Рішення від 03.04.2014 по справі 909/231/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 р. 909/231/14/5284/14 Справа № 909/231/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.

при секретарі судового засідання Ткач Т.В.,

за участю:

представника позивача - Білоус С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон", вул. С. Височана, 34, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-ІФ", вул. Суха Ліщина, буд 30А , с. Нова Гута, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77420

(адреса для листування - вул.Чорновола,101, м. Івано-Франківськ)

про стягнення 40000 грн. - основного боргу, 1827 грн. - судового збору.

встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства обмеженою відповідальністю "Позитив-ІФ" про стягнення 40000 грн. - основного боргу, 1827 грн. - судового збору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в частині стягнення 25000 грн.. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач всупереч приписам ЦК України, ГК України, умовам договору поставки № 59 від 18 квітня 2011р., не виконав в повному взяті на себе зобов'язання по оплаті відвантаженого товару (залізобетонних виробів). Факт поставки товару позивач підтверджує накладними. В частині стягнення 15000 грн., просить суд провадження припинити, оскільки 21.03.14. відповідач добровільно їх сплатив.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву на позов не подав, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд, враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу, у випадку неподання відзиву на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, вважає, що позов слід задоволити частково, в частині стягнення боргу в сумі 15000 грн. провадження у справі припинити, судові витрати стягнути з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При цьому суд виходив з наступного:

18.04.2011. між товариством з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" (надалі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Позитив ІФ" (надалі - Покупець) укладено договір поставки № 59, згідно умов якого Постачальник передає, а Покупець приймає та оплачує залізобетонні вироби (надалі Товар), зазначений у видаткових накладних (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору, найменування Товару, його види та ціна одиниці Товару визначається у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною Договору.

Датою поставки є дата вказана у видатковій накладній підписаній Покупцем, або його уповноваженою особою. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання сторонами оформленої належним чином видаткової накладної на складі Постачальника (п.п. 2.7.,2.8 Договору).

Розділом три Договору встановлено ціну товару та порядок розрахунків. Остаточна ціна Товару визначається в видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною Даного Договору. Підписавши видаткову накладну Покупець тим самим висловлює свою згоду по вартості отриманого Товару. п.3.2 Договору). Покупець оплачує ціну Товару, зазначену в видатковій накладній на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури, факсова копія якого, має силу оригіналу документу. Покупець повинен сплатити за поставлений товар до 01.09.2011року. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника в цьому договорі.

На виконання умов даного Договору, позивачем було відвантажено відповідачу, відповідно до накладних ( наявних в матеріалах справи) залізобетонні вироби, які було прийнято відповідачем, що підтверджується скріпленими у двохсторонньому порядку підписами на накладних.

З матеріалів справи, зокрема з видаткових накладних, вбачається, що позивач поставив відповідачу товар (залізобетонні вироби) на суму 165145,43 грн., відповідач оплатив 125 141, 43 грн.

Позивач направляв на адресу відповідача претензію - вимогу про сплату заборгованості.

Однак, відповідач в супереч умовам Договору не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті товару в повному обсязі.

Статтею. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч.1 п.1 ст.530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання по поверненню заборгованості, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Як встановлено судом та підтверджено зібраними у с праві доказами, відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем здійснивши його часткову сплату, що підтверджено банківською випискою.

Враховуючи викладене та те, що відповідачем сплачено заборгованість в розмірі 15000 грн., вимога позивача про стягнення 25000 грн. є обґрунтованою.

В частині стягнення 15000 грн., враховуючи, що зобов'язання виконано після звернення позивача до суду, провадження у справі слід припинити в порядку п.1-1 ст.80 ГПК України, якою встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Факт сплати відповідачем заборгованості в сумі 15000 грн. підтверджується банківською випискою УКРЕКСІМБАНК .

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

У відповідності до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір.

За наведених обставин, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-ІФ", вул. Суха Ліщина, буд 30А, с. Нова Гута, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77420 (адреса для листування - вул.Чорновола,101, м. Івано-Франківськ), код ЄДРПОУ 35765127, Р/Р 260030758300, МФО 336882 в "АБ Брокбізнесбанк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон", вул. С. Височана, 34, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 05526020, МФО 336354 в ПІБ м. Івано-Франківська, р/р 26001301710449 - 25000 грн. - основного боргу, 1827 грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення заборгованості в сумі 15000 грн. провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.04.14

Суддя Скапровська І.М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

________________ Микитин Р. Р. 04.04.14

Попередній документ
38027250
Наступний документ
38027253
Інформація про рішення:
№ рішення: 38027252
№ справи: 909/231/14
Дата рішення: 03.04.2014
Дата публікації: 04.04.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію