ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 54/97
22.04.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна"
про стягнення 115 088,45 грн.
Суддя Демченко Т.С.
Представники:
від позивача Шелемей В.В., за дов. б/н від 12.01.2009 р.
від відповідача не з'явився
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" про стягнення 111 680,62 грн. основного боргу та 3 407,83 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару, поставленого за договором поставки 47/07/3972 ХМЛ 2008 від 29.07.2008 р.
Ухвалою суду від 20.03.2009 р. порушено провадження у справі № 54/97, розгляд справи призначено на 22.04.2009 р.
22.04.2009 р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, а саме подано копію договору поставки № 3707 ТРН 2008 в ИАН от 01.06.08 від 14.07.2008 р., та про уточнення розрахункового рахунку.
Представник відповідача у судове засідання 22.04.2009 р. не з'явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження, направлена судом на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, була ним завчасно отримана, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 07430705.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фреш" в період з 14.04.2008 р. по 09.07.2008 р. за видатковими накладними № 6000001321 від 14.04.2008 р., № 6000001322 від 14.04.2008 р., № 6000001323 від 14.04.2008 р., № 6000003883 від 09.05.2008 р., № 6000003884 від 09.05.2008 р., № 6000003993 від 19.05.2008 р., № 6000003994 від 19.05.2008 р., № 6000004187 від 30.05.2008 р., № 6000004188 від 30.05.2008 р., № 6000004604 від 01.07.2008 р., № 6000004698 від 07.07.2008 р., № 6000004699 від 07.07.2008 р., № 6000004736 від 09.07.2008 р., № 6000004737 від 09.07.2008 р. передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" прийняло товар загальною вартістю 58 745,47 грн., про що свідчать підписи його представника та відбитки печатки філій Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" на вказаних видаткових накладних.
Зазначені обставини свідчать про те, що між сторонами відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України у спрощений спосіб було укладено господарський договір, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Крім того, 14.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фреш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" був укладений господарський договір поставки № 3707 ТРН 2008 в ИАН от 01.06.08, а 29.08.2008 р. -договір поставки № 47/07/3972 ХМЛ 2008 (далі -договори).
Виходячи з умов даних договорів, позивач, як постачальник, зобов'язався передати (поставити) в обумовлені строки відповідачу товар, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти товар та оплатити його. Предметом поставки є товари, зазначені у специфікаціях (п.п. 1.1., 1.2. договорів).
Пунктами 4.1. договорів передбачено, що товар поставляється окремими партіями відповідно до переданого відповідачем замовлення.
Поставка товару здійснюється на умовах DDP (відповідно до Інкотермс 2000 р.) на склад відповідача або в магазини, адреси яких вказуються у замовленні (п. 2.1. договорів). Згідно з п. 7.1. договору товар вважається прийнятим відповідачем з моменту підписання уповноваженим представником відповідача товарно-транспортної накладної та/або товарної накладної. Право власності на товар відповідно до п. 8.2. договорів переходить до відповідача з моменту фактичного отримання товару -підписання уповноваженим представником відповідача товарно-транспортної накладної та/або товарної накладної.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 2 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За видатковими накладними № 6000004794 від 14.07.2008 р., № 6000004850 від 16.07.2008 р., № 6000004851 від 16.07.2008 р., № 6000004852 від 16.07.2008 р., № 6000004998 від 28.07.2008 р., № 6000004999 від 28.07.2008 р., № 6000005104 від 04.08.2008 р., № 6000005301 від 18.08.2008 р., № 6000005302 від 18.08.2008 р., № 6000005564 від 05.09.2008 р., № 6000005565 від 05.09.2008 р., № 6000005699 від 15.09.2008 р., № 6000005700 від 15.09.2008 р., № 6000005702 від 15.09.2008 р., № 6000005703 від 15.09.2008 р., № 7000000874 від 17.09.2008 р., № 6000005780 від 22.09.2008 р., № 6000005781 від 22.09.2008 р., № 40 від 29.09.2008 р., № 41 від 29.09.2008 р., № 42 від 29.09.2008 р., № 61 від 30.09.2008 р., № 123 від 06.10.2008 р., № 124 від 06.10.2008 р., № 233 від 13.10.2008 р., № 234 від 13.10.2008 р., № 267 від 14.10.2008 р., № 325 від 20.10.2008 р., № 417 від 27.10.2008 р., № 513 від 04.11.2008 р., № 514 від 04.11.2008 р. позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 77 080,90 грн.
Зазначені накладні підписані уповноваженими особами відповідача та скріплені печатками філій відповідача, яким здійснювалася поставка товару, а тому є належним підтвердженням поставки товару позивачем та його прийняття відповідачем.
Таким чином, позивачем за видатковими накладними в період з 14.04.2008 р. по 09.07.2008 р. та за договорами поставки було передано відповідачу товар на загальну суму 135 826,37 грн.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Порядок оплати поставленого товару передбачений п. 9.7. договорів, відповідно до умов якого відповідач здійснює оплату товару протягом 21 банківського дня з дня отримання товару.
Крім того, 21.01.2009 р. позивачем направлялася відповідачу вимога про сплату заборгованості відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Як свідчать надані позивачем докази, відповідач частково оплатив поставлений товар у сумі 49 726,39 грн.
Крім того, згідно з накладними № тн10002108 та № тн10002059 від 6.10.2008 р. відповідачем було повернено позивачу товар на загальну суму 7 645,75 грн.
За таких умов, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар у сумі 78 454,23 грн.
Оскільки позивачем не надано доказів поставки товару відповідачу та наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 33 226,39 грн. станом на 04.04.2008 р., то в цій частині вимог про стягнення заборгованості позивачу належить відмовити.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати пеню у розмірі 3 407,83 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на п. 10.2. договору, яким передбачено, що за прострочку оплати отриманого товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в розмірі 3 407,83 грн. за розрахунком позивача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав та не навів підстав для звільнення від обов'язку оплатити поставлений товар.
З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 81 862,06 грн.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А, код ЄДРПОУ 35073576, п/р 26005074011501 у ВАТ "Сведбанк", м. Харків, МФО 300164, а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш" (79024, м. Львів, вул. Промислова, 53, код ЄДРПОУ 23956445, п/р 26001130000163 у ЛФ ВАТ "ВіЕйбі БАНК», МФО 325763) 78 454 (сімдесят вісім тисяч чотириста п'ятдесят чотири) гривні 23 коп. основного боргу, 3 407 (три тисячі чотириста сім) гривень 83 коп. пені, 818 (вісімсот вісімнадцять) гривень 62 коп. державного мита та 83 (вісімдесят три) гривні 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Т.С. Демченко