"27" березня 2014 р. м. Київ К/800/55784/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, третя особа: ТОВ "Ранг" про скасування постанови,
встановила:
У червні 2013 року Державна податкова інспекція у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області звернулась до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, третя особа: ТОВ "Ранг" про скасування постанови.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області задоволено. Скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №38081782 від 01.06.2013, в частині накладення арешту на майно, яке перебуває в податковій заставі згідно акту опису майна №10/19-027 від 14.01.2013.
Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 14 січня 2013 року Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області здійснила опис майна боржника - ТОВ «Ранг», згідно якого в податкову заставу були описані транспорті засоби на загальну суму 800 905,96 грн., після чого 16 січня 2013 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна був внесений відповідний запис № 11.
02 квітня 2013 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду Державній податковій інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області надано дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна третьої особи, яке перебуває в податковій заставі.
Разом із тим, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року в справі № 814/249/13-а з ТОВ «Ранг» на користь ДПІ стягнуто заборгованість в розмірі 3 028 186,5 грн. та 03 квітня 2013 року видано виконавчий лист, у зв'язку з чим позивач звернувся до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на все майно боржника, окрім того, яке знаходиться у податкові заставі згідно акту опису майна від 14 січня 2013 року № 10/19-027.
Однак, 24 травня 2013 року державний виконавець, відкривши виконавче провадження, 01 червня 2013 року виніс постанову про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Запис про це обтяження був внесений до державного реєстру № 13 від 04 червня 2013 року.
Відповідно до положень статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником в строк, визначений цим Кодексом.
Так, відповідно до статті 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" податкова застава відноситься до публічних обтяжень.
Абзацом 3 статті 38 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено якщо рухоме майно, яке є предметом публічного обтяження, є також предметом інших обтяжень, задоволення прав обтяжувача за публічним обтяженням або особи, на користь якої встановлено публічне обтяження, здійснюється в черговості згідно з пріоритетом публічного обтяження.
Згідно з вимогами статті 39 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу. Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом.
Крім того, відповідно до підпункту 8.6.3 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" надання майна, що перебуває у податковій заставі, у наступну заставу або його використання для забезпечення дійсної чи майбутньої вимоги третіх осіб не дозволяється. Таким чином, у разі виникнення застави майна боржника забороняються будь-які дії з метою реалізації такого майна і забороняється накладення арешту на таке майно іншими юридичними та фізичними особами, в тому числі і органами державної виконавчої служби.
Таким чином, судами і першої і апеляційної інстанції вірно встановлено, що особа, яка зареєструвала публічне обтяження раніше має переважне право на задоволення своїх вимог перед іншими заставодержателями. Зважаючи на це суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оскільки Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби зареєстровано раніше обтяження рухомого майна, аніж Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, то обтяження податкового органу має вищий пріоритет над обтяженням накладеним органом державної виконавчої служби.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, третя особа: ТОВ "Ранг" про скасування постанови - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній