83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
03.06.09 р. Справа № 16/76
Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,
при секретарі Муравйовій М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства „Банкор” м.Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна Мережа „Сарепта” м.Донецьк
про розірвання договору постачання, стягнення заборгованості в розмірі 40643,14грн., пені в розмірі 1524,28грн.,
За участю представників сторін :
від позивача: Сидоренко Л.Л. - за довіреністю
від відповідача: не з'явився
В С Т А Н О В И В: у судовому засіданні 28.05.2009р. було оголошено перерву до 03.06.2009р. відповідно до ст.77 ГПК України
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.03.2009р. порушено провадження по справі за позовом Приватного підприємства „Банкор” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна Мережа „Сарепта” м.Донецьк про розірвання договору постачання, стягнення заборгованості в розмірі 40643,14грн. та пені в розмірі 1524,28грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 15.04.2009р. - 09год. 50хв. Судом визнано обов'язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов'язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.
Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір постачання № 132 від 17.10.2006р., претензію № 12/01/26 від 26.01.2009р., неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та позивач просить розірвати договір постачання та нарахована пеня.
Позивачем під час розгляду справи до матеріалів надані видаткові накладні, згідно яких була здійснена поставка товару відповідачу.
Відповідач надав до суду заперечення на позов за № 131 від 14.04.2009р. та заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на той факт, що поставка товару була здійснена не у відповідності до договору № 132 від 17.10.2006р. та в накладних відсутні посилання на вказаний договір.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
17.10.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельна Мережа „Сарепта” (Покупець) та Приватним підприємством „Банкор” (Постачальник) був укладений договір постачання за № 132 (далі за текстом - договір) з протоколом розбіжностей, згідно п.1.1. та 1.2. якого Постачальник зобов'язався у встановлений строк поставляти товар відповідно до поданого Покупцем замовлення, а Покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару.
Договір діє з моменту його підписання Сторонами до 31.12.2006р. (п.7.1. договору).
Розділ 2 зазначеного договору фіксує домовленості сторін щодо умов та терміну постачання, з яких:
- Постачальник зобов'язується прийняти від Покупця замовлення на постачання товару та здійснити постачання товару за адресою вказаною в замовленні своїми транспортними засобами та за свій рахунок (товар постачається на умовах Інкомермс-2000: DDP - склад Покупця, визначений в замовленні на придбання товару, що є Додатком № 1);
- Ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, остаточно визначаються у товарній (товарно-транспортній) накладній, яка має відповідати замовленню;
- Строк поставки товару встановлюється у замовленні Покупця;
- Постачальник зобов'язаний указати у всіх документах, зв'язаних з постачанням (у тому числі в рахунку-фактурі, товарній (товарно-транспортній) накладній та інших товаросупроводжувальних документах) своє найменування, номер замовлення, код (артикул) Постачальника, код (артикул) Виробника, коди товарів, що поставляються, у тій же послідовності, в якій вони зазначені в замовленні Покупця.
Згідно умов розділу 5 зазначеного договору передбачені ціна та порядок розрахунків, зокрема:
- Ціна на товар формується в українській національній валюті, включаючи ПДВ, за винятком товарів (операцій), що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно діючого законодавства;
- Ціна на товар визначається на підставі погодження сторонами специфікації (прайс-листів) та може бути змінена винятково по попередньому узгодженню з Покупцем не менш ніж за 15 робочих днів до зміни;
- Ціна на товар включає вартість доставки товару Постачальником;
- Покупець перераховує кожні 30 банківських днів на рахунок Постачальника грошові кошти за реалізований товар. Дія даного пункту починається з офіційної дати відкриття кожного торгівельного закладу.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За розрахунком позивача на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 40847,55грн., що підтверджується видатковими накладними, які додані до матеріалів справи.
Як вбачається із матеріалів справи грошові зобов'язання відповідача з оплати отриманого згідно зазначених видаткових накладних товару не виконані у повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 40643,14грн.
Із матеріалів справи вбачається, що сутність поданого позивачем позову полягає в примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором постачання № 132 та застосування наслідків їх невиконання у вигляді пені та розірванні договору постачання.
Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору постачання № 132.
Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.
Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що дійсно отримав від позивача відповідно до видаткових накладних продукцію на загальну суму 40463,17грн., однак зазначив, що дана поставка здійснювалась не відповідно до договору № 132, а за видатковими накладними.
Як вбачається з договору постачання № 132, пункт 2.2. передбачає, що поставка товару позивачем повинна здійснюватись на підставі замовлення, в якій зазначається строк поставки, асортимент та кількість товару, код (артикул) постачальника, код (артикул) виробника, код товару.
Відповідно до п.2.5. договору постачальник зобов'язується вказати у всіх документах, які пов'язані з поставкою товару (у тому числі у рахунку-фактурі, товарній (товарно-транспортній) накладній та інших товаросупроводжувальних документах) своє найменування, номер замовлення, код (артикул) постачальника, код (артикул) виробника, коди товарів, які поставляються, у тій же послідовності, в якій вони вказані в замовленні покупця.
Пункт 5.3. договору передбачає, що ціна на товар визначається на підставі погодженої сторонами специфікації (прайс-листів).
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на договір постачання № 132 та копії видаткових накладних.
Однак, позивачем не надано до матеріалів справи доказів поставки товару відповідно до умов договору: ні специфікацій (п.5.3. договору), ні замовлень (п.п.2.1., 2.2.), ні довіреностей на отримання відповідачем товару.
Крім того, у видаткових накладних, наданих позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, не міститься посилання на договір постачання № 132, на номери та дату замовлень та на номери і серії довіреностей, за якими був отриманий товар.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що товар, який був поставлений за накладними відповідачу, був поставлений позивачем поза договору № 132.
Оскільки поставка товару була поза договором поставки № 132, а позивачем не надано до суду будь-яких уточнень, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 40643,14грн. за договором постачання № 132 від 17.10.2006р.
Стосовно позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 1524,28грн., суд відмовляє в їх задоволенні, зважаючи на той факт, що позивачем не доведений факт наявності заборгованості за договором постачання № 132.
Щодо вимог позивача про розірвання договору постачання № 132, суд виходить з наступного:
Частина 4 статті 692 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо покупець відмовився прийняти товар та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.
Оскільки позивачем не доведений факт наявності заборгованості саме за договором постачання № 132, а здійснена поставка за видатковими накладними не пов'язана з укладеним договором, то у відповідача не настав строк оплати товару, а тому суд встановив, що позивачем не доведений факт порушення саме відповідачем умов спірного договору.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги про розірвання договору постачання № 132 від 17.10.2006р. не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.ст. 525, 549, 615, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства „Банкор” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна Мережа „Сарепта” м.Донецьк про розірвання договору постачання № 132 від 17.10.2006р., стягнення заборгованості в розмірі 40643,14грн., пені в розмірі 1524,28грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.
Рішення підписане 03.06.2009р.
Суддя
Надруковано 3 примірники
Сторонам 2,
У справу № 16/76
Вик. Єрохіна В.В.