83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
19.05.09 р. Справа № 36/94
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання І.О.Губенко, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрест” м.Запоріжжя до Приватного підприємства „АСТОН” м.Слов”янськ про стягнення 32 257,56грн.
За участю:
Представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрест” м.Запоріжжя, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Астон” м.Слов”янськ про стягнення заборгованості в сумі 32 257,56грн., яка складається з основного боргу в сумі 29 388грн., процентів в сумі 318,84грн., пеню в сумі 2 550,72грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір від 22.05.06р. №31-6 АСТ, додаткову угоду до нього, накладну, довіреність, письмову вимогу №0902 від 09.02.09р.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду спору був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями №11202310, №11202620, направленими на адресу відповідача, що вказано у довідці з ЄДРПОУ №623635: 84100, Донецька область, м.Слов”янськ, бул.Пушкіна, 5.
Оскільки про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, в матеріалах справи достатньо документів та доказів для вирішення спору по суті, господарський суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:
22.05.06р. сторони уклали договір №31-6 АСТ, згідно якого позивач зобов'язався передати відповідачу у власність майно, асортимент, кількість та ціна якого вказана у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на мовах даного договору.
Додатковою угодою №1 від 31.12.06р. до договору сторони продовжили строк його дії до 31.12.08р.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу через його представника Малишеву Є.В., яка діяла по довіреності ЯПО №259918/191 від 31.10.08р., товар на суму 29 388грн., що підтверджується видатковою накладною №469 від 03.11.08р.
Оскільки договором сторони належним чином не визначили строки виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, господарський суд вважає, що право позивача вимагати виконання такого зобов'язання виникло в порядку ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України через сім днів з моменту пред'явлення позивачем письмової вимоги №0902 від 09.02.09р., яка була направлена відповідачу 10.03.09р. та отримана останнім 16.03.09р., що підтверджується поштовим повідомленням №7892533.
Однак до теперішнього часу відповідач отриманий товар не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 29 388грн.
Доказів погашення боргу в сумі 29 388грн. відповідач суду не представив, у зв'язку з чим господарський суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 318,84грн. та згідно п.8.1 договору пеню в сумі 2 550,72грн. за порушення відповідачем строків оплати.
Однак перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних, суд вимоги позивача в цій частині такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України право вимоги у позивача виникло з 24.03.09р., однак позивачем визначено граничний строк нарахування та стягнення пені та 3% річних 15.03.09р., у зв'язку з чим вказані вимоги є безпідставними.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.
На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст.509, 525, 526, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрест” м.Запоріжжя до Приватного підприємства „Астон” м.Слов”янськ про стягнення 32 257,56грн. задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства „Астон” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрест” основний борг в сумі 29 388грн., витрати по сплаті держмита в сумі 293,88грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 107грн. 50коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя