"27" березня 2014 р. м. Київ К/800/9578/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 03 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про стягнення недоплаченої щорічної державної соціальної допомоги дитині війни,
встановила:
У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про стягнення недоплаченої щорічної державної соціальної допомоги дитині війни.
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 березня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 03 травня 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09.07.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2008 та з 01.01.2009 по 31.12.2009 з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми просить рішення судів скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, пункт 12 статті 71 та стаття 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону від 18.11.2004.
Аналогічні правовідносини склалися і в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 вищезазначеного Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-пр/2008.
Що стосується підвищення до пенсії у 2009 році, судами обґрунтовано встановлено, що Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено. Відповідно до частини 2 статті 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни», тому територіальні органи Пенсійного фонду України у 2009 році повинні діяти у відповідності з приписами діючої норми статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин, положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 03 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про стягнення недоплаченої щорічної державної соціальної допомоги дитині війни - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній