Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"26" березня 2014 р. Справа № 911/287/14
За позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства доходів і зборів України та Державного підприємства "Центр капітального будівництва" Міністерства доходів і зборів України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросс", м. Вишгород
про стягнення 117 739 грн. 63 коп.
Суддя - Мальована Л.Я.
Представники:
прокурор - Більковська А.В. (посвід. № 009568 від 15.10.2010 р.);
позивач - Софійська-Задерей І.Ю. (дов. № б/н від 10.02.2014 р.);
відповідачів - не з'явилися.
Обставини справи:
Заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства доходів і зборів України та Державного підприємства "Центр капітального будівництва" Міністерства доходів і зборів України про стягнення з ТОВ "Гросс" заборгованості в сумі 117 739 грн. 63 коп. з яких: 110 000 грн. 00 коп. - заборгованість по договору субпідряду № 011111 від 01.11.2011 р., 39 грн. 63 коп. - пеня, 7 700 грн. 00 коп. - штраф.
Відповідач двічі в засідання суду не з'явився, не виконав вимоги суду викладені в ухвалах від 03.02.2014 р. та 19.02.2014 р., відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача суд встановив:
01.11.2011 р. між Державним підприємством «Підприємство з реконструкції та будівництва майнового комплексу Національного університету державної податкової служби України», яке відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України № 116 від 18.05.2013 р. змінило назву на Державне підприємство «Центр капітального будівництва» Міністерства доходів і зборів України, (генпідрядник, позивач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гросс» (підрядник, відповідач) було укладено договір субпідряду № 011111 (договір), відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з благоустрою території двох гуртожитків з блоком обслуговування, пов'язаних з будівництвом об'єкту «Будівництво двох гуртожитків по 500 місць кожний з блоком обслуговування для НУДПС України в м. Ірпінь по вул. Тургенівській, 102 б».
Відповідно до п. 2 договору (в редакції додаткового договору № 1 від 04.11.2011 р.) об'єкт будівництва «Будівництво двох гуртожитків по 500 місць кожний з блоком обслуговування для НУДПС України в м. Ірпінь по вул. Тургенівській, 102 б» і «Друга черга реконструкції спорткомплексу з будівництвом фізкультурно-реабілітаційного центру та надбудовою над трибунами в м. Ірпінь, вул. Садова, 92» (будівництво фізкультурно-реабілітаційного центру, басейну, глядацьких трибун, прокладення інженерно-комунікаційних мереж, комплексний благоустрій території). Замовником будівництва є Національний університет державної податкової служби України.
Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання субпідряднику, визначені у кошторисній документації, яка є невід'ємною частиною договору (п. 3 договору).
Згідно з п. 4 договору (в редакції додаткового договору № 1 від 04.11.2011 р.) договірна ціна робіт визначається на основі кошторису (Додаток 1 до договору), є приблизною і складає 577 355,14 грн.
Пунктом 8 договору (в редакції додаткового договору № 2 від 18.04.2012 р.) встановлено, що субпідрядник розпочне виконання робіт після заключення договору субпідряду і передачі проектної документації і завершить виконання робіт 30.12.2012 р. Проміжні етапи робіт визначаються згідно Календарного графіка виконання робіт (Додаток 1).
Відповідно до п. 30 договору субпідрядник забезпечить виконання робіт згідно строків, визначених у договорі.
Згідно з п.п. 38, 39 договору фінансування робіт здійснюється замовником за рахунок державних коштів. Генпідрядник проводить фінансування робіт субпідрядника після перерахування коштів замовником на банківський рахунок генпідрядника.
Пунктом 40 договору встановлено, що генпідрядник сплачує субпідряднику аванс на придбання матеріалів і виробів у розмірі 70% від суми договору протягом 10 банківських днів з дня перерахування замовником відповідного авансу на банківський рахунок генпідрядника. По закінченню тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються генпідряднику.
Відповідно до п. 42 договору передача закінчених робіт субпідрядником і приймання їх генпідрядником оформлюється актом приймання-передачі.
Згідно з п. 57 договору строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його укладення.
