83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.05.09 р. Справа № 39/56
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіной Н.С.
при секретарі судового засідання Бахрамовой А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерлінк” м. Донецьк
до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” м. Донецьк
про: стягнення 167 014 грн. 75 коп.
За участю представників сторін
від позивача Толстих Ж.О. - за довіреністю;
від відповідача Андрієнко Л.А. - за довіреністю;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтерлінк” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)” м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 167 014 грн. 75 коп., яка складається з основного боргу в сумі 137 900 грн. 00 коп., пені в сумі 1 931 грн. 22 коп., 3% річних в сумі 1 491 грн. 40 коп., інфляційних в сумі 15 692 грн. 13 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 4400001988 від 25.07.2007 р., додаткову угоду № 9 від 04.08.2008 р. до договору № 4400001988 від 25.07.2007 р., гарантійний лист № 1271 від 07.07.2008 р., видаткову накладну № И-00000179.01 від 25.09.2008 р., довіреність № 00940 від 25.09.2008 р., рахунок-фактуру № И-00003096.01 від 24.09.2008 р., податкову накладну № 179.01 від 25.09.2008 р., лист № 22/12 від 22.12.2008 р.
Відповідач надав відзив на позов, проти позовних вимог заперечив, зазначив, що обов'язок сплатити вартість поставленого товару, згідно з умовами договору № 4400001724 від 26.12.2006 р. виникає лише за умови наявності трьох умов узгодженого графіку поставок згідно письмової заявки Покупця, факту поставки продукції, передання пакету документів визначених п. 6 Договору.
Ухвалою суду від 16.04.2009 р. первісного відповідача по справі в порядку ст. 25 ГПК України замінено на правонаступника Закрите акціонерне товариство “Донецький електрометалургійний завод” м. Донецьк.
Строк судового розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України продовжений заступником голови господарського суду Донецької області.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
25.07.2007 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтерлінк” м. Донецьк (Постачальник), та відповідачем, Закритим акціонерними товариством “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)”, правонаступником якого відповідно до п. 1 Статуту Товариства є ЗАТ “Донецький електрометалургійний завод” (Покупець), укладено договір № 4400001988, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору Постачальник на умовах поставки DDP Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (2000 рік) зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити визначену п. 1 Договору продукцію.
Додатковою угодою № 9 від 04.08.2008 р. до договору № 4400001988 від 25.07.2007 р. п. 1 Договору в частині визначення асортименту, кількості та ціни Продукції було доповнено новими позиціями, пункт 7 Договору, в частині визначення суми Договору викладено в новій редакції.
На виконання умов Договору позивач у відповідності до видаткової накладної № И-00000179.01 від 25.09.2008 р. поставив відповідачеві визначену п. 1 Договору (з урахуванням змін внесених згідно додаткової угоди № 9 від 04.08.2008 р.) продукцію на загальну суму 147 900 грн. 00 коп.
Продукцію на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 00940 від 25.09.2008 р., прийнято уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останньої на означеній накладній.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві Продукції на суму 147 900 грн. 00 коп., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності з п. 8 Договору, Покупець здійснює оплату на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 банківських днів за фактом поставки продукції та передання документів згідно п. 6 цього договору.
Пункт 6 Договору, передбачає, що Постачальник разом з продукцією зобов'язаний надати Покупцеві наступні документи сертифікат походження товару, паспорт якості чи технічний паспорт; рахунок-фактуру на оплату; товарно-транспортні документи, податкову накладну.
Заперечення відповідача щодо ненадання позивачем визначеного п. 6 Договору пакету документів та як наслідок невиконання у останнього права вимоги оплати за поставлену Продукцію судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).
Статтею 688 ЦК України на Покупця покладено обов'язок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
При отриманні товару Покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки Продукції.
Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, а також пунктів 29, 36 Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р. № 888, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цієї Продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 4400001988 від 25.07.2007 р.
Крім того суд приймає до уваги, що у відповідності до гарантійного листа № 404 від 07.07.2008 р. відповідачем фактично було подано заявку на виготовлення електромагніту ЭМГБ 095.
Прийняті на себе згідно договору зобов'язання відповідач належним чином не виконував, вартість поставленої Продукції згідно вказаної видаткової накладної оплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 137 900 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 137 900 грн. 00 коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 137 900 грн. 00 коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу в розмірі 137 900 грн. 00 коп. підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, за порушення строків оплати поставленої Продукції позивачем на підставі ст.343 ГК України заявлено до стягнення пеню в сумі 11 931 грн. 22 коп.
Втім, означена вимога не може бути задоволена судом через недотримання сторонами передбаченої статтею 547 ЦК України обов'язкової письмової форми для такого виду забезпечення зобов'язань, як пеня. Недотримання письмової форми для неустойки у вигляді пені тягне за собою недійсність (нікчемність) такої угоди (правочину) за законом. Оскільки сторони письмово не визначили пеню, як засіб забезпечення виконання договору (правочину), позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі положень наведеної вище норми позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 1491грн.40коп., нарахованих за період з моменту виникнення права вимоги по 13.02.2009 р., з урахування поступового зменшення суми боргу та інфляційні за період з вересня 2008 р. по січень 2009 р. в сумі 15 692 грн. 13 коп.
Факт прострочення виконання відповідачем грошового обов'язку з оплати вартості отриманої згідно представлених видаткових накладних, підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.
Арифметично перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 3% річних та інфляційних, приймаючи до уваги факт прострочення виконання відповідачем грошового обов'язку вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню
3% річних в сумі 1488грн.70коп. виходячи з розрахунку ((147900грн. * 3% / 100% * 77днів / 366 днів) + (147900грн. * 3% / 100% * 4дня / 366 днів) + (137900грн. * 3% / 100% * 44дня / 365 днів)), з огляду на невірне визначення позивачем кількості календарних днів у 2008 році;
інфляційні в сумі 12027грн.90коп. ((147900грн. * 1,017 * 1,015 * 1,021) - 147900грн.) + (137900грн.*1,029*)-137900грн.), наразі, що індексування грошових сум, які підлягають сплаті, за змістом Рекомендацій Верховного суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі № 62-97р від 04.03.1997 р., здійснюється за умови, що відповідне зобов'язання існувало з 1 по 15 число відповідного місяця, за який здійснюється розрахунок. Таким чином, беручи до уваги момент виникнення у позивача права вимоги щодо сплати суми боргу, нарахування інфляції за вересень 2008 р. суд вважає безпідставним.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст.525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерлінк” м. Донецьк - задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерлінк” м. Донецьк основний борг в сумі 137 900 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 1 488 грн. 70 коп., інфляційні в сумі 12 027 грн. 90 коп. витрати за державним митом в сумі 1 514 грн. 17 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 106 грн. 98 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.