ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 34/174
27.05.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Одеське муніципальне страхове товариство «Респект»
до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Основа»
про стягнення 31 547,53 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
За участю представників сторін:
від позивача Лунга О.М., представник за дов. №49 від 20.01.2009;
від відповідача не з'явився.
Відкрите акціонерне товариство «Одеське муніципальне страхове товариство «Респект»(далі -Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Основа»(далі -Відповідач) про стягнення частин перестрахувального відшкодування за Генеральним договором №08/05-ФП про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії від 01.08.2006 (далі -Генеральний договір), в т.ч. 27 183,22 грн. -частина перестрахувального відшкодування, 2 214,07 грн. -пені, 1797,12 грн. -інфляційних втрат, 353,12 грн. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати частин перестрахувального відшкодування.
Відповідач в судові засідання 29.04.2009, 27.05.2009 не з'явився, витребуваних судом документів не подав, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення за №07390614.
Ухвали суду надсилались Відповідачу за адресою: 04071, м. Київ, вул. Хорива, 4, яка зазначена у позовній заяві.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.08.2006 між Позивачем та Відповідачем укладено Генеральний договір, відповідно до п.1.1 предметом якого є угода про порядок і умови співпраці в галузі факультативного перестрахування (рестроцесії) ризиків.
Пунктом 1.3 Генерального договору сторони погодили, що кожна сторона, що підписала даний договір, може приймати від іншої сторони або передавати їй ризики в перестрахування (ретроцесію). Питання про прийняття або передачу ризиків вирішується кожною із сторін самостійно.
Згідно з п.2.1 Генерального договору пропозиція конкретного ризику у перестрахування здійснюється шляхом направлення Перестраховику за допомогою поштового, факсимільного, електронного зв'язку ковер-ноти, що містить умови прийому-передачі частини відповідальності, порядок взаєморозрахунків, порядок надання інформації сторонами, якщо умови та порядок відрізняються від положень даного договору, інші умови.
Відповідно до п.2.2 Генерального договору, якщо Перестраховик згоден з умовами, викладеними у ковер-ноті, він підписує такий документ в обумовлений даним договором термін, завіряє круглою печаткою та направляє Перестрахувальну.
Сторони погодили, що вони зобов'язані здійснювати перестрахування (ретроцесію) ризиків на умовах: правил Страховика (Перестрахувальника), який безпосередньо уклав договір страхування, оригінального договору страхування, конкретних договорів факультативного перестрахування (ретроцесії), та даного договору, якщо письмово не погоджено інше. Сторони дотримуються усіх рішень Страховика (Перестрахувальника), щодо перестрахованого ними ризику за виключенням збільшення частки взятої на себе відповідальності.
Відповідно до вказаного Договору між Позивачем та Відповідачем було укладено такі договори перестрахування:
1. Ковер-Нот № 2560 від 20.09.2007 - Страхувальник - Запорощукова Т.Г.;
2. Ковер-Нот № 2475 від 10.07.2007 - Страхувальник - ТОВ «Трансбункер-Юг».;
3. Ковер-Нот № 2811 від 18.02.2008 - Страхувальник - Мальцев В.І.;
4. Ковер-Нот № 2796 від 11.02.2008 - Страхувальник - ТОВ «Веста-транс»;
5. Ковер-Нот № 2513 від 10.08.2007 - Страхувальник - Новожилов А.М.;
6. Ковер-Нот №2679 від 15.11.2007 - Страхувальник-Анніков М.С.;
7. Ковер-Нот №2855 від 21.03.2008 - Страхувальник-Чабанюк Е.А.;
8. Ковер-Нот № 2196 від 06.11.2006 - Страхувальник - Багалян А.Г.;
9. Ковер-Нот № 2592 від 08.10.2007 - Страхувальник - Хантадзе В.В.;
10. Ковер-Нот № 2767 від 25.01.2008 - Страхувальник - Бойко І.Л.;
11. Ковер-Нот № 2623 від 30.10.2007 - Страхувальник-Іванов СІ.;
12. Ковер-Нот № 2642 від 02.11.2007 - Страхувальник - Кухар А.Г.;
13. Ковер-Нот № 2696 від 05.12.2007 - Страхувальник - Коваль Є.Є.
Відповідно до п. 1.2. Договору, даний договір є основним документом, який регулює та визначає принципи взаємодії сторін у сфері факультативного-перестрахування (ретроцесії), а також права і обов'язки при укладанні та виконанні договорів факультативного перестрахування, взаємну відповідальність сторін, порядок врегулювання збитків та вирішення спірних питань.
Відповідно до Додаткової угоди № 2 до Генерального договору №08/06-ФП про співробітництво в області перестрахування і перестрахування і ретроцесії від 09.10.2008 сторони домовились про розірвання Ковер-нотів №2603 від 15.10.2007, №2609 від 23.10.2007, №2623 від 30.10.2007, №2628 від 01.11.2008, №2642 від 02.11.2007, №2639 від 02.11.2007,№2648 від 06.11.2007, №2679 від 16.11.2007, №2696 від 05.12.2007, №2702 від 10.12.2007, №2731 від 24.12.2007, №2767 від 25.01.2008, №2796 від 11.02.2008, №2773 від 30.01.2008, №2811 від 18.02.2008, №2855 від 21.03.2008, №2886 від 28.03.2008.
Пунктом 3 додаткової угоди №2 до Генеральної угоди, сторони дійшли згоди, що Перестраховик несе відповідальність по всім страховим випадком, які стались в період до 09.10.2008 по даним Ковер-нотам, а також, не несе відповідальність по страховим випадкам, які стались після 09.10.2008.
Перестраховик на підставі п.7.5 (а) Генерального договору про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії від 01.08.2006 зобов'язується впродовж десяти робочих днів з моменту укладання даної додаткової угоди погасити заборгованість перед Перестрахувальником по виплаті своїх частин страхового відшкодування по яким строк виконання зобов'язання Перестраховиком вже настав відповідно до п.3.3.3 Генерального договору.
Однак, по теперішній час Позивач так і неотримав частин перестрахувального відшкодування по наступним Ковер-нотам, дія яких була припинена, але відповідальність Перестраховика по страховим випадкам, які сталися в період до 09.10.2008 залишилася та обов'язки Перестраховика по ним не виконані, а саме:
- щодо страхового випадку, який стався 04.12.2007 з автомобілем Porche Cayenne, д/н ВН 4833 ВІ, (Страхувальник - Запорощукова Т.Г.), Ковер-нот №2560 від 20.09.2007, частка страхового відшкодування складає 3 914,06 грн., яка повинна була бути сплаченою 03.03.2008;
- щодо страхового випадку, який стався 21.04.2008 з автомобілем Lexus GS 300, д./н. 07790 ОВ, (страхувальник - ТОВ «Трансбункер-Юг»), Ковер-нот № 2475 від 10.07.2007, частка страхового відшкодування складає 582,33 грн., яка повинна була бути сплаченою 18.08.2008;
- щодо страхового випадку, який стався 23.05.2008 з автомобілем Nissan Armada, д./н. ВН 0095 КМ, (страхувальник - Мальцев В.І.), Ковер-нот № 2811 від 18.02.2008, частка страхового відшкодування складає 544,98 грн.;
- щодо страхового випадку, який стався 29.05.2008 з автомобілем Lexus LS 460, д./н. ВН 1221 ВО, (страхувальник - ТОВ «Веста-транс»), Ковер-нот № 2796 від 11.02.2008, частка страхового відшкодування складає 183,68грн.;
- щодо страхового випадку, який стався 14.07.2008 з автомобілем Infinity, д./н. ВН 8877 ВН, (страхувальник - Новожилов А.М.), Ковер-нот № 2513 від 10.08.2007, частка страхового відшкодування складає 374,22 грн.;
- щодо страхового випадку, який стався 21.11.2007 з автомобілем «Toyota LS», д./н. ВН 0370 ВК, (страхувальник - Анніков М.С.), Ковер-нот № 2679 від 15.11.2007, частка страхового відшкодування складає 319,95 грн.;
- щодо страхового випадку, який стався 24.07.2008 з автомобілем Lexus GS 300, д./н. ВН 6150 ВС, (страхувальник - Чабанюк Е.А.), Ковер-нот № 2855 від 21.03.2008, частка страхового відшкодування складає 336,88 грн.;
- щодо страхового випадку, який стався 15.04.2007 з автомобілем ОреІ Vectra, д./н. ВН 6677 ВЕ, (страхувальник - Багалян А.Г.), Ковер-нот № 2196 від 06.11.2006, частка страхового відшкодування складає 1 760,40 грн.;
- щодо страхового випадку, який стався 27.07.2008 з автомобілем BMV 745, д./н. ВН 0521 ВІ, (страхувальник - Хантадзе В.В.), Ковер-нот № 2592 від 08.10.2007, частка страхового відшкодування складає 2 081,89 грн.;
- щодо страхового випадку, який стався 15.08.2008р. з автомобілем Mazda 3, д н. ВН 0588 ВК, (страхувальник- Кухаря.Г), Ковер-нот № 2642 від 02.11.2007,частка страхового відшкодування складає 268,56 грн.;
- щодо страхового випадку, який стався 01.10.2008 з автомобілем ВМ\/ 745, д./н. ВН 0521 ВІ, (страхувальник - Хантадзе В.В.), Ковер-нот № 2592 від 08.10.2007, частка страхового відшкодування складає 909,28 грн.;
- щодо страхового випадку, який стався 15.07.2008 з автомобілем Audi A4, д./н. ВН 3884 ВВ, (страхувальник - Бойко І.Л.), Ковер-нот № 2767 від 25.01.2008, частка страхового відшкодування складає 749,90 грн.;
- щодо страхового випадку, який стався 02.06.2008 з автомобілем Mercedec-Benz, д./н. ВН 3141 ВК, (страхувальник- Іванов СІ.), Ковер-нот № 2623 від 30.10.2007, частка страхового відшкодування складає 6 476,78 грн.;
- щодо страхового випадку, який стався 31.05.2008. з автомобілем Mercedec-Benz, д./н. ВН 3141 ВК, (страхувальник- Іванов СІ.), Ковер-нот № 2623 від 30.10.2007, частка страхового відшкодування складає 1 596,57 грн.;
- щодо страхового випадку, який стався 12.08.2008 з автомобілем Lexuc LS 460, д./н. ВН 1221 ВО, (страхувальник - ТОВ «Веста-транс»), Ковер-нот № 2796 від 11.02.2008, частка страхового відшкодування складає 2 759,34грн.;
- щодо страхового випадку, який стався 08.04.2008 з автомобілем Subaru Tribeca, д./н. ВН 1428 ВМ, (страхувальник - Коваль Є.Є), Ковер-нот № 2696 від 05.12.2007, частка страхового відшкодування складає 566,16 грн;
- щодо страхового випадку, який стався 01.10.2008 з автомобілем Subaru Tribeca д./н. ВН 1428 ВМ, (страхувальник - Коваль Є.Є.), Ковер-нот № 2696 від 05.12.2007, частка страхового відшкодування складає 3 758,24 грн.
Відповідно до п. 3.3.3. Генерального договору Перестраховик зобов'язується Перераховувати Перестрахувальнику, або у випадку його неплатоспроможності та за його дорученням Страхувальнику (Вигодонабувачу), відповідну частину страхового відшкодування в межах прийнятого на себе ліміту відповідальності, обумовленого конкретними договорами перестрахування (ретроцесії), протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дня отримання від Перестрахувальника наступних документів (якщо інше не обумовлено конкретними договорами):
- письмової заяви Перестрахувальника з розрахунком частки страхового відшкодування (калькуляції), що підлягає виплаті Перестраховиком;
- письмової заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування;
- страхового акта;
- копії оригінального договору страхування (страхового полісу);
- відповідних документів від правоохоронних органів, банків, медичних і інших установ, які володіють інформацією про обставини страхового випадку;
- підтвердження перерахування Перестрахувальником суми страхового відшкодування страхувальнику (за винятком, коли в силу вступає умова касового збитку;
Позивач на виконання умов Генерального договору направив Відповідачу пакети документів, крім того на всі запити Відповідача були надані відповіді, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
В зв'язку з невиконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо виплати часток перестрахувального відшкодування, Позивач звернувся до Відповідача з претензією б/н від 29.01.2009 та просив перерахувати на розрахунковий рахунок заборгованість в розмірі 23 424,98 грн.
В свою чергу, Відповідач, у відповідь на зазначену претензію пропонував Позивачу погашення заборгованості наступним чином: 11 712,49 грн., тобто 50% заборгованості, Відповідач зобов'язувався погасити протягом місяця, до 10.03.2009, а залишок в сумі 11 712,49 грн., погасити у період з 10.03.2009 до 10.04.2009.
Однак, Відповідач частку суми страхового відшкодування належної йому до сплати Позивачу не сплатив.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).
Згідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування»(далі -Закон) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно ст. 12 Закону перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
Документи необхідні для здійснення перестрахувальних виплат разом із зверненням про виплату страхового відшкодування були наявні у Відповідача.
Відтак, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми основного боргу в сумі 27 183,22 грн. підлягають задоволенню.
Позивач також просив стягнути з Відповідача 2 214,07 грн. пені.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.3.8 Генерального Договору у випадку порушення однією із сторін умов розрахунків, визначених умовами цього договору та конкретними договорами факультативного перестрахування (ретроцесії), винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної річної облікової ставки Національного банку України, яка діятиме в період, коли вступить в силу умова оплати пені, за умови, що чинним законодавством на цей час не буде передбачено інше.
Таким чином вимога Позивача про стягнення з Відповідача 2 214,07 грн. пені, визнається судом обґрунтованою, правомірною та такою, що підлягає задоволенню
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 1 797,12 грн. інфляційних втрат та 353,12 грн. 3% річних. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Договору.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на Відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Основа»(04071, м. Київ, вул. Хорива, 4, ідентифікаційний код 33498417, р/р №26507450180000 ЗАТ «Донгорбанк»у м. Києві, МФО 334970, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства «Одеське муніципальне страхове товариство «Респект»(65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 25; 65045, м. Одеса, вул. Успенська, 101, р/р №26506261311 в ВАТ «МТБ», відкритий у м. Іллічівськ, МФО 328166) 27 183 (двадцять сім тисяч сто вісімдесят три) грн. 22 коп. частки перестрахувального відшкодування, 2 214 (дві тисячі двісті чотирнадцять) грн. 07 коп. пені, 1 797 (одну тисячу сімсот дев'яносто сім) грн. 12 коп. інфляційних втрат, 353 (триста п'ятдесят три) грн. 12 коп. 3% річних, а також 315 (триста п'ятнадцять) грн. 48 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя
Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 01.06.2009