ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 18/78
05.05.09
За позовом ТДВ „СК „Провіта”;
До ВАТ КБ „Надра”;
Про повернення депозитного вкладу 100 000,00 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники
Від позивача: Єлтишева С.Л., представник, довіреність б/н від 17.10.2008 р.;
Від відповідача: Варяничко С.В., представник, довіреність б/н від 11.02.2009 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2009 р. порушено провадження у справі №18/78, справа призначена слуханням на 19.03.2009 р.
Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 19.03.2009 р. до 09.04.2009 р., з 09.04.2009 р. до 05.05.2009 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 19.03.2009 р. та від 09.04.2009 р.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 100 000,00 грн. заборгованості, 1 000,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні зазначив про те, що провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.02.2009 р. №59, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців -з 10.02.2009 р. до 10.08.2009 р. Згідно зі статтею 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” мораторій -зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Підсумовуючи вищевикладене, відповідач зазначає про те, що, враховуючи введення тимчасової адміністрації до ВАТ КБ „Надра” та мораторію на виконання зобов'язань, у ВАТ КБ „Надра” на час розгляду даної справи Господарським судом міста Києва не виникло зобов'язання в частині виконання умов спірного договору, оскільки в силу приписів статті 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” виконання зобов'язань по вказаному договору зупинено на час мораторію, тобто до 10.08.2009 р.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
03.04.2008 р. між сторонами укладений договір строкового банківського депозиту (вкладу) №2/2008, за умовами якого позивач перераховує на вкладний рахунок №26521018058001 в філії ВАТ КБ „Надра” Івано-Франківське РУ грошові кошти у сумі 100 000,00 грн.
Пунктом 1.2. договору визначений строк вкладу терміном 7 місяців; датою повернення вкладу визначено 03.11.2008 р.
Додатковою угодою №1 від 03.11.2008 р. до договору строк дії договору продовжений до 03.05.2009 р.
Позивач платіжним дорученням №22850 від 03.04.2008 р. перерахував на вкладний рахунок №26521018058001 в філії ВАТ КБ „Надра” Івано-Франківське РУ грошові кошти у сумі 100 000,00 грн.
Відповідно до п. 3.4.5. договору відповідач зобов'язаний при закінченні строку дії договору, а також у випадках його дострокового розірвання, сплатити проценти і повернути вклад шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника.
Пунктом 4.5. договору передбачено, що у разі дострокового розірвання дії цього договору або дострокового повернення частини вкладу за ініціативою вкладника, останній зобов'язаний повідомити про це відповідача шляхом подання заяви в двох примірниках не пізніше ніж за 3 календарних днів, по закінченні яких банк зобов'язаний повернути вклад або його частину.
26.01.2009 р. позивач направив відповідачеві лист вих. №1-1/2130 від 26.01.2009 р., в якому просив достроково повернути вклад у розмірі 100 000,00 грн. згідно з п. 4.5. договору №2/2008 від 03.04.2008 р. Зазначений лист відповідач отримав 28.01.2009 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №0295013.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, на день настання виконання зобов'язання, грошові кошти у сумі 100 000,00 грн. не повернув.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 1058 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Частиною 3 статті 1058 Цивільного кодексу визначено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (п.3 ст. 1066 Цивільного кодексу України).
Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Разом з тим, господарським судом враховані посилання відповідача на постанову Правління Національного банку України №59 від 10.02.2009 р. про призначення строком на 1 рік, з 10.02.2009 р. до 10.02.2010 р., тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з 10.02.2009 р. до 10.08.2009 р.
Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Стаття 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Частиною 2 статті 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання банком (відповідачем) своїх зобов'язань за договором.
Частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.
Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку відповідача за договором щодо повернення позивачу суми депозиту.
При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.
Системний аналіз змісту положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень частини 2 статті 58 та пункту 2 частини 3 статті 85 вказаного Закону банк звільняється від відповідальності, яка виникає у зв'язку із невиконанням зобов'язань на які поширюється дія мораторію, саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання цих зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.
Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).
Таким чином, зважаючи на положення пункту 1 частини 3 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” примусове виконання рішення суду про звернення стягнення на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.
Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку „Надра” (інд. 04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта” (інд. 02100, м. Київ, вул. Дубового, 18, код ЄДРПОУ 31704186) 100 000 (сто тисяч) грн. депозитних коштів, 1 000 (одна тисяча) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
О.В. Мандриченко