Справа № 372/835/14-ц
01 квітня 2014 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Проць Т. В. ,
при секретарі -Бенчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування жилим приміщенням, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, вселення,-
Позивач звернувся до суду з даними позовом, в обґрунтування якого зазначив, що перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, яка була зареєстрована у належній позивачу квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_2 в спірній квартирі з січня 2008 року не проживає, на даний час шлюб між сторонами розірвано, вона фактично проживає на м-ні Лукавиця в м.Обухові, однак знятися з реєстрації не бажає.
Відповідач подала суду зустрічний позов в якому просила вселити її в спірну квартиру та встановити порядок користування нею, виділивши їй кімнату, площею 18,7 кв.м., а відповідачу кімнату, площею 11,2 кв.м., залишивши кухню, ванну кімнату, вбиральню та коридор в загальному користуванні. Також просила усунути перешкоди в користуванні квартирою, шляхом зобов'язання відповідача надати їй дублікати ключів від вхідних дверей та не перешкоджати їй в користуванні жилим приміщенням.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з наведених у позовній заяві підстав. Пояснив, що з дружиною подружнє життя не склалось і вона в 2008 році пішла із спірної квартири, забравши речі, однак залишається зареєстрованою в квартирі, яка належить йому на праві приватної власності. Відповідач не несе витрат на утримання житла, до подачі ним позову до суду жодного разу не виявила бажання повернутися. ЇЇ реєстрація перешкоджає здійснювати повноваження власника, а тому він просить позовні вимоги задовольнити. Підстави зустрічного позову вважав надуманими, а тому просив відмовити в його задоволенні.
Відповідач позовні вимоги про визнання втратившою право користування квартирою не визнала, пояснила, що після сварки з відповідачем в 2007 році залишила спірну квартиру забравши речі, переїхала проживати до батьків. В 2008 році їх шлюб було розірвано. З того часу вона в квартирі не проживає, двічі заходила в гості до колишнього чоловіка. Зустрічні вимоги просила задовольнити, оскільки не має іншого місця проживання і не бажає втрачати реєстрацію у вказаному житлі.
Представник відповідача ОСОБА_3 зустрічні позовні вимоги підтримав, в задоволенні вимог ОСОБА_1 просив відмовити.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що проживає по сусідству в квартирі АДРЕСА_1. Йому відомо, що позивач та відповідач перебували у шлюбі, остання якийсь період проживала у спірній квартирі, однак останні кілька років він її не бачив, з будь-яких питань щодо проживання в квартирі вона до нього не зверталась.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив підписання ним актів про непроживання відповідача у спірній квартирі з січня 2008 року. Пояснив, що підтримує дружні відносини з позивачем, відвідує його по місцю проживання. Позивача та її речей в квартирі він не бачив.
Суд, вислухавши позивача, відповідача та його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, нотаріально посвідченим договором дарування від 29.08.2002 року.
Згідно наявних в матеріалах справи даних крім позивача, у спірному житлі з 2003 року зареєстрована, як член сім'ї і відповідач ОСОБА_2 Також в спірному житлі зареєстрована спільна дитина сторін у справі - їх син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, користування квартирою якого не є предметом спору і судом не розглядається.
Як вбачається з копії свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, про що 29.01.2008 року зроблено відповідний актовий запис в Книзі реєстрації розірвань шлюбів за №22.
Відповідач не проживає у спірному жилому приміщенні більше одного року, що підтверджується комісійними актами депутата Обухівської міської ради ОСОБА_5, показами свідків та визнається самими відповідачем в судовому засіданні.
При цьому акт про не проживання ОСОБА_2 в спірній квартирі від 05.12.2012 року, посвідчений депутатом Кульчицьким М.С. судом до уваги не приймається, через відсутність у ньому підпису останнього.
Відповідно до ст.405 ч.2 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає позовні вимоги про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки під час судового розгляду факт непроживання відповідача у спірному житловому приміщенні понад один рік та наявність в зв'язку з цим перешкод в здійсненні прав позивача, як власника житла, доведений належними та допустимими доказами.
Відповідач не надала в судовому засіданні належних та допустимих доказів про існування в неї з 2008 року наміру користуватись спірним приміщенням, існування для цього реальних перешкод. Її доводи про такі перешкоди доказово необґрунтовані і розцінюються судом, як втрата інтересу до спірної квартири, як до місця проживання. Вказані обставини також підтверджуються поясненнями відповідач, що вона протягом всього часу не проживання у квартирі ОСОБА_1 до відповідних органів чи до суду за захистом своїх прав користувача даним жилим приміщенням не зверталась.
Посилання ОСОБА_2, що вона отримує поштову кореспонденцію та звертається за медичною допомогою по місцю реєстрації, відсутність іншого житла в якому б вона могла зареєструватись, встановлених судом обставин не спростовує. Поважності причин непроживання відповідача у спірному житлі судом не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.
Вирішуючи первісний позов, суд не застосовує норми права, на які посилався позивач у позовній заяві, оскільки вони не підлягають застосуванню у даній справі, а при вирішенні справи суд враховує підставу (обґрунтування) та зміст позовних вимог.
Керуючись ст.3, 4, 10, 11, 15, 59, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою АДРЕСА_1.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування жилим приміщенням, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, вселення відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Обухівській районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.
СуддяПроць Т. В.