ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 березня 2014 року № 826/18699/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Оболонського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м.Києві
про зобов'язання провести реєстрацію місця проживання
встановив:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Оболонського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві про зобов'язання провести реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.
Позов вмотивовано тим, що позивач є членом кооперативно-дачного товариства «Чорнобилець»,розташованого у м. Києві, урочище «Оболонь», по вул. Богатирській, 30-А. На підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05 квітня 2003 року позивачем на території вказаного дачного товариства придбано земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0.0763 га, кадастровий номер 8000000000:78:342:0002. яка розташована но АДРЕСА_1, із цільовим призначенням під дачне будівництво, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 145055 від 14 липня 2003 року. На земельній ділянці позивачем збудовано дачний будинок, який було введено в експлуатацію. 08 червня 2011 року в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 11 квітня 2011 року зареєстровано право власності на дачний будинок, про що зроблено відповідний запис № 10543 у реєстрову книгу за № 50-204, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав № 30233930 від 08 червня 201 1 року. Як вбачається із технічного паспорту на дачний будинок будинок мас загальну площу 487.30 кв.м, в тому числі житлову площу 174.9 кв.м, який складається із підвалу, двох поверхів та мансардного поверху, на яких, зокрема, розташовані 8 житлових кімнат, дві кухні та декілька санвузлів. Позивач зазначає, що враховуючи той факт, що на належній їй земельній ділянці нею збудовано та введено в експлуатацію житловий будинок що облаштований усіма необхідними зручностями та який будувався з метою постійного проживання в ньому, позивач вирішила змінити своє попереднє місце проживання, та зареєструвати нове у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, в якому остання постійно проживає на даний час. Відповідач листом від 17 квітня 2013 року безпідставно відмовив у реєстрації нового постійного місця проживання, мотивуючи свою відмову тим, що зареєструвати своє місце проживання у відповідності до чинного законодавства, вона має право лише виключно за адресою місцезнаходження або квартири, або житлового будинку.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив позовних вимог задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання, надав до суду письмові заперечення.
В письмових запереченнях представник відповідача виклав, що відповідно до статті 3 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»термін «реєстрації» визначено як внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання із зазначенням адреси житла, а згідно з ст. 379 Цивільного кодексу України житлом є житловий будинок, квартира. Тому, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 27 листопада 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 145055 від 14.07.03 позивачу належить земельна ділянка площею 0,0765 га на 1 лінії, діл. 2 в урочище «Оболонь» (кдт «Чорнобилець») у Оболонському районі м.Києва, зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації в Книзі записів реєстрації, державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 04-7-00103.
Згідно з свідоцтвом про право власності від 11 квітня 201 1 року, серії САК № 335498, який було видано Виконавчим органом Київської міської ради Головним управлінням житлового забезпечення на підставі Наказу № 411-С/СТ від 04 квітня 2011 року, дачний будинок АДРЕСА_1 площею 487.30 кв.м. належить ОСОБА_1, на праві приватної власності.
08 червня 201 1 року в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна зареєстровано право власності позивача на дачний будинок, про що зроблено відповідний запис № 10543 у реєстрову книгу за № 50-204, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав № 30233930 від 08 червня 201 1 року.
Як вбачається із Технічного паспорту на дачний будинок будинок мас загальну площу 486,7 кв.м, в тому числі житлову площа 174.9 кв.м, та складається із підвалу, двох поверхів та мансардного поверху, де, зокрема, розташовані 8 житлових кімнат, дві кухні та декілька санвузлів.
Відповідно до талону зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання позивач знято з реєстрації місця проживання 11.07.2013.
Листом вих. № 6/вх. П-37 від 17.04.2013 року відповідач відмовив зареєструвати позивача в садовому будинку в КДТ «Чорнобилець» з огляду на те, що вищезазначений будинок є садовим і не належить до житлового фонду.
Суд зазначає, що відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання та випадки обмеження таких прав регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі -Закон).
Частиною 1 статті 2 Закону передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Відповідно до статті 3 Закону реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Обов'язок зареєструватись за місцем проживання в органах реєстрації покладений частиною 1 статті 6 Закону на громадянина України, а також іноземця чи особу без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Згідно зі статтею 379 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Статтею 380 ЦК України передбачено, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Суд бере до уваги висновки викладені в рішенні Конституційного суду України від 22.09.05 № 5-рп/2005 що для реєстрації місця проживання в садовому будинку такий будинок повинен мати адресу, знаходиться в межах адміністративно-територіальної одиниці, буди зареєстрованим як об'єкт нерухомого майна. Приміщення будинку повинно бути придтним для проживання, тобто бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.
До матеріалів справи позивачем надано Сертифікат відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам від 30.08.10, виданий Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві, відповідно якого дачний будинок за адресою: АДРЕСА_1, що збудований позивачем, відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам.
У будинку за адресою: АДРЕСА_1, що збудований позивачем, проведено газопостачання та забезпечено опалення будинку, відповідно до акту приймання завершеного будівництва об'єкту газопостачання, складеного в березні 2009 року, договору № 300004340 від 24.06.09 про надання населенню послуг з газопостачання.
Отже садовий будинок, розташований за вищевказаною адресою, в якому проживає позивач, відноситься до інших приміщень призначених та придатних для постійного проживання.
Статтею 14 Закону встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем покладених на нього Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" обов'язків призводить до порушення прав позивача щодо вільного вибору місця проживання та реєстрації за місцем проживання.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Зобов'язати Оболонський районний відділ Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві зареєструвати місце проживання ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача, ОСОБА_1, понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 68,82 грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А. Соколова