замовника. (т.2 а.с.60-61)
На виконання умов договору Перевізником на адресу позивача виписаний рахунок на оплату № 90 від 28.02.2013 року із зазначенням реквізитів сторін, найменування послуг, кількості, ціни та суми. Крім того, сторонами підписаний акт надання послуг № 66 від 28.02.2013 року на суму 31 800,00грн. у т. ч. ПДВ 5 300,00грн. Суд зазначає, що акт підписаний представниками обох сторін із зазначенням найменування послуги, за який період надавалися послуги, кількості, одиниці виміру, вартості, прізвищ, посад. (т.2 а.с.62-63)
ТОВ «Леонор» на адресу позивача виписана податкова накладна на послуги з предпродажної підготовки товару на суму 31 800,00грн. у т. ч. ПДВ 5 300,00грн., яка в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період лютий 2013 року. (т.2 а.с.64)
Розрахунки між названими суб'єктами господарювання за надані послуги та товар проводилися у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані платіжні доручення, які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунки ПП «Інфініті Центр», TOB «Білдінг Груп Плюс», ТОВ «Спецторгпостач», ТОВ «Рарт», ТОВ «Леонор», ТОВ «Інтер-Аркол» за отримані послуги і товар згідно вищеперелічених договорів. (т.2 а.с.202-231)
Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Як вже раніше встановлено судом, що ТОВ «Айронпласт» здійснює господарську діяльність, зокрема, неспеціалізована оптова торгівля; оптова торгівля металами та металевими рудами.
Судом встановлено, що придбані у ПП «Інфініті Центр», TOB «Білдінг Груп Плюс», ТОВ «Спецторгпостач», ТОВ «Рарт», ТОВ «Леонор», ТОВ «Інтер-Аркол» товари та послуги позивачем було реалізовано на адресу третьої особи ТОВ «Епіцентр К» за договором № 3143/90/10 від 01.07.2010 року, що підтверджено видатковими накладними, у зв'язку з чим позивачем отримано дохід. Суд звертає увагу, що відповідно видатковим накладним товар поставлявся у міста по всій Україні, так як вказаний контрагент-покупець ТОВ «Епіцентр К» має низку торгових магазинів і складів. (т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-107)
З наведеного слідує, що господарська операція між ТОВ «Айронпласт» та ПП «Інфініті Центр», TOB «Білдінг Груп Плюс», ТОВ «Спецторгпостач», ТОВ «Рарт», ТОВ «Леонор», ТОВ «Інтер-Аркол» здійснювалася в межах звичайної господарської діяльності позивача, є реальною, відповідає дійсному економічному змісту для отримання доходу та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
У свою чергу в акті перевірки не встановлено відсутність на момент перевірки у позивача таких розрахункових, платіжних та інших первинних документів.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акти ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічних звірок ПП «Інфініті Центр», TOB «Білдінг Груп Плюс», ТОВ «Спецторгпостач», ТОВ «Рарт», ТОВ «Леонор», ТОВ «Інтер-Аркол», оскільки вказані документи не позбавляють юридичного значення складених ними первинних документів.
Відповідач також не надав суду доказів, які б свідчили, що контрагенти не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірній операції та не здійснювало фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань.
Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надавалося.
У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідачем не наведено та не надано доказів, а судом не встановлено, підстав для визнання нереальності угод, укладених в межах спірних правовідносин між позивачем та його контрагентами.
При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Так, як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами, на момент здійснення спірних господарських операцій ПП «Інфініті Центр», TOB «Білдінг Груп Плюс», ТОВ «Спецторгпостач», ТОВ «Рарт», ТОВ «Леонор», ТОВ «Інтер-Аркол» були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
На думку суду, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України передбачено, постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.
Як вбачається з додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкових декларацій, позивач за серпень - грудень 2012 року, січень - квітень 2013 року відобразив в складі податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 390 586,00грн. на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Інфініті Центр», TOB «Білдінг Груп Плюс», ТОВ «Спецторгпостач», ТОВ «Рарт», ТОВ «Леонор», ТОВ «Інтер-Аркол» у зв'язку з придбанням товарів і послуг. (т.1 а.с.237-252, т.2 а.с.2-59)
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України)
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).
Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада за № 1333/20071, (далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.
Згідно з п. 6.2 Порядку податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.
Обставина фактичної поставки товару та надання послуги підтверджується окрім податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про придбання послуг та отримання товару позивачем у комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності.
Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вищеперелічені договори, видаткові накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт, рахунки на оплату, податкові накладні мають наведені реквізити первинного документа, зміст та обсяг господарської операції відображено через визначення конкретних заходів в конкретних вимірних кількісних одиницях, вартості, найменування, дат.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
В силу п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Суд бере до уваги, що перевіряючим податкового органу під час дослідження податкових накладних, виписаних ПП «Інфініті Центр», TOB «Білдінг Груп Плюс», ТОВ «Спецторгпостач», ТОВ «Рарт», ТОВ «Леонор», ТОВ «Інтер-Аркол» на адресу позивача, не виявлено відсутність будь-яких реквізитів, передбачених ст. 201 Податкового кодексу України, або інші недоліки в їх оформлені.
За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних:
серпень - жовтень 2012 року, контрагент позивача - ПП «Інфініті Центр» був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку з 21.10.2010 року (індивідуальний податковий номер - 373545926596), дата анулювання реєстрації платника податку на додану вартість 06.06.2013 року;
жовтень-грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року, контрагент позивача - ТОВ «Білдінг Груп Плюс» був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку з 27.04.2012 року (індивідуальний податковий номер - 376149826590), дата анулювання реєстрації платника податку на додану вартість 23.04.2013 року;
лютий-квітень 2013 року, контрагент позивача - ТОВ «Спецторгпостач» був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку з 01.10.2012 року (індивідуальний податковий номер - 383205226595);
лютий - березень 2013 року, контрагент позивача - ТОВ «Рарт» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку з 05.09.2012 року (індивідуальний податковий номер - 383207326596), дата анулювання реєстрації платника податку на додану вартість 04.07.2013 року;
лютий 2013 року, контрагент позивача - ТОВ «Леонор» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку з 06.11.2012 року (індивідуальний податковий номер - 384643226590),
листопад 2012 року, контрагент позивача - ТОВ «Інтер-Аркол» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку з 11.07.2012 року (індивідуальний податковий номер - 382594726594).
Зазначена інформація підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www.sts.gov.ua).
А тому зазначені підприємства мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару/послуг. В свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих розрахункових та інших первинних документів, а також використання позивачем придбаного товару і послуг у власній господарській діяльності, на думку суду, ТОВ «Айронпласт» правомірно формувало податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Інфініті Центр», TOB «Білдінг Груп Плюс», ТОВ «Спецторгпостач», ТОВ «Рарт», ТОВ «Леонор», ТОВ «Інтер-Аркол», а висновки акту перевірки про заниження суми податку на додану вартість за серпень - грудень 2012 року, січень - квітень 2013 року є помилковими, тому, нарахування суми податку на додану вартість з урахуванням штрафної санкції є протиправним.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 08.11.2013 року № 81726552201 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, доводи відповідача про нереальність правочинів - договорів поставки товару та надання послуг підприємствами-контрагентами ПП «Інфініті Центр», TOB «Білдінг Груп Плюс», ТОВ «Спецторгпостач», ТОВ «Рарт», ТОВ «Леонор», ТОВ «Інтер-Аркол», не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Айронпласт».
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Айронпласт» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві від 08.11.2013 року № 81726552201 яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 488 233,00грн. з якої основний платіж 390 586,00грн. та штрафна санкція у розмірі 97 647,00грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Айронпласт» витрати по сплаті судового збору у розмірі 458 гривні 80 копійок.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.
Суддя О.А. Соколова