01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"15" травня 2009 р. Справа № 20/044-09
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Закритого акціонерного товариства «Рославичі»
до Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області
про визнання недійсними рішень № 592 від 24.03.2006 р. і № 592/1 від 24.03.2006 р.
секретар судового засідання: Павленко О.Є.
за участю представників:
від позивача: Коваленко Д.Л., довіреність від 22.02.2009 р.
від відповідача: Сорока П.Ф., довіреність від 06.05.2008 р.
Обставини справи:
Закрите акціонерне товариство «Рославичі»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області (далі - відповідач) про визнання недійсними рішень № 592 і № 592/1 від 24.03.2006 р. про відміну рішення 12-ї позачергової сесії 23-го скликання від 04.04.2001 р. про надання у постійне користування ЗАТ «Рославичі»земельної ділянки площею 2,5 га з подальшою приватизацією шляхом викупу, рішення 12-ї позачергової сесії 23-го скликання від 04.04.2001 р. про передачу у тимчасове користування на умовах оренди ставка площею 1,5 га строком на 25 років, а також рішення 16-ї сесії сільської ради 23-го скликання від 04.02.2002 р. надання земельної ділянки для виробничих потреб в оренду строком на 25 років площею 2,3 га із земель запасу сільради.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 20/044-09.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що рішення 28-ї сесії 4-го скликання Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 592 від 24.03.2006 р. та № 592/1 від 24.03.2006 р. є незаконними, оскільки обмежують право ЗАТ «Рославичі»на землю, і відповідно до вимог частини третьої статті 152 Земельного кодексу України мають бути визнані судом недійсними з моменту їх прийняття.
Позивач зазначає, що постановою Вищого господарського суду України від 13.11 2008 р. у справі № 10/185-08 поставлено під сумнів легітимність рішень 28-ї сесії 4-го скликання Рославичівської сільської ради № 592 від 24.03.2006 р. та № 592/1 від 24.03.2006 р. про скасування попередніх рішень сільської ради про виділення земельних ділянок, що були надані головою сільради під час слухання справи тільки в Київському міжобласному апеляційному господарському суді, про які ЗАТ «Рославичі»не повідомлялося, як і про інші дії сільського голови.
Також позивач наголошує на тому, що відповідно до статті 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.
Відповідач проти позову заперечує, оскільки, на його думку, рішення 12-ї позачергової сесії 23-го скликання від 04.04.2001 р. про надання у постійне користування ЗАТ «Рославичі»земельної ділянки площею 2,5 га з подальшою приватизацією шляхом викупу, рішення 12-ї позачергової сесії 23-го скликання від 04.04.2001 р. про передачу у тимчасове користування на умовах оренди ставка площею 1,5 га строком на 25 років, а також рішення 16-ї сесії сільської ради 23-го скликання від 04.02.2002 р. надання земельної ділянки для виробничих потреб в оренду строком на 25 років площею 2,3 га із земель запасу сільради (пасовища) були оформлені з порушенням норм діючого законодавства, і тому, за твердженням ради, скасовані на законній підставі.
Представник позивача в судових засіданнях 17.03.2009 р., 03.04.2009 р., 21.04.2009 р., 15.05.2009 р. позовні вимоги підтримував.
Представник відповідача в судових засіданнях 17.03.2009 р., 03.04.2009 р., 21.04.2009 р., 15.05.2009 р. проти позову заперечував.
У судовому засіданні 21.04.2009 р. представниками сторін було подане суду спільне клопотання про здійснення вирішення спору у справі у більш тривалий строк, ніж встановлений частиною першою ст. 69 ГПК України.
У судовому засіданні 15.05.2009 р. за згодою представників сторін судом було оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Рішенням 12-ї позачергової сесії відповідача 23-го скликання від 04.04.2001 р. «Про розгляд заяви ЗАТ «Рославичі»про передачу в оренду ставка площею 1,5 га, який розташований в центрі с. Рославичі Васильківського району Київської області»було вирішено передати в тимчасове користування на умовах оренди ставок площею 1,5 га, який розташований в центрі с. Рославичі строком на 25 років з метою збереження водного об'єкту від замулення; зобов'язати товариство очистити ставок від мулу, залужити прибережні смуги ставка шириною 5 метрів, укріпити греблю із спорудження водопропускних споруд, дозволити рибну ловлю жителям села за відповідну плату із погодженням сільради; встановити орендну плату у розмірі 1 000,00 грн. за 1 га водойми; звільнити товариство від сплати оренди на 5 років; зареєструвати договір тимчасового користування на правах оренди в районному відділі земельних ресурсів.
Також 04.04.2001 р. рішенням 12-ї позачергової сесії відповідача 23-го скликання «Про розгляд заяви ЗАТ «Рославичі»про виділення земельної ділянки площею 2,5 га для виробничих потреб»було вирішено надати товариству у постійне користування із подальшою приватизацією шляхом викупу земельну ділянку площею 2,5 га із земель запасу сільської ради, яка використовувалася для випасання худоби жителями села.
Крім того, рішенням 16-ї сесії сільської ради 23-го скликання від 04.02.2002 р. «Про розгляд заяви директора Стрельник А.Ф. ЗАТ «Рославичі»про виділення земельної ділянки для виробничих потреб»було вирішено надати товариству земельну ділянку в оренду строком на 25 років площею 2,3 га із земель запасу сільради (пасовища), яка знаходиться в південній частині земель сільради і межує: із півдня -землі товариства, із півночі, сходу, заходу -землі сільради.
В подальшому рішенням 28-ї сесії відповідача 4-го скликання № 592 від 24.03.2006 р. було відмінено рішення 12-ї позачергової сесії 23-го скликання від 04.04.2001 р. «Про розгляд заяви ЗАТ «Рославичі»про передачу в оренду ставка площею 1,5 га, який розташований у центрі с. Рославичі Васильківського району Київської області».
Крім того, рішенням 28-ї сесії відповідача 4-го скликання № 592/1 від 24.03.2006 р. відмінено рішення 16-ї сесії 23-го скликання від 04.02.2002 р. «Про розгляд заяв ЗАТ «Рославичі»про виділення земельної ділянки площею 2,3 га для виробничих потреб»та рішення 12-ї позачергової сесії 23-го скликання від 04.04.2001 р. «Про виділення земельної ділянки площею 2,5 га для виробничих потреб».
Згідно з приписами ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За змістом ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду) вирішується на пленарному засіданні ради -сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Як вбачається із заперечень відповідача, скасування попередньо прийнятих ним на сесіях рішення про надання в оренду земельних ділянок та ставка здійснювалося сільською радою з огляду на недотримання, на думку ради, вимог чинного законодавства при прийнятті рішень від 04.04.2001 р. та 04.02.2002 р., зокрема, щодо невідповідності змісту рішень поданим ЗАТ «Рославичі»клопотанням, оскільки товариством не було зазначено терміну, на який воно просило надати йому в користування земельні ділянки, та умов їх надання.
Як стверджує відповідач, із протоколу 12-ї позачергової сесії 23-го скликання від 04.04.2001 р. вбачається, що термін та умови надання земельної ділянки та ставка ЗАТ «Рославичі»депутатами не обговорювався, а отже і сам зміст рішення на обговорення не ставився.
Рішення ж 16-ї сесії 4-го скликання від 04.02.2002 р., як стверджує відповідач, приймалось після набрання чинності з 1 січня 2002 року Земельного кодексу України, у зв'язку з чим товариство мало згідно вимог ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України до клопотання про відведення земельної ділянки додати на розгляд сесії матеріали, передбачені ч. 15 ст. 151 цього кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. При цьому в обґрунтування правомірності дій щодо скасування власних рішень, прийнятих щодо надання ЗАТ «Рославичі»в оренду земельних ділянок, Рославичівська сільська рада посилається на приписи пунктів 15 і 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також на те, що сільська рада діяла в інтересах територіальної громади.
Як з'ясовано судом, порушення інтересів територіальної громади відповідач вбачає у невиконанні ЗАТ «Рославичі»протягом тривалого часу після прийняття рішень від 04.04.2001 р. та 04.02.2002 р. про надання земельних ділянок та ставка в оренду певних умов, вказаних в рішеннях, що підтверджено, зокрема, актами обстеження від 12.04.2005 р., копії яких долучено до матеріалів справи.
Однак згідно з приписами ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції до 05.03.2009 р.) право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Також суд не приймає до уваги посилання Рославичівської сільської ради на приписи пункту 15 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки ним передбачено віднесення до компетенції сільської, селищної, міської ради, з вирішенням виключно на пленарних засіданнях, питань скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
Водночас пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до виключної компетенції сільської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59).
Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію (пункт 4 рішення).
При цьому у пункті 5 даного рішення Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).
Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин»між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
У зв'язку з наведеним Конституційний Суд України дійшов висновку, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Також слід зазначити, що за приписами статті 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ЗАТ «Рославичі».
Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними рішення 28-ї сесії 4-го скликання Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 592 від 24.03.2006 р. та № 592/1 від24.03.2006 р.
3. Стягнути з Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області (08681, Київська обл., Васильківський р-н, с. Рославичі, вул. Леніна, 2, код 23236124) на користь Закритого акціонерного товариства «Рославичі»(08681, Київська обл., Васильківський р-н, с. Рославичі, вул. Польова, 43-А, код 30441640) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.М. Бабкіна
Дата підписання рішення -20.05.2009 р.