Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" травня 2009 р. Справа № 08/59-09
вх. № 2206/3-08
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Мовчан О. О., дор. № 01-62юр/1887 від 26.02.2009 року. відповідача - не з*явився.
розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків
до ТОВ "ІнтерАМІ ЛТД", м. Харків
про стягнення 8527,96 грн.
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача вартість електричної енергії в сумі 8084,69 грн. (що складається з: тарифної складової - 6737,23 грн. та ПДВ у розмірі 20% в сумі 1347,46 грн.), нарахування по реактивній енергії в сумі 295,41 грн. (що складається з: тарифної складової 246,15 грн. та ПДВ у розмірі 20% в сумі 49,26 грн.), пені - 109,57 грн., 13,69 грн. 3% річних, 24,60 грн. інфляційних, а також покласти на відповідача витрати з ведення справи.
Відповідач в судове засідання не з*явився.
Про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.
Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, судом встановлено, що 28 грудня 2004 року між АК "Харківобленерго" та ТОВ «ІнтерАмі ЛТД» був укладений договір про постачання електричної енергії № 2-3746 (далі договір), пролонгований на 2009 рік.
Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 8.06.2000 р. № 1812-111 та "Правил користування електричною енергією" затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями) (далі "Правила"), Договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Таким чином, Договір № 2-3746 визначає погодження його умов обома сторонами.
Згідно з умовами Договору, а саме п. 2.1.2 Договору позивач "Постачальник" зобов'язався постачати електричну енергію як різновид товарної продукції безперебійно та в межах обумовленої договором потужності, а "Споживач" відповідач у свою чергу, зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати коштами плату за спожиту електричну енергію та інші платежі згідно з умовами Договору.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач виконав свої зобов*язання за умовами Договору поставив відповідачеві електричну енергію, що підтверджується матеріалами справи, але відповідач у свою чергу свої зобов*язання за умовами Договору, а саме: оплату за використану електричну енергію не виконав, чим порушує п. 2.2.5 Договору та додаток № 2 до Договору, п. 6.1 Правил, згідно з якими Споживач зобов'язаний проводити оплату усієї використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.
Таким чином, за період з січня 2009 р. по лютий 2009 р. станом на 01.03.2009 року заборгованість відповідача за спожиту електроенергію перед АК «Харківобленерго» склала 8 527,96 грн., де: електрична енергія в сумі 8084,69 грн. (що складається з: тарифна складова - 6737,23 грн. та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі 1347,46 грн.), яка по теперішній час не сплачена.
Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач наданими до матеріалів справи документами довів заборгованість відповідача в частині суми боргу за використану електроенергію у розмірі 8084,69 грн., а тому вона підлягає задоволенню.
Заборгованість відповідача за реактивну енергію січень та лютий 2009 р. складає 246,15 грн. Вказана заборгованість була нарахована у відповідності з Методикою рахунків за перетоки реактивній енергії між Енергопостачальною організацією та її Споживачами, затвердженою наказом Міністерства енергетики України від 14.11.1997 за № 37 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України за №619/2423 від 24.12.1997 та у відповідності з Методикою рахунків за перетоки реактивній енергії між Енергопостачальною організацією та її Споживачами, затвердженої наказом Міністерства енергетики України від 17.01.2002 р. за № 19. Дана вимога доведена наданими до матеріалів справи документами, відповідає діючому законодавству та підлягає задоволенню
Крім того, станом на 01.03.2009 у відповідача є заборгованість з податку на додану вартість, що складає: ПДВ на реактивну енергію - 49,26 грн. та ПДВ на електричну енергію 1347,46 грн. Сума заборгованості нарахована відповідно до Закону України від 03.12.1999 "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до п. 4.2.1 Договору за внесення платежів з порушенням термінів, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. На підставі п.4.2.1 Договору позивачем була нарахована пеня в розмірі 109,57 грн., дана вимога відповідає умовам Договору, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст.625 ЦК України позивачем за прострочення виконання грошового зобов*язання були нараховані інфляційні в сумі 24,60 грн. та 3% річних в сумі 13,69 грн. Дані вимоги відповідають діючому законодавству, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України , у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, а тому суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.
Керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерамі ЛТД" (09000, Київська обл., Сивирський р-н, м.Сквира, вул.Київська, 38, код 00151236, р/р260080136071 ВАТ "Інпромбанк", МФО 351878) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул. Плеханівська, 149):
- на п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954 вартість електричної енергії в сумі 8084,69 грн. (що складається з: тарифна складова - 6737,23 грн. та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі 1347,46 грн.);
- на п/р 260053011272 Перша Харківська філія АКБ "Базис", МФО 351599, код 00131954 нарахування по: реактивній енергії в сумі 295,41 грн. (що складається з: тарифна складова - 246,15 грн. та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі 49,26 грн.), пеню в сумі 109,57 грн., З % річних в сумі 13,69 грн., індекс інфляції в сумі 24,60 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписане 26.05.2009 року