"25" березня 2014 р. м. Київ К/800/18063/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби
на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2011 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року
у справі № 2а-7972/11/2670
за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітичний центр «Лекс консалтинг»
про стягнення податкової заборгованості, -
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС; позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітичний центр «Лекс консалтинг» (далі - ТОВ «АЦ «Лекс консалтинг»; відповідач) про стягнення податкового боргу з орендної плати в розмірі 168 170,72 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2011 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків до 15 червня 2011 року.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд виходив з того, що надані позивачем в якості доказу направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів фіскальні чеки № 6077 від 02 червня 2011 року та № 6078 від 02 червня 2011 року не можуть бути визнані належним доказом вказаної обставини, оскільки, не містять інформації, який саме перелік документів направлявся вказаним поштовим відправленням. При цьому, на переконання суду, належним доказом направлення суб'єктом владних повноважень відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути лише бланк опису вкладення, який заповнюється відправником у двох примірниках.
З огляду на невиконання контролюючим органом вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року, позовну заяву повернуто ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС.
Не погоджуючись з постановленими ухвалами у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2011 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС з позовною заявою) до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
В розглядуваній ситуації суд першої інстанції, правову позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, безпідставно вважав, що податковим органом не дотримано вказаної процесуальної вимоги з огляду на те, що до позовної заяви додано фіскальні чеки № 6077 від 02 червня 2011 року та № 6078 від 02 червня 2011 року, видані відділенням поштового зв'язку на підтвердження факту надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу ТОВ «АЦ «Лекс консалтинг» (аркуш справи 49).
Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), рекомендованим поштовим відправленням є реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «М», які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення; розрахунковим документом є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Згідно з пунктом 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
А відтак, враховуючи те, що внутрішні поштові відправлення приймаються для пересилання з описом вкладення лише за бажанням відправника (за винятком випадків, визначених пунктом 60 Правил), а норми Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС з позовною заявою) не містять прямої вказівки щодо того, якими саме засобами доказування суб'єкт владних повноважень повинен підтвердити факт направлення копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів на адресу відповідача, у судів попередніх інстанцій не було правових підстав для визнання фіскальних чеків № 6077 від 02 червня 2011 року та № 6078 від 02 червня 2011 року неналежним доказом вказаної обставини.
Відповідно до частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 220 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити.
Скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Карась О.В.