21 травня 2009 р.
№ 4/1011-24/67
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Халіф"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.08
у справі
№ 4/1011-24/67
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Халіф"
до
1. Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"
2. Дочірнього підприємства "Проектний інститут "Львівський промбудпроект"
про
стягнення 27900,00 грн
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Халіф»у травні 2007 року заявлений позов про стягнення з Державного підприємства дослідно проектний інститут «Львівський промбудпроект»27 900,00 грн збитків, у вигляді передоплати за договором від 09.02.04 №5 на виготовлення проектно-технічної документації. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що на виконання умов вказаного договору ним перераховано відповідачеві аванс у розмірі 27 900,00 грн, проте, останній зобов'язання за договором не виконав, проектну документацію в строк визначений договором не надав. Відтак, позивач просив стягнути з відповідача завдані йому збитки в сумі сплаченої передоплати, з огляду на порушення
доповідач: Добролюбова Т.В.
відповідачем зобов'язань за договором, що зумовило втрату для товариства інтересу подальшого виконання цих робіт. Позовні вимоги обґрунтовані також приписами статей 526, 610, 611, 612, 837, 846, 849, 887, 890 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.09.07, ухваленою суддею Хабіб М.І., замінено неналежного відповідача - Державне підприємство дослідно проектний інститут «Львівський промбудпроект», належним відповідачем -Державним підприємством «Державний проектний інститут «Львівський промбудпроект». При цьому, останнього замінено його правонаступником -Державним акціонерним товариством «Будівельна компанія «Укрбуд». Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.12.07 до участі у справі в якості відповідача -2 залучено Дочірнє підприємство "Проектний інститут "Львівський промбудпроект".
Рішенням господарського суду Львівської області від 27.12.07, ухваленим суддею Хабіб М.І., у задоволенні позовних вимог за рахунок Дочірнього підприємства «Проектний інститут «Львівський промбудпроект»відмовлено. Суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту порушення відповідачем-2 зобов'язань за договором №5, оскільки невчасне виконання останнім робіт зумовлено ненаданням позивачем усіх необхідних вихідних даних для виконання проекту. При цьому, судом установлено, що проектна документація фактично виконана. Судове рішення обґрунтоване приписами статей 526, 530, 612, 849, 887 Цивільного кодексу України. Провадження у справі стосовно Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд»припинено на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що усі права останнього передані Дочірньому підприємству «Проектний інститут «Львівський промбудпроект», як правонаступнику Державного підприємства «Державний проектний інститут «Львівський промбудпроект».
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Орищин Г.В.- головуючого, Галушко Н.А., Краєвської М.В., постановою від 15.05.08, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Халіф»залишив без задоволення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Халіф»звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, як ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права, та просить прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи свої доводи скаржник вказує на порушення та невірне застосування судами приписів статті 526, частини 1 статті 530, частини 2 статті 651, частини 5 статті 653, частини 1 статті 887, статті 888, пунктів 1,3 частини 1 статті 889, пунктів 1,2,3 частини 1 статті 890 Цивільного кодексу України. Так, скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про невчасне передання ним вихідних даних, адже, на його думку, це спростовується датами на цих документах та відсутністю листів відповідача - 2 з вимогою про надання таких документів. Відтак, скаржник вважає, що висновок судів про невиконання саме ним зобов'язань за договором є безпідставним. Водночас, скаржник вказує на хибність висновку суду щодо отримання ним робочого проекту для проведення експертизи, оскільки надані відповідачем в грудні 2004 року робочі креслення були повернуті останньому для виконання проектно -технічної документації після затвердження їх органами місцевого самоврядування. Зауважує скаржник і на тому, що відповідач не повідомляв його про наявність листа Волинської обласної служби державної інвестиційної експертизи від 04.10.07, а висновок районної Санітарно -епідеміологічної станції позивачем було передано відповідачеві вчасно.
