Рішення від 18.05.2009 по справі 27/212

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/212

18.05.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Україна»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Лайн»

про

стягнення 18 151, 62 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Кулик С.А. -представник за довіреністю № 144 від 25.02.2009 року;

Від відповідача:

не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт-Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Лайн» про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов'язань за договором № KV108NK099 від 03.08.2008 року у розмірі 11 294, 85 грн., індексу інфляції у сумі 1 095, 87 грн., пені у розмірі 1 206, 30 грн., 3% річних у сумі 150, 79 грн. та 4 403, 81 грн. збитків, понесених за час прострочення з урахуванням змін офіційного курсу НБУ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.04.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 року розгляд справи відкладено до 18.05.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподання ним витребуваних доказів.

Представник позивача у судовому засіданні 18.05.2009 року подав заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 11 230, 55 грн. основного боргу, 1 383, 70 грн. індексу інфляції, пеню у розмірі 1 357, 03 грн., 3% річних у сумі 217, 64 грн. та збитки за час прострочення з урахуванням змін офіційного курсу НБУ EUR/UAN у розмірі 5 411, 06 грн.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем заява про збільшення та уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 18.05.2009 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 07192782.

Розглянувши подані позивача документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт-Україна»(надалі -постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Престиж Лайн»(надалі - покупець) було укладено договір про довгострокові поставки № KV108NK099 (надалі -Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується на протязі дії договору поставляти у власність покупця товари окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язаний приймати товар і оплачувати його вартість на встановлених договором умовах.

Позивач на виконання зобов'язань за Договором поставив відповідачу товар загальною вартістю 11 294, 85 грн. відповідно до видаткових накладних № K208F04400 від 08.08.2008 року, № K208F04583 від 21.08.2008 року, № K208F04759 від 05.09.2008 року, № K208F05041 від 25.09.2008 року та № K208F05067 від 26.09.2008 року, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 5.1 Договору покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару протягом узгодженого сторонами та зазначеного у накладній строку розрахунків.

Як вбачається з накладної № K208F04400, строк оплати по ній до 29.08.2008 року, згідно накладної № K208F04583 строк оплати до 11.09.2008 року, по накладній № K208F04759 до 26.09.2008 року, по накладній № K208F05041 до 16.10.2008 року та згідно накладної № K208F05067 строк оплати до 17.10.2008 року.

Відповідач розрахунок за поставлений товар не здійснив.

07.02.2009 року сторони підписали та скріпили печатками акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 07.02.2009 року становить 11 230, 55 грн.

Тому, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 11 230, 55 грн. основної заборгованості.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань встановлений судом та по суті визнаний відповідачем, згідно акту звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у сумі 11 230, 55 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 357, 03 грн. за період з 14.11.2008 року по 18.03.2009 року.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Пунктом 10.2 Договору встановлено, що у випадку затримки оплати товару покупець за вимогою постачальника сплачує йому суму заборгованості з урахуванням пені, що обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судом, відповідач повинен був розрахуватися з позивачем згідно накладної № K208F04400 у строк до 29.08.2008 року, згідно накладної № K208F04583 11.09.2008 року, згідно накладної № K208F04759 до 26.09.2008 року, по накладній № K208F05041 до 16.10.2008 року та згідно накладної № K208F05067 до 17.10.2008 року. Отже, пеня нараховується починаючи з 30.08.2008 року, 12.09.2008 року, 27.09.2008 року, 17.10.2008 року та 18.10.2008 року відповідно.

Таким чином, розмір пені становить:

- по накладній № K208F04400 від 08.08.2008 року:

3 471, 49 грн. (заборгованість) * 24% * 183 (з 30.08.2008 року по 28.02.2009 року) / 365 = 417, 72 грн.

- по накладній № K208F04583 від 21.08.2008 року:

165, 32 грн. (заборгованість) * 24 % * 182 (з 12.09.2008 року по 12.03.2009 року) / 365 = 19, 78 грн.

- по накладній № K208F04759 від 05.09.2008 року:

2 969, 81 грн. (заборгованість) * 24% * 182 (з 27.09.2008 року по 27.03.2009 року) / 365 = 355, 40 грн.

- по накладній № K208F05041 від 25.09.2008 року:

4 424, 11 грн. (заборгованість) * 24% * 183 (з 17.10.2008 року по 17.04.2009 року) / 365 = 532, 35 грн.

- по накладній № K208F05067 від 26.09.2008 року:

264, 12 грн. (заборгованість) * 24% * 183 (з 18.10.2008 року по 18.04.2009 року) / 365 = 31, 78 грн.

Отже, загальний розмір пені становить 1 357, 03 грн. та підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 1 383, 70 грн. та 3% річних у розмірі 217, 64 грн.

Згідно із ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, 3% річних становлять:

- по накладній № K208F04400 від 08.08.2008 року:

3 471, 49 грн. (заборгованість) * 3% * 262 (з 30.08.2008 року по 18.05.2009 року) / 365 = 74, 76 грн.

- по накладній № K208F04583 від 21.08.2008 року:

165, 32 грн. (заборгованість) * 3 % * 245 (з 12.09.2008 року по 18.05.2009 року) / 365 = 3, 33 грн.

- по накладній № K208F04759 від 05.09.2008 року:

2 969, 81 грн. (заборгованість) * 3% * 234 (з 27.09.2008 року по 18.05.2009 року) / 365 = 57, 12 грн.

- по накладній № K208F05041 від 25.09.2008 року:

4 424, 11 грн. (заборгованість) * 3% * 214 (з 17.10.2008 року по 18.05.2009 року) / 365 = 77, 82 грн.

- по накладній № K208F05067 від 26.09.2008 року:

264, 12 грн. (заборгованість) * 3% * 213 (з 18.10.2008 року по 18.05.2009 року) / 365 = 4, 62 грн.

Отже, загальний розмір 3% річних складає 217, 64 грн. та підлягає задоволенню.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розрахунок індексу інфляції:

3 636, 81 грн. (заборгованість) * 101, 1% (індекс інфляції за вересень 2008 року) -3 636, 81 грн. = 40, 00 грн.

6 606, 62 грн. (заборгованість) * 101, 7% (індекс інфляції за жовтень 2008 року) -6 606, 62 грн. = 112, 31 грн.

11 294, 85 грн. (заборгованість) * 101, 5% * 102, 1% * 102, 9% * 101, 5% * 101, 4% * 100, 9% (за листопад 2008 року -квітень 2009 року) -11 294, 85 грн. = 1 040, 31 грн.

Таким чином, за перерахунком суду розмір індексу інфляції становить 1 192, 62 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

До того ж, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки понесені за час прострочення з урахуванням змін офіційного курсу НБУ EUR/UAN у розмірі 5 411, 06 грн.

Відповідно до п. 10.2 Договору у випадку затримки оплати товару покупець за вимогою постачальника сплачує йому суму заборгованості з урахуванням:

а) встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу;

б) 3% річних від суми простроченого платежу;

в) пені, що обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

При цьому збитки, нанесені постачальнику, визначаються за ринковими цінами з урахуванням зміни офіційного курсу НБУ EUR/UAN під час прострочення платежу.

Згідно із ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань -причиною.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неправомірних дій, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

У зв'язку із тим, що позивач не надав доказів спричинення збитків та не довів причинно-наслідковий зв'язок між неналежним виконанням зобов'язань відповідачем та зміною курсу НБУ EUR/UAN (оскільки розрахунки між сторонами повинні були здійснюватися у гривні), суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків понесених за час прострочення з урахуванням змін офіційного курсу НБУ EUR/UAN у розмірі 5 411, 06 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 139, 98 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 84, 28 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 626, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Лайн»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 30-А, кв. 75; код ЄДРПОУ 3285447), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Україна»(03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 135; код ЄДРПОУ 20454393) заборгованість у розмірі 11 230 (одинадцять тисяч двісті тридцять) грн. 55 коп., пеню у сумі 1 357 (одна тисяча триста п'ятдесят сім) грн. 03 коп., 3% річних у розмірі 217 (двісті сімнадцять) грн. 64 коп., індекс інфляції у розмірі 1 192 (одна тисяча сто дев'яносто дві) грн.. 62 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 98 коп., та 84 (вісімдесят чотири) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

Дідиченко М.А.

Дата підписання 01.06.2009 року

Попередній документ
3803861
Наступний документ
3803863
Інформація про рішення:
№ рішення: 3803862
№ справи: 27/212
Дата рішення: 18.05.2009
Дата публікації: 12.06.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: