01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.06.2009 № 05-6-35/186
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Вербицької О.В.
За участю представників:
від відповідача: Каплина Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “БудІнвестСанація”
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.03.2009
у справі № 05-6-35/186 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом Закритого акціонерного товариства “БудІнвестСанація”
до Верховної Ради Автономної республіки Крим
треті особи 1. Фонд майна Автономної Республіки Крим
2. Кримське підприємство з бджільництва "Кримбджолопром"
3. Міністерство аграрної політики Автономної республіки Крим
про визнання незаконним п.7 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 256-05/06 від 22.11.2006 р.
Закритим акціонерним товариством «БудІнвестСанація» заявлений позов про визнання незаконним п. 7 Постанови Верховної Ради Автономної республіки Крим «Про питання управління майном, що належить Автономній республіці Крим» №256-05/06 від 22.11.2006 р.
Ухвалою від 02.03.2009 р. у справі №05-6-35/186 було відмовлено у прийнятті заяви. Позовні матеріали повернуті позивачу.
Не погоджуючись з ухвалою, Закрите акціонерне товариство “БудІнвестСанація” подало апеляційну скаргу в якій просить зазначену ухвалу скасувати.
При цьому апелянт стверджує, що судом порушенні норми процесуального права, тобто помилково вжита ст. 62 п. 1 ГК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 22.04.2009 р. справу було призначено до розгляду 14.05.2009 р.
З урахуванням того, що позивач (апелянт), треті особи чи їх представники у судове засідання 14.05.2009 р. не з'явились та керуючись ст. ст. 77, 86, 99 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність відкладення розгляду справи на 02.06.2009 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вказувалось вище, ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2009 р. у справі № 05-6-35/186 було відмовлено у прийнятті заяви. Позовні матеріали повернуті позивачу.
Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України, крім того суд звертає увагу позивача на те, що останнім не визначено відповідача у даній позовній заяві.
Разом з тим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з вказаним висновком місцевого господарського суду про повернення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 12 ГПК України, Господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство. 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті.
Поняття "справа адміністративної юрисдикції" визначено у статті 3 КАС України, і під такою справою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав і обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважених владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів і ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські філії щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, то такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і відповідно не повинен вирішуватись адміністративним судом (аналогічну думку викладено у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 26.03.2002 р. N 01-8/350 “Про деякі питання практики визначення підсудності справ та передачі справ з одного господарського суду до іншого господарського суду” та у листі Вищого адміністративного суду України від 04.03.2008 р. N 335/9/1/13-08 “Щодо визначення підсудності”).
Дійсно, відповідачем у даній справі зазначений суб'єкт владних повноважень, але даний спір не має публічно-правового характеру, оскільки предметом спору у даній справі є порушення права позивача - Закритого акціонерного товариства «БудІнвестСанація»- на здійснення господарської діяльності. Тобто між даними особами існує спір про право, що в свою чергу виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Отже, предмет спору пов'язаний із реалізацією права на користування земельною ділянкою та її приватизацією, тобто спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер, і даний спір не є публічно-правовим на який поширюється компетенція адміністративних судів, а тому останній підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України відмовив у прийнятті позовної заяви Закритого акціонерного товариства «БудІнвестСанація», а тому ухвала Господарського суду м. Києва від 02.03.2009 р. у справі №05-6-35/186 підлягає скасуванню, а позовна заява Закритого акціонерного товариства «БудІнвестСанація» передачі на розгляд Господарському суду м. Києва.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.03.2009 р. № 05-6-35/186 скасувати.
2. Справу передати на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Буравльов С.І.
Вербицька О.В.