27 березня 2014 року Справа № 2724/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,
за участі секретаря судового засідання Гелецького П.В.,
представника відповідача Павлюка І.М.,
третьої особи ОСОБА_2,
представника третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Вербовецької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03.12.2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Вербовецької сільської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_4 (далі - Позивач, ОСОБА_4) звернулася до суду з адміністративним позовом до Вербовецької сільської ради про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03.12.2012 року позов задоволено повністю, визнані незаконними та скасовані п.п. 1, 2, 3 Рішення Вербовецької сільської ради від 21.10.2010 року в частині затвердження кадастрового плану зовнішніх меж спадкової земельної ділянки в АДРЕСА_1 площею 0,2362 га та п.п. 1, 2, 3, 4 Рішення сесії Вербовецької сільської ради від 07.12.2011 року в частині відмови ОСОБА_4 в погодженні та підписанні кадастрового плану та ситуаційної схеми спадкової земельної ділянки площею 0,2366 га, що розташована в АДРЕСА_1, зобов'язано Відповідача вирішити питання про затвердження ОСОБА_4 кадастрового плану та ситуаційної схеми земельної ділянки площею 0,2366 га для обслуговування спадкового житлового будинку і господарських споруд, будівель, що розташовані в АДРЕСА_1.
Не погодившись з даним судовим рішенням, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, зазначивши в апеляційній скарзі, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам процесуального і матеріального права.
Зокрема, апелянт зазначає, що безпідставними є послання суду на успадкування Позивачем земельної ділянки площею 0,2366 га, оскільки померла мати Позивачки не мала належних документів на володіння чи користування земельною ділянкою.
Крім того, суд першої інстанції не врахував, що Відповідач Позивачу не відмовляв у приватизації земельної ділянки, а відмовив у погодженні кадастрового плану та ситуаційної схеми земельної ділянки, оскільки зовнішні межі земельної ділянки, що зазначені в цих документах, не відповідають рішенню Косівського районного суду від 02.12.2009 року. позивачка протиправно намагається отримати у власність землі загального користування.
Звертає увагу на незастосування судом першої інстанції наслідків порушення строків звернення до суду.
Також зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень і фактично підмінив функції органу владних повноважень.
Просить скасувати постанову суду від 03.12.2012 року та винести нову про відмову в позові.
До апеляційної скарги приєдналася третя особа.
Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, третю особу та її представника, які наполягали на задоволенні апеляційної скарги, представника позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Рішенням Відповідача від 21.10.2010 року № 272-ХХХІІІ затверджено кадастровий план зовнішніх меж земельної ділянки в АДРЕСА_1 пл. 0,2363 га, якою користується ОСОБА_4, на якій знаходиться її спадковий будинок із господарськими будівлями.
07.12.2011 року Рішенням Вербовецької сільської ради № 83-VІІІ/2011 визнано представлені ОСОБА_4 для погодження і підписання кадастровий план і ситуаційну схему земельної ділянки площею 0,2366 га для обслуговування спадкового житлового будинку і господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 такими, що не відповідають в натурі кадастровому плану, затвердженому рішенням сільської ради від 21.10.2010 року № 272-ХХХІІІ, схемі відновлення під'їзної дороги до господарства ОСОБА_2, затвердженої сільською радою від 10.08.2010 року № 262-ХХХІ, та плану-схемі спільної уточненої під'їзної дороги, затвердженої рішенням сільської ради від 31.03.2011 року № 40-ІV/2011.
Ухвалюючи рішення від 03.12.2012 року, суд першої інстанції виходив із успадкування Позивачем земельної ділянки площею 0,2366 га.
При цьому судом першої інстанції були залишені поза увагою доводи відповідача і третьої особи, які спростовували доводи ОСОБА_4
Зокрема, не узгоджується з обставинами справи та чинним законодавством висновок суду першої інстанції про те, що Позивач успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,2366 га.
Як вбачається із рішення Косівського районного суду від 02.12.2009 року у цивільній справі № 2-593, мати Позивачки не була ні власником, ні належним користувачем спірної земельної ділянки. Жодними доказами дана обставина не підтверджена.
Тому безпідставним є також висновок суду першої інстанції про те, що у рішенні Відповідача від 21.10.2012 року зазначений розмір земельної ділянки, який не відповідає тій кількості земельної ділянки, яка була у користуванні у попереднього землекористувача ОСОБА_6
Відсутні будь-які докази на підтвердження висновку суду першої інстанції про те, що Відповідач відмовив Позивачу у приватизації земельної ділянки площею 0,2366 га.
Як вбачається із рішення від 07.12.2011 року № 83-VІІІ/2011, Відповідач не відмовив Позивачу у приватизації землі площею 0,2366 га, а відмовив в погодженні кадастрового плану та ситуаційної схеми земельної ділянки зазначеної площі, оскільки зазначена в них земельна ділянка включає землі загального користування, а саме частину землі площею 0,0105 га, по якій прокладено відновлену під'їзну дорогу до будинковолодіння ОСОБА_2, яка згідно положень ч. 3 ст. 83 Земельного кодексу України не підлягає передачі у приватну власність.
Також суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, зобов'язуючи Відповідача вирішити питання про затвердження ОСОБА_4 кадастрового плану та ситуаційної схеми земельної ділянки площею 0,2366 га для обслуговування спадкового житлового будинку і господарських споруд, будівель, що розташовані в АДРЕСА_1, вийшов за межі своїх повноважень, визначених ч. 2 ст. 162 КАС України, і фактично підмінив за функціями орган владних повноважень - Вербовецьку сільську раду в частині вирішення питання щодо затвердження проектної документації на виділення та передачу землі у власність.
З огляду на викладене, оскаржувану постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Вербовецької сільської ради задовольнити повністю.
Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03.12.2012 року у справі № 2а-0910/1190/2012 скасувати.
Винести нову постанову, якою в позові ОСОБА_4 до Вербовецької сільської ради про визнання незаконними та скасування рішень відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.С. Затолочний
Судді В.М. Каралюс
З.М. Матковська
Повний текст виготовлено 01.04.2014