ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 39/173
05.06.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Трейд»
про стягнення 108829,73грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: Назаркевич О.В.(довіреність № б/н від 03.11.2008 р.)
Від відповідача: не з"явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетта»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Трейд»(відповідача) про стягнення 108829,73 грн. заборгованості за договором поставки № б/н від 01.01.2008 р. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 88512,33 грн., пені в розмірі 511,30 грн. за період з 02.02.2008 р. по 01.01.2009 р. відповідно до спірних накладних, 3% річних у розмірі 2360,80 грн. за період 04.01.2008 р. по 24.11.2008 р. та індексу інфляції у розмірі 17445,30 грн. за період 04.01.2008 р. по 24.11.2008 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2009 р. порушено провадження у справі № 39/173 та призначено справу до розгляду на 13.04.2009 р.
Представник позивача в судовому засіданні 13.04.2009 р. подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.04.2009 р. подав Відзив на позовну заяву № 04/13-юр від 13.04.2009 р. (надалі -Відзив), відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відкласти розгляд справи з огляду на наступне:
- відповідачем здійснена часткова оплата заборгованості за спірним договором у сумі 20000,00 грн. та часткове повернення продукції на суму 10171,09 грн., що підтверджується доданими до Відзиву копіями платіжних доручень № 35 від 05.03.2009 р. на суму 10000,00 грн. та № 611 від 09.04.2009 р. на суму 10000,00 грн., а також копіями накладних на повернення № SAP BF 10400179/4704/ від 15.01.2009 р. на суму 6392,23 грн., № SAP BF 0960017К/5100/ від 19.01.2009 р. на суму 127,06 грн., № SAP BF 0960017L/5073/Р -00000035 від 19.01.2009 р. на суму 3321,34 грн., № SAP BF 0960017L/5073/Р -00000035 від 19.01.2009 р. на суму 64,41 грн., № SAP BF 104001А4/5015/Р - 00010908 від 22.01.2009 р. на суму 265,74 грн.;
- станом на 13.04.2009 р. між сторонами не підписаний акт звірки взаєморозрахунків, у зв'язку з чим у сторін є розбіжності щодо визначення розміру заборгованості;
- в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені, 3 % річних та індексу інфляції відповідач позбавлений можливість надати суду контррозрахунок цих сум та висловити заперечення з приводу нарахування останніх, оскільки не отримав від позивача відповідні розрахунки (додатки до позовної заяви).
Представник позивача в судовому засіданні 13.04.2009 р. подав клопотання про продовження строків розгляду справи. Представник відповідача підтримав заявлене клопотання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 р., відповідно до ст.ст. 69, 77 ГПК України строк розгляду спору по справі № 39/173 продовжено, а її розгляд відкладено на 18.05.2009 р. о 16:00 год.
Представник відповідача в судовому засіданні 18.05.2009 р. подав Доповнення до Відзиву на позовну заяву № 05/18-юр від 18.05.2009 р. (надалі -Доповнення до Відзиву), відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у Відзиві. Крім цього, з посиланням на п. 5.6 спірного Договору відповідач вказав, що ним був надісланий позивачу лист - вимога про повернення товару з додаванням переліку товарів та їх фактичного знаходження, проте позивач відмовляється прийняти цей товар. У якості додатку до Доповнень до Відзиву відповідач залучив копію листа № 20 від 06.02.2008 р.
Представник позивача в судовому засіданні 18.05.2009 р. подав акт звірки взаємних розрахунків станом на 15.05.2009 р. між ТОВ «Бетта»та ТОВ «БМ Трейд», підписаний позивачем в односторонньому порядку. Відповідно до зазначеного акту суд повідомлено про здійснення відповідачем 05.05.2009 р. та 12.05.2009 р. часткових оплат заборгованості за спірним договором у сумі 15000,00 грн.
У судовому засіданні 18.05.2009 р. у відповідності до ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 01.06.2009 р. о 14:20 год.
Представник позивача у судовому засіданні 01.06.2009 р. подав докази надсилання на юридичну та фактичну адреси відповідача розрахунків пені, 3% річних та індексу інфляції (фіскальні чеки № 2699 від 25.05.2009 р. та № 2700 від 25.05.2009 р. з описами вкладення).
В судовому засіданні, призначеному на 01.06.2009 р., представник позивача також подав суду заяву про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої просив задовольнити позовні вимоги в частині основного боргу у сумі 33410,84 грн., а в іншій частині позовні вимоги залишив без змін.
Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв у судовому засіданні 01.06.2009 р. вищезазначену заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні 01.06.2009 р. подав письмові пояснення, згідно до яких зазначив, що оскільки ТОВ «БМ Трейд»у відповідності до п. 14.1 Договору не повідомляло ТОВ «Бетта»про бажання розірвати Договір, то останній є пролонгованим терміном на один рік., т.т. до 31.12.2009 року. А тому ТОВ «БМ Трейд»не має права вимагати у ТОВ «Бетта»на підставі п 5.6 Договору забрати поставлений ним та не реалізований відповідачем на дату розірвання Договору товар. У наведених поясненнях також зазначено, що відповідач не надав доказів відправлення ним та отримання позивачем листа вимоги № 20 від 06.02.2009 року з додатком про прийняття поверненого товару. В той же час, позивач стверджує, що ТОВ «Бетта»не отримувало листа вимоги № 20 від 06.02.2009 року з додатком про прийняття поверненого товару.
Представник відповідача в судовому засіданні 01.06.2009 р. подав Контррозрахунок позовних вимог № 05/32 -юр від 01.06.2009 р., відповідно до якого проти позову заперечував в частині стягнення з відповідача пені на підставі ст. 232 Господарського кодексу України (нарахування пені з 01.02.2008 р. припиняється з 01.08.2008 р.) та ст. 258 Цивільного кодексу України щодо спеціальної позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
В судовому засіданні 01.06.2009 р. у відповідності до ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 05.06.2009 р. о 12:40 год.
В судовому засіданні, призначеному на 05.06.2009 р., за згодою представника позивача, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
01.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетта»(позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Трейд»(відповідач) укладено Договір поставки № б/н (надалі -Договір), відповідно до п. 1.1 Постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність Покупця (відповідача) Товар разом з товаросупровідною документацією, відповідно до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар у відповідності з умовами даного Договору. Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю товари відповідно до отриманого від нього Замовлення, за цінами та в асортименті, зазначеними у Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору асортимент та ціна Товару, що поставляється за Договором, відображаються Сторонами у Специфікації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною Договору. Ціна Товару в Специфікації вказується в національній валюті України, включаючи ПДВ, і включає в себе вартість доставки Товару Постачальником в місце поставки, зазначене у Замовленні Покупця. і розвантаження Товару на рампу в місці поставки.
Пунктом 3.4 Договору передбачено, що Постачальник здійснює поставку товарів на умовах ИБР - до місця призначення, зазначеного у Замовленні, згідно Правил "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 року (якщо інше не передбачено додатковою угодою Сторін), тобто Постачальник зобов'язується прийняти від Покупця Замовлення на поставку товарів та здійснити поставку своїми засобами та за свій рахунок на адресу, та в строк, вказані у такому Замовленні, а також на умовах згідно п. 2.1 даного Договору.
У пункті 5.1 Договору наведений перелік випадків, коли Покупець має право повернути Постачальнику товари, що були поставлені Покупцю, а Постачальник зобов'язаний прийняти такі товари.
Згідно п. 5. 2 Договору у випадках, перелічених в п.5.1 Договору, Постачальник на вибір Покупця зобов'язаний здійснити певні дії, наведені у цьому пункті.
У випадку необхідності повернення чи заміни отриманого Покупцем товару Постачальнику, Покупець рекомендованим листом (телеграмою) попереджає про це Постачальника та повідомляє кількість товару, що підлягає поверненню або заміні. Повернення або заміна товарів здійснюється за умови наявності у представника Постачальника належним чином оформленої довіреності, за рахунок та транспортом Постачальника протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту отримання останнім письмового повідомлення від Покупця про таке повернення або заміну товарів. При здійсненні повернення Товару Постачальник зобов'язаний передати Покупцю розрахунок-коректування до податкової накладної у відповідності з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість»(п. 5.3 Договору).
Пунктом 5.4 Договору передбачено випадок, коли поставлений Постачальником Товар (одна або всі позиції) не користуються попитом кінцевого споживача (роздрібного покупця). У цьому випадку Покупець письмово повідомляє про це Постачальника та виводить цей Товар із узгодженого асортименту. Постачальник зобов'язаний протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання повідомлення від Покупця забрати такий Товар своїм транспортом та за свій рахунок. Крім того, Постачальник зобов'язаний передати Покупцю розрахунок-коректування до податкової накладної у відповідності з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до п. 7.1 Договору встановлено, що датою приймання партії Товару вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником Покупця. Днем здійснення платежу вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, списується з банківського рахунка Покупця на рахунок Постачальника.
Згідно п. 7.3 Договору оплата за товар провадиться на умовах відстрочки платежу протягом 28 календарних днів з дати поставки.
Пунктом 10.2 Договору передбачено, що у випадку порушення термінів оплати Товару,
передбачених Договором, Покупець оплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,05% від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Розділом 14 Договору передбачений термін дії Договору, а саме:
- Договір набирає силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2008 року. У тому випадку, якщо Сторони, у термін не менш чим за 20 днів до закінчення терміну дії даного Договору, не повідомлять один одного про бажання розірвати Договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік (п. 14.1 Договору);
- дія Договору може бути припинена за взаємною згодою Сторін за відсутності невиконаних Замовлень Покупця і заборгованостей (включаючи документальної-) за цим Договором протягом 30 календарних днів з моменту подачі заяви про це припинення. Це не звільняє Сторони від виконання взятих на себе зобов'язань по Договору (п. 14.2 Договору);
- Покупець має право розірвати Договір у разі неналежного виконання Постачальником двох послідовних Замовлень Покупця (п. 14.3 Договору);
- сплив терміну дії чи розірвання даного Договору не звільняють Сторони від виконання зобов'язань, прийнятих на себе по ньому (п. 14.4 Договору).
Зібрані у справі докази свідчать, що позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 88512,33 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:
Р-00000072 (04.01.08)
Р-00010908 (01.09.08)
Р-00010909 (01.09.08)
Р-00010791 (02.09.08)
Р-00010844 (03.09.08)
Р-00011387 (10.09.08)
Р-00011507 (11.09.08)
Р-00011508 (11.09.08)
Р-00011567 (12.09.08)
Р-00012069 (24.09.08)
Р-00012180 (25.09.08)
Р-00012181 (25.09.08)
Р-00012262 (26.09.08)
Р-00012314 (29.09.08)
Р-00012320 (29.09.08)
Р-00012321 (29.09.08)
Р-00012322 (29.09.08)
Р-00012322 (29.09.08)
Р-00012323 (29.09.08)
Р-00012324 (29.09.08)
Р-00012328 (29.09.08)
Р-00012330 (29.09.08)
Р-00012331 (29.09.08)
Р-00012319 (29.09.08)
Р-00012735 (08.10.08)
Р-00012852 (09.10.08)
Р-00012853 (09.10.08)
Р-00012923 (10.10.08)
Р-00012999 (13.10.08)
Р-00013000 (13.10.08)
Р-00013001 (13.10.08)
Р-00013002 (13.10.08)
Р-00013003 (13.10.08)
Р-00013004 (13.10.08)
Р-00013005 (13.10.08)
Р-00013006 (13.10.08)
Р-00013007 (13.10.08)
Р-00012997 (13.10.08)
Р-00013475 (22.10.08)
Р-00013590 (23.10.08)
Р-00013591 (23.10.08)
Р-00013593 (23.10.08)
Р-00013647 (24.10.08)
Р-00013648 (24.10.08)
Р-00013717 (27.10.08)
Р-00013718 (27.10.08)
Р-00013719 (27.10.08)
Р-00013720 (27.10.08)
Р-00013721 (27.10.08)
Р-00013722 (27.10.08)
Р-00013723 (27.10.08)
Р-00013724 (27.10.08)
Р-00013725 (27.10.08)
Р-00013726 (27.10.08)
Р-00013727 (27.10.08)
Р-00013592 (31.10.08)
Р-00014172 (05.11.08)
Р-00014173 (05.11.08)
Р-00014247 (06.11.08)
Р-00014248 (06.11.08)
Р-00014249 (06.11.08)
Р-00014250 (06.11.08)
Р-00014296 (07.11.08)
Р-00014297 (07.11.08)
Р-00014319 (10.11.08)
Р-00014328 (10.11.08)
Р-00014332 (10.11.08)
Р-00014335 (10.11.08)
Р-000143 36 (10.11.08)
Р-00014337 (10.11.08)
Р-00014338 (10.11.08)
Р-00014339 (10.11.08)
Р-00014340 (10.11.08)
Р-00014341 (10.11.08)
Р-00014342 (10.11.08)
Р-00014343 (10.11.08)
Р-00014344 (10.11.08)
Р-00014821 (19.11.08)
Р-00014822 (19.11.08)
Р-00014938 (20.11.08)
Р-00014939 (20.11.08)
Р-00014978 (21.11.08)
Р-00014979 (21.11.08)
Р-00015054 (24.11.08)
Р-00015044 (24.11.08)
Р-00015045 (24.11.08)
Р-00015046 (24.11.08)
Р-00015047 (24.11.08)
Р-00015048 (24.11.08)
Р-00015049 (24.11.08)
Р-00015050 (24.11.08)
Р-00015051 (24.11.08)
Р-00015052 (24.11.08)
Р-00015053 (24.11.08)
Р-00015055(24.11.08)
Копії вищезазначених накладних знаходяться в матеріалах справи (надалі -Видаткові накладні).
З огляду на невиконання відповідачем умов п. 7.3 Договору щодо оплати товару на умовах відстрочки платежу протягом 28 календарних днів з дати поставки, позивач визначив суму основного боргу за Договором станом на час подання позову до суду у розмірі 88512,33 грн.
Проте, відповідно до поданої позивачем у судовому засіданні 01.06.2009 р. заяви про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, останній зменшив позовні вимоги в частині основного боргу та визначив їх у розмірі 33410,84 грн., в іншій частині позовні вимоги позивачем залишені без змін.
У пункті 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року», пункті 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008, № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.
З огляду на вищенаведене, має місце нова ціна позову у розмірі 53728,24 грн., яка включає в себе:, а саме: 33410,84 грн. -основний борг, 511,30 грн. -пеня за період з 02.02.2008 р. по 01.01.2009 р. відповідно до спірних накладних, 2360,80 грн. -3 % річних за період 04.01.2008 р. по 24.11.2008 р. та 17445,30 грн. - індекс інфляції за період 04.01.2008 р. по 24.11.2008 р., виходячи з якої й вирішується спір.
Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Наведене свідчить, що між сторонами по справі укладений договір поставки (№ б/н від 01.01.2008 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки та її оплати.
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що термін дії Договору поставки № б/н від 01.01.2008 р., укладеного між позивачем та відповідачем, не закінчився та цей Договір не розірваний у передбаченому договором та законом порядку оскільки:
Приписами ст. 651 ЦК України закріплені підстави зміни або розірвання договору, а саме визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).
Пунктом 14.1 передбачено, що Договір набирає силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2008 року. У тому випадку, якщо Сторони, у термін не менш чим за 20 днів до закінчення терміну дії даного Договору, не повідомлять один одного про бажання розірвати Договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік.
Відповідач не назвав та до матеріалів справи не залучив доказів, які б свідчили про повідомлення ним позивача у порядку, передбаченому вищезазначеним пунктом Договора, стосовно бажання розірвати спірний Договір, а тому останній є пролонгованим терміном на один рік., т.т. до 31.12.2009 року.
Пунктом 4.3 Договору також передбачено, що Покупець (відповідач) має право розірвати Договір у разі неналежного виконання Постачальником двох послідовних Замовлень Покупця.
Так, у листі № 20 від 06.02.2008 р. (додаток до Доповнень до Відзиву на позовну заяву), який, на твердження відповідача був надісланий позивачу, зазначено: «З 1 грудня 2008 року постачальник ТОВ «Бетта»припинив поставки товару та не виконував замовлення ТОВ «БМ Трейд», чим порушив пункт 1.1, 3.1, 3.3 Договору …». Проте, доказів на підтвердження таких зазначень а ні в наведеному листі, а ні в судовому засіданні не названо та до матеріалів справи не додано.
Відповідно до листа № 20 від 06.02.2008 р. відповідач повідомив позивача про своє небажання укладати спірний договір на новий строк та наполягав на виконанні позивачем умов п. 5.6 Договору щодо його обов'язку забрати своїми силами та за власний рахунок весь поставлений та нереалізований Покупцем (відповідачем) на дату розірвання Товар.
Враховуючи, що відповідачем не названо та не подано в судовому засіданні доказів відправлення ним та отримання позивачем листа № 20 від 06.02.2009 року з додатком про прийняття поверненого товару, названий лист не приймається судом у якості належного доказу щодо звернення відповідача до позивача з викладеними в ньому вимогами, зокрема, про небажання відповідача продовжувати дію спірного договору та вимогу забрати у триденний строк товар та надати відповідну документацію на повернення товару.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що спірний договір не розірваний та термін його дії не закінчився, то у відповідача не виникло право вимоги до позивача на підставі п 5.6 Договору: забрати поставлений позивачем та не реалізований відповідачем на дату розірвання Договору товар.
Крім того, відповідно до п. 5.3 Договору у випадку необхідності повернення чи заміни отриманого відповідачем товару позивачу, відповідач повинен був рекомендованим листом (телеграмою) попередити про це позивача, а у разі, коли поставлений позивачем товар (одна або всі позиції) не користуються попитом кінцевого споживача (роздрібного покупця). відповідач повинен був письмово повідомити про це позивача.
Фактично ж відповідачем не названо та до матеріалів справи не додано відповідних доказів (рекомендованих листів (телеграм), письмових повідомлень тощо), згідно з якими відповідач повідомляв позивача про необхідність повернення чи заміни отриманого товару та/або про те, що поставлений позивачем товар (одна або всі позиції) не користуються попитом кінцевого споживача.
Отже, Договір поставки № б/н від 01.01.2008 р. є чинним станом на час розгляду в суді справи № 39/173.
Зібрані у справі докази (Видаткові накладні, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін) свідчать, що відповідач прийняв товар на суму 88512,33 грн. До того ж, з огляду на викладене відповідачем у Відзиві, Доповненні до Відзиву та Контррозрахунку до позовної заяви факт отримання товару за Видатковими накладними у зазначеній сумі відповідачем не заперечувався.
Проте, в порушення п.п. 1.1, 7.1, 7.3 Договору зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару відповідач виконав лише частково у сумі 35000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 35 від 05.03.2009 р. на суму 10000,00 грн. та № 611 від 09.04.2009 р. на суму 10000,00 грн. (додані у якості додатків до Відзиву) та актом звірки взаємних розрахунків станом на 15.05.2009 р. між ТОВ «Бетта»та ТОВ «БМ Трейд»(підписаним позивачем в односторонньому порядку) в якому підтверджено здійснення відповідачем 05.05.2009 р. та 12.05.2009 р. часткових оплат заборгованості за спірним договором у сумі 15000,00 грн.
Судом також встановлено, що відповідно до накладних на повернення № SAP BF 10400179/4704/ від 15.01.2009 р. на суму 6392,23 грн., № SAP BF 0960017К/5100/ від 19.01.2009 р. на суму 127,06 грн., № SAP BF 0960017L/5073/Р -00000035 від 19.01.2009 р. на суму 3321,34 грн., № SAP BF 0960017L/5073/Р -00000035 від 19.01.2009 р. на суму 64,41 грн., № SAP BF 104001А4/5015/Р - 00010908 від 22.01.2009 р. на суму 265,74 грн. відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму 10171,09 грн. (копії накладних на повернення знаходяться в матеріалах справи).
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 33410,84 грн., які визначені позивачем у заяві про зменшення позовних вимог, обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 511,30 грн. за період з 02.02.2008 р. по 01.01.2009 р. відповідно до спірних накладних, 3% річних у розмірі 2360,80 грн. за період 04.01.2008 р. по 24.11.2008 р. та індексу інфляції у розмірі 17445,30 грн. за період 04.01.2008 р. по 24.11.2008 р.
Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
Пунктом 10.2 Договору передбачено, що у випадку порушення термінів оплати Товару,
передбачених Договором, Покупець оплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,05% від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до 7.3 Договору оплата за товар повинна була проводитись на умовах відстрочки платежу протягом 28 календарних днів з дати поставки.
Фактично позивач здійснив розрахунок пені за період з 02.02.2008 р. по 01.01.2009 р. відповідно до Видаткових накладних («Розрахунок пені ТОВ «БМ Трейд»- додаток № 4 до позовної заяви). Загальна сума пені до стягнення за розрахунком позивача становить 511,30 грн.
До вищезазначеної загальної суми пені за Видатковими накладними позивачем у якості її складової включена сума пені за накладною Р -00000072 від 04.01.2008 р. у розмірі 26,31 грн. за період 306 днів, що не відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України.
Крім того, до вимоги про стягнення пені за накладною Р -00000072 від 04.01.2008 р. у розмірі 26,31 грн. судом застосовується спеціальна позовна давність в один рік, що, в свою чергу, є підставою для відмови в позові в цій частині пені оскільки:
- пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено спеціальну позовну давність в один рік, що застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);
- у випадку, який стосується нарахування пені на підставі накладної Р -00000072 від 04.01.2008 р, початок перебігу позовної давності відраховується після закінчення 28 календарних днів з дати поставки товару за цією накладною, а отже, з 02.02.2009 р. починається перебіг позовної давності та до 02.02.2009 р. обчислюється спеціальна позовна давність до вимоги про стягнення пені за цією накладною. Проте, з позовом до суду позивач звернувся 23.03.2009 р. (згідно реєстраційного штампу Господарського суду міста Києва), а отже з пропуском строку позовної давності;
- частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено правило, згідно з яким позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення;
- відповідно до Контррозрахунку позовних вимог № 05/32 -юр від 01.06.2009 р. відповідач заявив про застосування спеціальної позовної давності в один рік до вимог про стягнення пені за спірним договором;
- пунктом 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що порушене право підлягає захисту у разі визнання судом поважними причин пропущеної позовної давності;
- клопотання з приводу поважності причин пропуску строку позовної давності та можливості його поновлення в позовній заяві відсутнє, до матеріалів справи в судовому засіданні не залучено;
- відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи вищенаведене, а також, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені (додаток № 4 до позовної заяви) суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 511,30 грн. за період з 02.02.2008 р. по 01.01.2009 р. обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню у сумі 484,99 грн. на підставі ст. 258 ЦК України.
В іншій частині вимог щодо сплати пені в сумі 26,31 грн. (511,30 грн. -484,99 грн. = 26,31 грн.) позивачу належить відмовити.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 2360,80 грн. за період 04.01.2008 р. по 24.11.2008 р. та індекс інфляції у розмірі 17445,30 грн. за період 04.01.2008 р. по 24.11.2008 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вказану норму ЦК України, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру трьох процентів річних та індексу інфляції (додаток № 4 до позовної заяви), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2360,80 грн. за період 04.01.2008 р. по 24.11.2008 р. та індекс інфляції у розмірі 17445,30 грн. за період 04.01.2008 р. по 24.11.2008 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, відповідно абзацу 7 пункту 26 розділу V Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15) при зменшенні позивачем позовних вимог сплачене мито не повертається.
Згідно положення пункту 13 «Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ»(затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258), повернення коштів, внесених для оплати вищевказаних витрат, здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).
А тому, сплачене позивачем державне мито, а рівно і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині зменшення ним на 55101,49 грн. вимог щодо стягнення основного боргу, відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають (88512,33 грн., основний борг за позовною заявою -33410,84 грн., основний борг за заявою про зменшення позовних вимог = 55101,49 грн.).
Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 258, 267, 509, 525, 526, 549, 611, 625, 626, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 230, 232, 265 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 69, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Трейд»(02125, м. Київ, вул.. Алішера Навої, будинок 76; ідентифікаційний код 32592128; п/р 26006052600552 в ФКВ «Приватбанк», МФО 320649; п/р 26005103785001 у ЗАТ «Альфа -Банк», МФО 300346), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта»(01014, м. Київ, вул. Струтинського, 6, ідентифікаційний код 31405839; рахунок № 2600230201724 в Голосіївському відділенні № 5398 Ощадбанку, МФО 320304) 33410,84 грн. (тридцять три тисячі чотириста десять гривень 84 коп.) основного боргу, 484,99 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 99 коп.) пені, 2360,80 грн. (дві тисячі триста шістдесят гривень 80 коп.) трьох процентів річних, 17445,30 грн. (сімнадцять тисяч чотириста сорок пЧять гривень 30 коп.) індексу інфляції, 537,02 грн. (п'ятсот тридцять сім гривень 02 коп.) держмита та 58,23 грн. (п'ятдесят вісім гривень 23 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. В іншій частині позову відмовити.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 09.06.2009р.