Пунктом 58 договору встановлено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов п. 40 договору позивачем перераховано відповідачу авансовий платіж у сумі 110 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 113 від 04.11.2011 р. та № 214 від 23.11.2011 року.
Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як встановлено господарським судом, відповідач в порушення умов договору отриману від позивача 2 суму авансу не використав, оскільки не придбав матеріали, до виконання передбачених договором робіт не приступив і не завершив їх у встановлений п. 8 договору строк.
Враховуючи викладене, відповідно до п. 40 договору по закінченню тримісячного терміну з дня отримання авансу у відповідача виникло зобов'язання повернути позивачу 2 невикористаний аванс у сумі 110 000,00 грн.
20.02.2013 р. позивач 2 звернувся до відповідача з претензію № 051/02-13 від 20.02.2013 р., в якій, посилаючись на невиконання відповідачем умов договорів № 021211 від 02.12.2011 р., № 011111 від 01.11.2011 р., № 121211 від 12.12.2011 р. та № 140512 від 14.05.2012 р., пропонував в десятиденний термін з дати отримання претензії перерахувати заборгованість у сумі 560000,00 грн., з яких 110 000,00 грн. - заборгованість за договором субпідряду № 011111 від 01.11.2011 р., на розрахунковий рахунок позивача 2.
Вказана претензія була отримана відповідачем 26.02.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 00388186, проте залишена ним без відповіді та задоволення.
01.11.2013 р. позивачем 2 та відповідачем було підписано акт звіряння взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 01.11.2013 р. дебетове сальдо на користь ДП "ЦКБ" Міндоходів України становило 110 000,00 грн.
Таким чином, враховуючи те, що станом на момент звернення прокурора до суду відповідач не повернув позивачу 2 невикористаний аванс, то відповідно до п. 40 договору за ним утворилась заборгованість у сумі 110 000,00 грн.
Згідно з приписами статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем 2 у сумі 110 000,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем, то вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача-2 110 000,00 грн. підлягає задоволенню.
Прокурором також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача - 39,63 грн. пені за порушення строків виконання робіт, яка нарахована на суму 110 000,00 грн.
Відповідно до п. 52 договору субпідрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за договором і у таких сумах: за порушення строків виконання робіт сплачує пеню в розмірі 1% ставки НБУ від вартості робіт, що прострочені, за кожний день прострочення.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Як вже зазначалось, пунктом 8 договору встановлено, що відповідач зобов'язаний завершити виконання робіт 31.12.2011 р., тобто він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо виконання передбачених договором робіт з 31.12.2011 р. Отже, нарахування пені за порушення строків виконання робіт припинилося 31.06.2012 р.
Відповідно до вірного розрахунку сума пені у розмірі 1% ставки НБУ від вартості робіт (в межах заявлених позовних вимог - 110 000,00 грн.) становить 39,63 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, прокурор просить суд на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України стягнути з відповідача за прострочення понад 30 днів виконання грошового зобов'язання штраф у розмірі 7% від суми боргу, що становить 7 700,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема у такому розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
В пункті 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
Отже, враховуючи те, що прокурором заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 7 700,00 грн. штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 7% від суми боргу (110 000,00 грн.), тоді як передбачений ч. 2 ст. 231 ГК України штраф стягується за прострочення виконання негрошового зобов'язання та розраховується виходячи із вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, а не з суми боргу, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача - 7 700,00 грн. штрафу не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягають стягненню в доход державного бюджету України.
Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс» (07300, Київська область, Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Київська, 10, код 30729660) на користь Державного підприємства «Центр капітального будівництва» Міністерства доходів і зборів України (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Північна, 48-А, код 32626020) 110 000 (сто десять тисяч) грн. 00 коп. боргу, 39 (тридцять дев'ять) грн. 63 коп. пені.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс» (07300, Київська область, Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Київська, 10, код 30729660) в доход Державного бюджету України 2 201 (дві тисячі двісті одна) грн. 73 коп. судового збору.
Стягнути з Державного підприємства «Центр капітального будівництва» Міністерства доходів і зборів України (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Північна, 48-А, код 32626020) в доход Державного бюджету України 153 (сто п'ятдесят три) грн. 06 коп. судового збору.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
Суддя Мальована Л.Я.