Запорізької області
29.05.09 Справа № 20/94/09
Суддя Гандюкова Л.П.
За позовом Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “ВУСО”, м.Донецьк,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фьюче, ЛТД”, м. Запоріжжя
про стягнення суми 508 500 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - не з'явився;
Спиця А.О. (дов.№ 123/19-А від 11.02.2009р.) - у засіданні 06.04.09р.;
Від відповідача -не з'явився;
Ліпка С.О. (дов.№10 від 04.09.2008р.) - у засіданні 29.05.09р.
з 14-30 до 14-45 ;
Заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фьюче, ЛТД” на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “ВУСО” суми 490 000 грн. основного боргу за договором поворотної фінансової допомоги від 25.02.2009р., суми 24 500 грн. штрафу за прострочення повернення позики, всього суми 514 500 грн.
Ухвалою господарського суду від 17.03.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/94/09, судове засідання призначено на 06.04.2009р. Ухвалою суду від 06.04.2009р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 13.05.2009р. Ухвалою в.о. голови господарського суду від 13.05.2009р. в порядку ст.69 ГПК України строк вирішення спору у справі продовжений на один місяць -до 15.06.2009р. Ухвалою суду від 13.05.2009р. розгляд справи відкладено на 29.05.2009р.
У судовому засіданні, призначеному на 29.05.2009р. о 14 год. 30 хв., оголошувалась перерва до 16 год. 30 хв. 29.05.2009р. для надання можливості відповідачу представити додаткові докази, однак представник відповідача у призначений час не з'явився, додаткові документи суду не надано. У зв'язку з цим, у засіданні 29.05.2009р. після перерви судом розглянуто справу за наявними матеріалами за відсутності представників сторін та оголошено рішення у повному обсязі.
Від позивача надійшла заява (клопотання) про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з тим, що відповідачем було частково сплачено суму боргу в розмірі 6000 грн. Заява про зменшення позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду.
Таким чином, предметом розгляду є зменшені позовні вимоги, які мотивовано обставинами, викладеними у позовний заяві та обґрунтовано ст.ст.525, 526, 530, 612, 628, 1046, 1049 ЦК України, ст.193 ГК України. Позивач просить стягнути суму 484 000 грн. основного боргу, а також суму 24500 грн. штрафу на підставі п.4.1 договору. Позивачем заявлялось клопотання про забезпечення позову, яке ухвалою суду від 17.03.2009р. відхилено як непідтверджене належними доказами.
У письмовому поясненні, наданому представником відповідача, останній, зокрема, підтвердив, що згідно з договором поворотної фінансової допомоги від 25.02.2009р. ТОВ “Фьюче ЛТД” дійсно було отримано від ЗАТ СК “ВУСО” грошові кошти у розмірі 490 000грн., які відповідач повинен був повернути до 28.02.2009р. Згідно з платіжними дорученнями №№656, 657 25.02.2009р. грошові кошти у розмірі 490 000 грн., що належали для перерахування позивачу, було помилково перераховано на розрахунковий рахунок іншої юридичної особи. Вказане товариство листом від 26.02.2009р. було повідомлено про допущено помилку з проханням повернути зазначену суму, однак повернуто було лише 6000 грн. Інша частина грошових коштів до цього часу залишається неповернутою. У відповідача маються певні відомості щодо використання директором цього товариства грошових коштів у власних цілях, у зв'язку з цим ТОВ “Фьюче ЛТД” звернулося до УГСБЕП ГУМВС України у Запорізькій області з заявою про притягнення директора до кримінальної відповідальності за вчинення шахрайських дій. На даний час відповіді на зазначену заяву не отримано, тому відповідач не має доказів, які б могли підтвердити викладені у поясненні обставини. У зв'язку з цим, у судовому засіданні 29.05.2009р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи для отримання відповіді від УГСБЕП ГУМВС України у Запорізькій області. Клопотання судом відхилено як необґрунтоване. При цьому суд бере до уваги, що сторонам було створено умови для можливості своєчасного надання доказів. Зокрема, розгляд справи двічі відкладався за клопотанням відповідача, строк вирішення спору продовжувався в.о.голови господарського суду. Вказана відповідачем заява про притягнення до кримінальної відповідальності подана 26.03.2009р., тобто два місяці тому, і у відповідача було достатньо часу для отримання відповіді на неї. Більш того, факт порушення або відмови в порушенні кримінальної справи стосовно посадової особи іншої юридичної особи, яка не є стороною договірних взаємовідносин між позивачем та відповідачем, в силу приписів ст.35 ГПК України не буде мати преюдиційне значення для розгляду господарським судом справи № 20/94/09.
Розглянувши матеріали справи, суд
25.02.2009р. між ЗАТ страхова компанія “ВУСО” (Позикодавець, позивач у справі) та ТОВ “Фьюче ЛТД” (Позичальник, відповідач) укладено договір поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого позичкодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі 490000 грн. шляхом перерахування суми позики на поточний рахунок позичальника, а останній зобов'язався повернути позику у строк до 28 лютого 2009р. (п.п.1.1., 2.1.).
Згідно з п.1.2 проценти за договором не нараховуються та не сплачуються.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що строк повернення позики, установлений в п.2.1, може бути продовжено за погодженням сторін, що оформляється додатковою угодою сторін.
Відповідно до п.5.1 договору, він набуває чинності з моменту надання позикодавцем позики та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором.
Перерахування позивачем суми 490 000 грн. поворотної фінансової допомоги на рахунок відповідача підтверджується платіжним дорученням №2702 від 25.02.2009р., одержання якої останнім не заперечено.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, вислухавши доводи представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики, тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення глави 71 ЦК України.
Згідно з ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до приписів ст.ст. 173, 174 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 1, 3 ст.1048 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Порядок повернення суми позики, встановлений в розділі 3 договору. Так, позичальник зобов'язаний повернути суму позики в останній день строку, встановленого п.2.1 договору, шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця (п.п.3.1, 3.2). Днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми позики на рахунок позикодавця (п.3.3).
Відповідач наявність заявленої до стягнення суми боргу перед позивачем визнав, зазначивши, що грошові кошти, які належали для погашення суми позики, було згідно з платіжними дорученнями №№656, 657 від 25.02.2009р. помилково перераховано іншій юридичній особі. Шляхом переговорів відповідачу було повернуто суму 6000 грн. помилково перерахованих грошових коштів, які було перераховано позивачу в рахунок повернення позики. У зв'язку з тим, що інша частина помилково перерахованих грошових коштів, яка є значною, у добровільному порядку до цих пір не повернута, відповідач не має змоги виконати своє зобов'язання перед позивачем. Представник відповідача пояснив, що про наявність даних обставин він повідомляв позивача усно.
Матеріали справи свідчать, відповідач з порушенням встановленого строку -05.03.2009р. (тобто до подання позовної заяви) повернув лише частину наданих грошових коштів у розмірі 6000 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.
Викладені відповідачем у письмовому поясненні обставини не звільняють його від необхідності належного виконання своїх зобов'язань за договором перед позивачем.
Пунктом 5.2 укладеного між сторонами договору передбачено, що строк повернення позики, встановлений п.2.1, може бути продовжено за погодженням сторін, що оформлюється додатковою угодою до договору.
Відповідач не надав суду належних доказів про звернення до позивача щодо врегулювання ситуації, що склалася, та у зв'язку з цим можливого продовження строку повернення позики. Доказів укладення додаткової угоди щодо продовження строку повернення позики суду не надано.
Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказів належного виконання договірних зобов'язань та повернення у повному обсязі грошових коштів, одержаних за договором поворотної фінансової допомоги, відповідач не надав.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 484 000 грн., є обґрунтованими, відповідають закону та підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 24 500 грн. на підставі п.4.1 договору, відповідно до якого передбачено, що при простроченні повернення позики (її частини) позичальник сплачує штраф у розмірі 5% від неповернутої суми позики.
Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України невиконання або неналежне виконання умов договору є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Враховуючи встановлений факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо повернення суми позики у встановлений договором строк, штраф в сумі 24 500 грн. розрахований позивачем правильно та підлягає стягненню у повному обсязі.
Згідно з ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача, оскільки спір виник внаслідок їх неправильних дій. При цьому суд враховує, що оскільки частина основного боргу в розмірі 6000 грн. була сплачена відповідачем до подання позовної заяви, на користь позивача підлягає стягненню сума 5085 грн. державного мита, сума 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фьюче ЛТД” (69035, м.Запоріжжя, вул.Миру, 10, код ЄДРПОУ 22119167, п/р26004315108341 в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010) на користь Закритого акціонерного товариства страхова компанія “ВУСО” (83114, м.Донецьк, вул.Університетська, 78, код ЄДРПОУ 31650052, п/р26507150676451 в ДОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334011) суму 484 000 грн. основного боргу, суму 24 500 грн. штрафу, суму 5 085 грн. витрат на державне мито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.П.Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано в повному обсязі 29.05..2009р.