83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
19.05.09 р. Справа № 36/97
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання І.О.Губенко, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрест” м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кураховський завод фасонного литва” м.Курахово про стягнення 15 566,90грн.
За участю:
Представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрест” м.Запоріжжя, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Кураховський завод фасонного литва” м.Курахово про стягнення заборгованості в сумі 15 566,90грн., яка складається з основного боргу в сумі 12 250,80грн., процентів в сумі 443,04грн., пеню в сумі 2 873,06грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №62-6 КЗФЛ від 21.12.06р., специфікації до нього, лист №30/10-2 від 30.10.07р., видаткові накладні, письмову вимогу №2502 від 25.02.08р.
Відповідач у судове засідання не з”явився, про день та час розгляду спору був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями №11343704, №11202620, направленими на адресу відповідача, що вказано у довідці з ЄДРПОУ №623634: 85612, Донецька область, Мар”їнський район, м.Курахове, Промислова зона, 69.
Оскільки про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, в матеріалах справи достатньо документів та доказів для вирішення спору по суті, господарський суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:
21.12.06р. сторони уклали договір №62-6КЗФЛ, згідно якого позивач зобов'язався передати відповідачу у власність майно, асортимент, кількість та ціна якого вказана у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на мовах даного договору.
Специфікацією №4 від 29.10.07р. до договору сторони визначили, що позивач зобов”язаний передати відповідачу товар: Coral SXL (суха набивна маса) у кількості 300кг. на суму 5 619,60грн., та Capram 70 (вогнетривка маса) у кількості 100кг. на суму 1 807,20грн., а всього на загальну суму 7 426,80грн.
Позивач належним чином виконав взяті на себе договірні зобов'язання та передав відповідачу через його представника Винокурова А.С., який діяв по довіреності ЯОД №593905 від 30.10.07р., вищевказаний товар на суму 7 426,80грн., що підтверджується видатковими накладними №440 від 30.10.07р. на суму 1 807,20грн. та №441 від 30.10.07р. на суму 5 619,60грн.
Крім того, 22.11.07р. сторони уклали специфікацію №5 до договору, згідно якої позивач передав відповідачу товар на суму 4 824грн., що підтверджується накладною №498 від 22.11.07р.
Всього позивач передав відповідачу товар на суму 12 250,80грн.
Оскільки договором сторони належним чином не визначили строки виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, господарський суд вважає, що право позивача вимагати виконання такого зобов'язання виникло в порядку ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України через сім днів з моменту пред'явлення позивачем письмової вимоги №2502 від 25.02.08р., яка була направлена відповідачу 25.02.08р., що підтверджується поштовою квитанцією від 25.02.08р.
Однак до теперішнього часу відповідач отриманий товар не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 12 250,80грн.
Доказів погашення боргу в сумі 12 250,80грн. відповідач суду не представив, у зв'язку з чим господарський суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 443,04грн. за період з 01.01.08р. по 15.03.09р.
Однак перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає його арифметично невірним та таким, що не повністю відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки право вимоги у позивача згідно ст.530 ч.2 Цивільного кодексу України виникає лише з 04.03.08р., а не з 01.01.08р. До того ж, позивачем при розрахунку 3% річних невірно визначена кількість днів календарного року ( у 2008 році не 365, а 366 днів).
З огляду на вищевикладене господарський суд позовні вимоги в цій частині задовольняє частково та стягує з відповідача 3% річних за період з 04.03.08р. по 15.03.09р. в сумі 378,77грн. виходячи із розрахунку: ((за період з 04.03.08р. по 31.12.08р. включно: 12 250,80грн.х303дн.х3%/366)+(за період з 01.01.09р. по 15.03.09р. включно: 12250,80грн.х74дн.х3%/365)).
За порушення строків оплати відповідач згідно п.8.1 договору зобов'язаний оплатити пеню, яка за розрахунком позивача складає 2 873,06грн. за період з 15.03.08р. по 15.03.09р.
Але наданий позивачем розрахунок пені суд вважає таким, що не повністю відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки він здійснений з порушенням норм п.6 ст.232 Господарського кодексу України, яка встановлює, що нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині суд задовольняє частково та стягує з відповідача пеню в сумі 1 431,33грн. виходячи із розрахунку: ((за період з 15.03.08р. по 29.04.08р.: 12 250,80грн.х46дн.х20%/366)+(за період з 30.04.09р. по 12.09.08р.: 12 520,80грн.х 136дн.х24%/366)
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.
На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст.509, 525, 526, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрест” м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Курахівський завод фасонного литва” Мар”їнський район про стягнення 15 566,69грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Курахівський завод фасонного литва” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрест” основний борг в сумі 12 520грн.80коп., пеню в сумі 1 400,47грн., 3% річних в сумі 378,77грн., витрати по сплаті держмита в сумі 140,30грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 106грн. 35коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя