27 березня 2014 року Справа № 803/388/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Дмитрука В.В.,
при секретарі судового засідання Приходай Я.О.,
з участю представника позивача Щербюка О.Ю.,
представника відповідача Килиби О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спартак" (далі - ТзОВ "Спартак", позивач) звернулося в суд із позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі- Ковельська ОДПІ, відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.12.2013р. № 0002592200, № 0002602200, № 0002572200.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- при проведенні перевірки не враховано коригування ТзОВ "Спартак" відомостей по ПДВ за вересень 2013 року, які відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (лист за вих. № 121 від 14.11.2013р.). Коригування було прийнято податковим органом, що підтверджується квитанцією № 1 від 14.11.2013р.;
- при розгляді заперечень податковий орган поставив під сумнів господарську операцію з поставки худоби, зазначивши, що до вказаного заперечення не додано договір поставки від 01.03.2013р. № 72, видаткових накладних, документів щодо транспортування та документів, що підтверджують розрахунки по господарській операції, однак при розгляді заперечень податковий орган таких документів не витребовував, а в акті камеральної перевірки про їх відсутність не вказано;
- твердження податкового органу про те, що ФГ «Шляхом традицій» в податковій звітності з ПДВ за жовтень 2013 року в розділі І «Видані податкові накладні» Реєстру виданих та отриманих податкових коригувань щодо виправлення помилок по кількості виданих у вересні 2013 року податкових накладних на поставку товару ТзОВ "Спартак" не проводилось не відповідає дійсності, оскільки ТзОВ "Спартак" звернулось до ФГ «Шляхом традицій» із запитом про коригування останнім податкової звітності за жовтень 2013 року і відповідне коригування ФГ «Шляхом традицій» було проведено;
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, підтримав та просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні та в поданому письмовому запереченні від 27.03.2014р. адміністративний позов не визнав та просить в його задоволенні відмовити повністю, мотивуючи наступним:
- відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період;
- у разі порушення продавцем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець вправі додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту;
- ФГ «Шляхом традицій» в податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року в розділі І «Видані податкові накладні» Реєстру виданих та отриманих податкових коригувань щодо виправлення помилок по кількості виданих у вересні 2013 року податкових накладних на поставку товару ТзОВ "Спартак" не проводилось;
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що Ковельською ОДПІ проведено камеральну перевірку ТзОВ "Спартак" задекларованих сум в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, за результатами якої складено акт за № 23/22-13350026 від 14 листопада 2013 року.
Перевіркою встановлено, що ТзОВ "Спартак" до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року включено податок на додану вартість в сумі 47653грн.67 коп. по податковій накладній від 30.09.2013р. № 3/2, виписаній Фермерським господарством «Шляхом традицій» на поставку великої рогатої худоби згідно договору на закупівлю худоби від 01.03.2013р. № 72, яка постачальником ФГ «Шляхом традицій» в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована, в результаті чого ТзОВ "Спартак" в порушення п.201.10 статті 201, п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України завищив податковий кредит за вересень 2013 року на суму 47653 грн.67 коп., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на 47653грн.67 коп.
Позивач, не погоджуючись із Актом перевірки за № 23/22-13350026 від 14 листопада 2013 року подав заперечення до Ковельської ОДПІ.
За результатами розгляду заперечень податковий орган прийшов до висновку, що даний Акт перевірки відповідає вимогам чинного законодавства та підстав для задоволення вимог, викладених в запереченні немає (лист-відповідь № 1253/7/22-12 від 28.11.2013р.).
За результатами перевірки та розгляду заперечень Ковельською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002592200 від 03.12.2013р., яким товариству збільшено податок за платежем податок на додану вартість в розмірі 19061грн.47коп., податкове повідомлення-рішення № 0002602200 від 03.12.2013р., яким товариству збільшено податок за платежем суми ПДВ, спрямовані на виплату дотацій с/г товаровиробникам в розмірі 28592грн.20 коп. та податкове повідомлення-рішення №0002572200 від 03.12.2013р., яким товариству збільшено податок за платежем податок на додану вартість (штрафна санкція) в розмірі 23826 грн.84 коп.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені до Головного управління Міндоходів України у Волинській області.
24.12.2013р. Головне управління Міндоходів України у Волинській області прийняло рішення про результати розгляду скарги, яким скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (вих. 3863/10/10.2-06).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням ГУ Міндоходів у Волинській області ТзОВ "Спартак" оскаржило його до Міністерства доходів і зборів України, однак рішенням від 30.01.2014р. за вих. № 1722/6 податкові повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ № 0002592200, № 0002602200, №0002572200 від 03.12.2013р. та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, залишені без змін, а скарга без задоволення.
Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд вважає, що відповідач не довів правомірність винесення податкових повідомлень-рішень від 03.12.2013р. № 0002592200, № 0002602200, № 0002572200 з наступних підстав.
Як вбачається з акту перевірки підставою для висновків податкового органу про заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за вересень 2013 року на суму 47653 грн.67коп., стало те, що до складу податкового кредиту була включена податкова накладна №3/2 від 30.09.2013 р., яка не була зареєстрована ФГ «Шляхом традицій» в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому позивач при розгляді заперечень не подав до податкового органу договір поставки, видаткові накладні, які підтверджують фактичне отримання товариством худоби та документів щодо транспортування та підтвердження розрахунків по господарській операції.
Проте, суд не погоджується із такими висновками Ковельської ОДПІ з огляду на таке.
Судом встановлено, що 01.03.2013 р. між ТзОВ "Спартак" та Фермерським господарством «Шляхом традицій» укладено договір поставки №72. Згідно даного договору ФГ «Шляхом традицій» здійснило 30.09.2013р. господарські операції з постачання в адресу ТОВ «Спартак» худоби (корів та відгодівлі), в т.ч. по податковій накладній № 3/2 реалізовано (вказана одиниця виміру гол.) в кількості 4580 гол. по ціні постачання одиниці товару 10,83 грн. на загальну суму 59540 грн. в т.ч. ПДВ 9923,33 грн., вартість без ПДВ визначена в сумі 49616 грн.67 коп.
Фермерським господарством «Шляхом традицій» подано до податкового органу Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2013 року , в Розділі І «Видані податкові накладні» якого включено одну податкову накладну №3/2 від 30.09.2013 р., виписану в адресу ТзОВ "Спартак" із відображенням суми ПДВ з вартості поставки в розмірі 47653,67 грн., яка ФГ «Шляхом традицій» не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При проведенні перевірки не враховано коригування ТзОВ "Спартак" відомостей по ПДВ за вересень 2013 року, які відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (лист за вих. № 121 від 14.11.2013р.). Коригування було прийнято податковим органом, що підтверджується квитанцією № 1 від 14.11.2013р.
Згідно поданого коригування ФГ «Шляхом традицій» 30.09.2013р. було виписано п'ять податкових накладних на загальну суму 47653 грн. 67 коп.
Фактично товариством самостійно з реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2013 року було виключено податкову накладну №3/2 від 30.09.2013 р. на загальну суму поставки 285922 грн. та включено податкові накладні за № 3/2, №6/2, №7/2, №8/2, № 9/2 від 30.09.2013р. на загальну суму поставки 285922 грн.
Відомості були скориговані в зв'язку з помилкою бухгалтера товариства, яка в реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2013 року невірно відобразила суму існуючої в реєстрі податкової накладної за № 3/2 вказавши суму 47653 грн.67 коп. замість 9923 грн.33 коп. та не відобразивши податкові накладні № 3/2, №6/2, №7/2, №8/2, № 9/2 від 30.09.2013р.
Як вбачається із акту перевірки, ТзОВ "Спартак" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року, в якій до складу податкового кредиту, серед інших, включена податкова накладна №3/2 від 30.09.2013 р., виписана ФГ «Шляхом традицій».
З матеріалів справи, зокрема, з квитанції № 2 слідує, що 15.11.2013 р. було проведено відповідне коригування виданих податкових накладних, зокрема відображено фактично видані податкові накладні за № 3/2, № 6/2, №7/2, №8/2, № 9/2 від 30.09.2013 р.
Відповідно до 50.1. ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
При цьому як встановлено п.50.2 ПК ст.50 України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податковий декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
З аналізу вказаної норми вбачається, що платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до вже поданих ним декларацій лише під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок. Разом з тим, судом встановлено, що контролюючим органом було проведено камеральну перевірку, тобто позивачем не порушено вимог п.50.2 ст.50 ПК України.
Згідно ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Враховуючи, що при проведенні камеральної перевірки податковим органом не прийнято до уваги коригування ТзОВ "Спартак" відомостей по ПДВ за вересень 2013 року, які відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (лист за вих. № 121 від 14.11.2013р.), яке було прийнято податковим органом, що підтверджується квитанцією № 1 від 14.11.2013р., в результаті чого з реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2013 року було виключено податкову накладну №3/2 від 30.09.2013 р. на загальну суму поставки 285922 грн. та включено податкові накладні за № 3/2, №6/2, №7/2, №8/2, № 9/2 від 30.09.2013р. на загальну суму поставки 285922 грн., то суд приходить до висновку, що в даному випадку, позивач свій обов'язок щодо виправлення допущених при складанні податкової звітності помилок виконав, не порушуючи п.50.2 ПК України, що виключає можливість притягнення його відповідачем до відповідальності.
Також судом не приймаються до уваги і твердження відповідача щодо недотримання позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, яким передбачено можливість віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по незареєстрованих накладних у разі одночасного подання заяви зі скаргою на постачальника, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Даною нормою передбачено право платника додати до податкової декларації заяву із скаргою на постачальника у разі порушення постачальником порядку реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
В даному випадку у позивача не було підстав для подання такої заяви, оскільки подання такої заяви є правом платника податку, а не його обов'язком.
Крім того, податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.
Таким чином, висновки камеральної перевірки про завищення позивачем податкового кредиту за вересень 2013 року на 47653 грн.67 коп. не ґрунтуються на вимогах законодавства України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесених ним спірних податкових повідомлень-рішень.
Беручи до уваги вищенаведені норми та встановлені обставини справи, суд приходить до переконання, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спартак" у судовому засідання належним чином довело та обґрунтувало позовні вимоги, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення у повному обсязі, шляхом скасування податкових повідомлень - рішень Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Волинській області від 03.12.2013р. № 0002592200, № 0002602200, № 0002572200.
Керуючись ст. 2, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 03.12.2013р. № 0002592200, № 0002602200, № 0002572200.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак" витрати по сплаті судового збору в сумі 183 (сто вісімдесят три) гривні.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 01.04.2014р. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Дмитрук