Від Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", Дочірнього підприємства "Проектний інститут "Львівський промбудпроект" відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами вимог чинного законодавства, відзначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 09.02.04 Луцький філіал Державного підприємства Державного проектного інституту "Львівський промбудпроект" -виконавець, уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Халіф" - замовником, договір №5 на виготовлення проектно-технічної документації. За умовами цього договору замовник доручив, а виконавець зобов'язався виготовити проект реконструкції нежитлового приміщення під забійний та ковбасний цехи, холодильник з добудовою допоміжних приміщень в селі Хмелівка. Пунктом 1.2 цього договору сторони узгодили, що термін здачі робіт визначається згідно календарного плану. Відповідно до пункту 2 вказаного договору за виконану проекту документацію замовник перераховує виконавцеві 36000,00 грн (з ПДВ), при цьому, розрахунки проводяться почергово, з 30% сплатою авансу. Пунктом 5.2 договору сторони визначили, що виконавець приступає до виконання робіт після одержання від замовника оформленого договору. У випадку затримки видачі замовником завдань та вихідних даних для проектування, терміни закінчення робіт, передбачені календарним планом переносяться без погодження із замовником на терміни затримки. Термін дії договору сторонами визначений з 09.02.04 до 10.05.04. Предметом позову у справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Халіф»про стягнення з Державного підприємства дослідно проектний інститут «Львівський промбудпроект»27 900,00 грн збитків, у вигляді перерахованого відповідачеві авансу за договором від 09.02.04 №5. Як на підставу своїх вимог, позивач посилався на невиконання відповідачем робіт в строки визначені договором, через це і втрату для товариства інтересу подальшого виконання цих робіт. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що неможливість виконання робіт у встановлений строк викликана неналежним виконанням замовником своїх зобов'язань. Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду. Різновидом підряду є, зокрема, підряд на проектні та пошукові роботи. За приписами статті 887 Цивільного кодексу України договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт передбачає обов'язок підрядника розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та обов'язок замовника прийняти і оплатити її. До договору підряду на проведення проектних робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статті 888 вказаного Кодексу за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника. Статтею 889 Цивільного кодексу України унормовано, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: 1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом; 2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника; 3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором; 4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника; 6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт. Згідно зі статтею 890 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації. Приписами частини 2 статті 849 цього ж Кодексу унормовано, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 32 названого Кодексу унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Судами установлено, що на виконання умов договору, позивачем перераховано на рахунок Луцького філіалу Державного підприємства Державного проектного інституту "Львівський промбудпроект" 27 900,00 грн авансу, що підтверджується платіжним дорученням від 10.02.04 №9 та квитанцією від 06.05.04 №14. Судами попередніх інстанцій також установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що умовами договору строк надання необхідних даних для проектування та строк виготовлення проекту сторонами не встановлений, календарний план робіт сторонами не погоджувався. Установлено судами і те, що розроблений відповідачем робочий проект реконструкції нежитлового приміщення під забійний та ковбасний цехи, холодильник, з добудовою допоміжних приміщень в грудні 2004 року направлений на експертизу, однак, згідно із зведеним висновком комплексної державної експертизи за робочим проектом від 30.03.05 №589 його рекомендовано відкоригувати і подати на повторну експертизу. Викладені пропозиції та зауваження були враховані, про що підрядник повідомив начальника Волинської обласної служби Української державної інвестиційної експертизи листом від 08.04.05 №14. Листом від 04.10.07 №1790 Волинська обласна служба Української державної інвестиційної експертизи відмовила у рекомендації до реалізації робочого проекту, поданого у грудні 2004 року, через негативний висновок обласної санепідемстанції. Судами також установлено, що робочу проектну документацію замовник забрав для виправлення недоліків, при цьому, в подальшому проект на розгляд не надавав. Статтею 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Водночас, за приписами статті 613 вказаного Кодексу, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час виконання зобов'язання. Судами установлено, що позивачем не надано, а відтак матеріали справи не містять, доказів надання підрядникові усіх необхідних вихідних даних для виконання проекту до закінчення строку дії договору, тобто до 10.05.04. Не виконано позивачем і обов'язку щодо погодження з обласною СЕС розміру санітарно-захисної зони для даного підприємства та подання проекту на повторну експертизу. Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Зі змісту судових рішень вбачається, що суди, дослідивши обставини справи та надавши обґрунтовану оцінку поданим сторонами доказам, установили відсутність вини підрядника у неналежному виконанні зобов'язань за договором від 09.02.04. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення з відповідача -2 збитків через порушення останнім строку виконання робіт. Доводи, викладені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування судових рішень у справі, оскільки спростовуються матеріалами справи та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, оскільки касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Таким чином, суди дійшли правильного висновку, що заявлена сума не є збитками позивача, і доводи касаційної скарги цього не спростовують.
Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117 , 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.08 у справі № 4/1011-24/67 залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Халіф" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець