01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.05.2009 № 48/378
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Вербицької О.В.
За участю представників:
від позивача: Звіряк О.О.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вассма”
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.12.2008
у справі № 48/378 (суддя Сулім В.В.)
за позовом Іноземного підприємства “Брітіш Еко Сістем Текнолоджі”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вассма”
про стягнення 1701104,67 грн.
Іноземне підприємство “Брітіш Еко Сістем Текнолоджі” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма» заборгованість по договору купівлі-продажу № 52/1-ДО від 01.08.08р. у розмірі 1701104,67 грн., з яких 1263024,00 грн. - сума основного боргу по договору; 15791,78 грн. - сума пені за прострочену заборгованість за товарним кредитом по договору; 8210,10 грн. - сума пені за прострочену заборгованість за попередньою оплатою по договору;24016,66 грн. сума процентів на прострочену заборгованість по товарному кредиту по договору; 390061,83 грн. проіндексована сума платежу по договору, а також Позивач просив покласти на Відповідача судові витрати.
Господарським судом м. Києва 16.12.2008 р. прийнято рішення №48/378 за позовом Іноземного товариства “Брітіш Еко Сістем Текнолоджі” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вассма”, яким позов було задоволено на підставі договору купівлі-продажу №52/1-ДО від 01.08.2008 р.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма» (04201, м. Київ, вул. Мінське шосе, 4, код ЄДРПОУ 33937992, п/р 26002010031008 в ВАТ «Укрексімбанк» м. Киев, МФО 322313) на користь іноземного підприємства «Брітіш Еко Систем Текнолоджі» (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, бул. Катеринославський, 2, оф. 416; фактична адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5-6, оф. 408, код ЄДРПОУ 35543445, п/р 2600515376101 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) основний борг у розмірі 1263024,00 грн. (один мільйон двісті шістдесят три тисячі двадцять чотири гривні 00 копійок), пеню за прострочену заборгованість за попередньою оплатою по Договору у розмірі 8210,40 грн. (вісім тисяч двісті десять гривень 40 копійок); пеню за прострочену заборгованість по товарному кредиту по договору у розмірі 15791,78 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто одна гривня 78 копійок); проценти за прострочену заборгованість по товарному кредиту в розмірі 24016,66 грн. (двадцять чотири тисячі шістнадцять гривень 66 копійок); сума, на яку індексується основний борг, у розмірі 390061, 83 грн. (триста дев'яносто тисяч шістдесят одна гривня, 83 копійок), державне мито у розмірі 17011,05 грн. (сімнадцять тисяч одинадцять гривень 05 копійок), витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вассма” подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу в якій просило частково скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2008 р., а саме відмовити позивачу у стягненні суми, на яку індексується основний борг, в розмірі 390061,83 грн., про що постановити нове рішення. Перерозподілити судові витрати за наслідками часткового скасування рішення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема апелянт стверджує, що оскільки Господарський кодекс України є спеціальним нормативним актом по відношенню до Цивільного кодексу України, що регулює відносини суб'єктів господарювання при здійсненні ними господарської діяльності, у справі, що розглядалася судом першої інстанції, судом мали застосовуватися норми матеріального права, які містяться саме у Господарському кодексі України.
В своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення Господарського суду міста Києва по справі № 48/378 без змін, а апеляційну скаргу Відповідача без задоволення.
29.12.2008 р. був виданий наказ про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі №48/378 від 16.12.2008 р., яке набрало законної сили 29.12.2008 р.
Відповідно до ч.3, ч. 4 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Отже, колегія визнала подані матеріали достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження, а клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Ухвалою від 23.02.2009 р. розгляд справи було призначено на 24.03.2009 р.
До відділу документального забезпечення КАГС 19.03.2009 р. від представника відповідача надійшло письмове клопотання про призначення експертизи по справі.
Ухвалою від 24.03.2009 р. було відкладено розгляд справи на 09.04.2009 р. та відхилено заявлене клопотання з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Вивчивши зазначене клопотання та питання, які були поставленні відповідачем на розгляд експерту, судова колегія не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання, оскільки, поставленні питання не відповідають предмету спору.
Ухвалою від 06.04.2009 р. було зупинено провадження у справі у зв'язку з тим, що 03.04.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вассма” була подана касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 р. у справі № 48/377 на підставі ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України (п. 16 листа ВГСУ № 01-8/344 від 11.04.2005 р.).
15.05.2009 р. було поновлено провадження у справі у зв'язку з тим, що ухвалою Вищого господарського суду України від 05.05.2009 р. відповідачу відмовлено у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 р., та призначено до розгляду на 28.05.2009 р.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2008 р. іноземне підприємство «Брітіш Еко Сістем Текнолоджі» (продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма» (покупець) уклали Договір купівлі-продажу № 52/1-ДО (надалі - «Договір»).
Пунктом 1.1. Договору встановлено, що продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість пестицидів, іменованих у подальшому Товар, відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій до нього).
Конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до Договору. Специфікації є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).
Сторони погодили у п. 1.4. Договору, що загальна сума Договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною.
Згідно ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та 509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Крім того, згідно змісту ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачиться з матеріалів справи, між сторонами були підписані специфікації до Договору, в яких було погоджено асортимент Товару та Умовами оплати, а саме:
Специфікація № 1 від 05.08.08р. до Договору (надалі - «Специфікація № 1») передбачає поставку препарату «Ричард» у кількості 10000 л. на загальну вартість 404777,70 грн. Пунктом 1 «УМОВИ ОПЛАТИ ТОВАРУ» сторони встановили, що Покупець повинен в строк до 12.08.08р. перерахувати на поточний рахунок Продавця суму попередньої оплати у розмірі 20% від вартості поставки Товару. На залишок заборгованості Продавець надає Покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу до 25.10.08 р.
Специфікація № 2 від 18.08.08р. Договору (надалі - «Специфікація № 2») передбачає поставку на загальну суму 202388,85 грн.
Пунктом 1 «УМОВИ ОПЛАТИ ТОВАРУ» сторони встановили, що Покупець повинен в строк до 19.08.08р. перерахувати на поточний рахунок Продавця суму попередньої оплати у розмірі 20% від вартості поставки Товару. На залишок заборгованості Продавець надає Покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу до 25.10.08р.
Специфікація №3 від 28.08.2008 р. Договору передбачає поставку на загальну суму 257848,76 грн.:
- препарату «Дуглас» у кількості 1200 л,
- препарату «Ричард» у кількості 5400 л.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцю кінцеву вартість Товару, отриманого згідно специфікації до Договору у термін до 25 жовтня 2008 р.
Специфікація №4 від 03.09.2008 р. до Договору передбачає поставку препарату «Ричард» у кількості 10000 л. на загальну вартість 404777,70 грн. Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю загальну кінцеву вартість Товару, отриманого згідно сертифікації до Договору у термін до 25 листопада 2008 р.
Отже, відповідачем було отримано товар за Специфікацією № 1, за Специфікацією № 2, за Специфікацією № 3 та за Специфікацією № 4 у відповідності до накладних №070801 від 07.08.08 р., №180806 від 18.08.08 р., №010910 від 01.09.08 р., №040901 від 04.09.08 р.
Але, в свою чергу, скаржником не було здійснено попередньої оплати за товар, та оплати товарного кредиту.
Можна зробити висновок, що відповідачем було порушено умови Договору в частині виконання грошових зобов'язань.
Статтею 694 ЦК України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Іншим способом захисту порушених прав продавця, у випадку прострочення покупцем оплати товару є стягнення процентів, що нараховуються на прострочену суму відповідно до статті 536 ЦК. За загальним правилом, строк нарахування процентів починається від дня, коли товар мав бути оплачений, і закінчується днем його фактичної оплати. Разом із тим, допускається нарахування процентів починаючи від дня передання товару продавцем, якщо це передбачено договором. При цьому слід мати на увазі те, що ст. 536 ЦК не встановлює розміру процентів за користування чужими грошовими коштами, відтак їх розмір доцільно передбачити у договорі, якщо розмір процентів не встановлений законом або іншим цивільно-правовим актом.
Як було встановлено судом першої інстанції факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем, а тому суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 1263024,00 грн.
Отже, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Також, договором встановлено право позивача перегляду ціни на Товар, а саме: оплата Товару та нарахованих відсотків проводиться в гривнях. Сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курса долара США до гривні більше ніж 3% від його офіційного курсу встановленому НБУ на момент підписання Договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по Договору. Проіндексована сума платежу встановлюється за наступною формулою: (К1/КО) х СП = ПСП, де К1- офіційний курс Долара США на дату платежу; КО - офіційний курс Долара США на дату підписання Договора; СП -сума поточного платежу; ПСП - проіндексована сума платежу ( у відповідності до ст. 533 Цивільного кодексу України).
Тож, в момент поставки товару, на підставі укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу № 52/1-ДО від 01.08.2008р., у видаткових накладних остаточна ціна товару, що поставлявся визначена у гривнях. У специфікаціях до Договору, вартість товару теж була визначена у гривнях, але при цьому був зазначений грошовий еквівалент ціни товару, що мав бути поставлений, у доларах США.
Відповідно, підписавши Договір, Сторони погодили, що у випадку настання обставини за якої, курс долара до гривні буде більше ніж на 3 % від його офіційного курсу, який був встановлений НБУ на момент підписання Договору, Відповідач на виконання погоджених ним самим умов Договору, зобов'язаний сплатити Продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по Договору. Тому, оскільки курс долара США, у договорі визначений і настала та обставина за якої курс долара до гривні збільшився більше ніж на 3 % від його офіційного курсу, який був встановлений НБУ на момент підписання Договору, у Позивача і виникло безспірне та передбачене Договором право на отримання від Відповідача суми індексації.
У пункті 7.1 Договору встановлено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у специфікаціях до Договору, він сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно несплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати.
Пунктом 7.2 Договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування Товарним кредитом з розрахунку 0,1% за кожен день прострочення оплати.
Отже судом було правомірно стягнуто з відповідача пені з несплаченої передоплати у розмірі 8210,40 грн., прострочення заборгованості по товарному кредиту у розмірі 15791,78 грн. стягнення проценту за користування товарним кредитом у розмірі 24016,66 грн.
Також суд не погоджується з твердження апелянта, що у вирішенні даного спору мали застосовуватися норми матеріального права, які містяться саме у Господарському кодексі.
Встановлюються загальні правила правового регулювання майнових господарських зобов'язань: застосовується ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Так, як між сторонами було укладено договір, то між ними виникли господарські зобов'язання, а у відповідності до ст. 175, 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2008 року у справі № 48/378 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв'язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вассма” підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
Рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2008 року у справі № 48/378 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вассма” - без задоволення.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Буравльов С.І.
Вербицька О.В.
04.06.09 (відправлено)