ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 30/158
21.05.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна
компанія»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна
компанія»
Про стягнення 541 170,42 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача Самсоненко Р.В. -представник за довіреністю № 1572 від 24.03.09.
Від відповідача Стадний Ю.В. -представник за довіреністю № 92 від 23.02.09.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія»про стягнення з відповідача на користь позивача 541 170,42 грн. заборгованості (506 556,94 грн. -основний борг, 21 412,71 грн. -пеня, 10 524,17 грн. збитки від інфляції, 2 676,60 грн. -3 % річних).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.09. порушено провадження у справі № 30/158, розгляд справи було призначено на 23.04.09. о 14-50.
Представник відповідача в судове засідання 23.04.09. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/158 від 20.03.09. не виконав, але через канцелярію суду 21.04.09. подав клопотання про відкладення розгляду справи № 30/158.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.09. розгляд справи № 30/158 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 21.05.09. о 15-00.
Представником відповідача в судовому засідання 21.05.09. подано письмовий відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що позивачем сума основного боргу на день звернення до суду розрахована вірно та складає 506 556,94 грн. Проте станом на день слухання справи, відповідачем частково сплачено суму боргу в розмірі 84 043,19 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 5285 від 30.01.09., № 5471 від 19.03.09., № 5578 від 25.03.09., № 5758 від 03.04.09. Тому розмір основного боргу становить 422 523,74 грн. Відповідач у відзиві не погоджується з порядком проведення позивачем розрахунку збитків від інфляції. На думку відповідача сума збитків від інфляції повинна складати 8 497,13 грн. Вважає, що позивачем неправомірно нараховано 3% річних , оскільки вже нарахована пеня.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 21.05.09. за згодою представників позивача і відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
17.07.08. між Відкритим акціонерним товариством «Українська гірничо-металургійна компанія»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія»(Покупець) було укладено Договір поставки № 115/100/08-Пр.Др.О (далі - Договір).
Згідно з п. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язався продати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі, металопродукцію, іменовану в подальшому за текстом Продукція, асортимент, кількість, якість та ціна якої вказані в Специфікації, які оформлюються у вигляді додатків до цього Договору та є його невід'ємною частиною або у рахунку-фактурі, який надається Постачальником Покупцю відповідно до умов цього Договору та є його невід'ємною частиною.
Пунктом 6.1. Договору сторони встановили, що ціна, асортимент, кількість Продукції можуть вказуватись у рахунку-фактурі, яка надається Постачальником Покупцю без підписання специфікації.
Продукція (її ціна, асортимент, кількість) включається Постачальником до рахунку-фактури на підставі письмових (в тому числі і отриманих по факсу) заявок Покупця. У відповідь на заяву Покупця, Постачальник надає Покупцю рахунок-фактуру.
Покупець надає згоду Постачальнику щодо ціни, асортименту, кількості отримання Продукції, які вказані в рахунку-фактурі шляхом отримання рахунку-фактури та отримання Продукції на складі Постачальника.
Позивачем на виконання умов Договору були надані відповідачу наступні рахунки-фактури: № УГ-019140 від 14.10.08. на суму 116 124,30 грн., № УГ-019129 від 14.10.08. на суму 109 074,95 грн., № УГ-019106 від 09.10.08. на суму 106 628,26 грн., № УГ-019102 від 09.10.08. на суму 1 361,25 грн., № УГ-018812 від 01.10.08. на суму 135 686,23 грн., № УГ-013263 від 26.08.08. на суму 132 681,95 грн.
Згідно п. 4.2. Договору Постачальник зобов'язаний відвантажити Продукцію на транспортний засіб Покупця (за умови його надання) протягом трьох банківських днів з дня надання Постачальником Покупцю рахунку-фактури.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було виконано зобов'язання по Договору, а саме поставлено відповідачу Продукцію згідно видаткових накладних № УГ-10436 від 16.20.08. на суму 116 124,30 грн., № УГ-010428 від 14.10.08. на суму 109 074,95 грн., № УГ_010414 від 10.10.08. на суму 106 628,26 грн., № УГ-010403 від 09.10.08. на суму 1 361,25 грн., № УГМ-008999 від 02.10.08. на суму 135 686,23 грн., № УГМ-007660 від 27.08.08. на суму 132 681,95 грн., на загальну суму 601 556,94 грн.
Згідно п. 6.3. Договору оплата Продукції, вказаної в рахунку-фактурі, здійснюється Покупцем шляхом 100% оплати Продукції на протязі 14 календарних днів з дня отримання Продукції.
Відповідно до наявних в матеріалах справи банківських виписок відповідачем оплачено Продукцію лише в сумі 95 000 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак, відповідач в порушення умов Договору, не виконав свого обов'язку Покупця, плату за отриману Продукцію повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача станом на день звернення до суду складає 506 556,94 грн.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем частково перераховано позивачу суму основного боргу в розмірі 84 043,19 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 5285 від 30.01.09., № 5471 від 19.03.09., № 5578 від 25.03.09., № 5758 від 03.04.09. та банківських виписок після порушення провадження у справі.
З огляду на те, що відповідач сплатив заборгованість в розмірі 84 043,19 грн. після порушення провадження у справі, провадження в цій частині, за відсутністю предмету спору, на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, підлягає припиненню.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 422 513,75 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
При укладанні договору № 115/100/08-Пр.Др.О від 17.07.08. сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати поставленої Продукції.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 8.3. Договору у випадку порушення строків оплати (п. 6.3.) Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої Продукції за кожен день прострочення.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 8.3. договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір якої за розрахунками позивача і неоспореними відповідачем становить 21 412,71 грн.
Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 21 412,71 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах за отриману Продукцію, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь з відповідача 2 676,60 грн. -3 % річних та 10 524,17 грн. збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 2 676,60 грн. -3 % річних (за обґрунтованим розрахунком позивача).
Стосовно розрахунку розміру збитків від інфляції здійсненого позивачем суд зазначає наступне
Відповідно до Інформаційного листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травень, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня.
За таких обставин розрахунки позивача в частині збитків від зміни індексу інфляції на загальну суму 2 027,57 грн. за періоди:
З 01.10.08. по 08.10.08. на суму 253,05 грн.;
З 17.10.08. по 31.10.08. на суму 1 116,12 грн.;
З 24.10.08. по 31.10.08. на суму 5,97 грн.;
З 25.10.08. по 31.10.08. на суму 409,31 грн.;
З 29.10.08. по 31.10.08. на суму 179,44 грн.;
З 31.10.08. по 31.10.08. на суму 63,68 грн. нараховані з порушенням вищезазначених вимог, а тому позовні вимоги в частині стягнення збитків від індексу інфляції в розмірі 2 027,57 грн. задоволенню не підлягають.
Вимоги позивача в частині стягнення 8 496,60 грн. збитків від зміни індексу інфляції обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія»обгрунтовані та підлягають задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія»(м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, код ЄДРПОУ 32735084) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія»(м. Київ, вул. Баренбойма, 1, код ЄДРПОУ 25412086) 422 513 (чотириста двадцять дві тисячі п'ятсот тринадцять) грн. 75 коп. основного боргу, 21 412 (двадцять одну тисячу чотириста дванадцять) грн. 71 коп. -пені, 2 676 (дві тисячі шістсот сімдесят шість) грн. 60 коп. -3 % річних, 8 496 (вісім тисяч чотириста дев'яносто шість) грн. 60 коп. збитків від індексу інфляції, 5 391 (п'ять тисяч триста дев'яносто одну) грн. 42 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 84 043,19 грн. провадження у справі припинити.
4. В частині стягнення з відповідача 2 027,57 грн. збитків від індексу інфляції в позові відмовити.
5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
6. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко
Дата підписання
рішення 05.06.09.