"18" березня 2014 р. м. Київ К/9991/21260/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року
у справі №2а-0870/1907/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеф - Повар» (надалі - ТОВ «Шеф - Повар»)
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя (надалі - ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя)
про скасування податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
ТОВ «Шеф - Повар» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення рішення №0000102308 від 12.03.2011р.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2011р. у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено.
Не погодившись з рішенням адміністративного суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду другої інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя 24.02.2011 року проведено перевірку складу, розташованого за адресою м.Запоріжжя, вул.Магістральна, 100-а, в якому здійснює свою діяльність ТОВ «Шеф-Повар», з питань дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт №0082/08/30/23/36604849 від 25.02.2011р., яким встановлено порушення позивачем п.2.6 ст.2 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме, неоприбуткування готівкових коштів в Книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО), а саме: суми готівкової виручки за: 07.02.2011р. згідно Z-звіту №24 на суму 637,02грн.; 08.02.2011р. згідно Z-звіту №25 на суму 11295,90грн.; 11.02.2011р. згідно Z-звіту №26 на суму 227,02грн.; 23.02.2011р. згідно Z-звіту №27 на суму 127,98грн. (у КОРО №0830003637/1р відсутні записи за 07.02.2011, 08.02.2011, 11.02.2011, 23.02.2011).
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000102308/6463 від 12.03.2011 року на суму 61439,60грн. на підставі ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом обґрунтовано, враховуючи встановлені порушення у сфері обігу готівки, застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі та у розмірах, які передбачено ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, колегія апеляційного суду зазначила, що висновки відповідача про не оприбуткування готівки зроблено лише у зв'язку з відсутністю запису в КОРО про суми готівкових коштів, які мали бути зроблені позивачем на підставі фіскальних звітних чеків, що знаходились в КОРО на час перевірки. Враховуючи, що така позиція податкового органу є формальною та з огляду на відсутність документально підтверджених неоприбуткованих сум готівки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій, які визначені ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Так, судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на господарську одиницю, що перевірялася, в ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя зареєстровано реєстратор розрахункових операцій типу Міні-ФП (заводський №ПР 38300788, фіскальний №0830003637).
Під час перевірки, записи в Книзі обліку розрахункових операцій за 07.02.2011, 08.02.2011, 11.02.2011, 23.02.2011 (про облік надходження коштів в сумі 12287,92грн.) позивачем не були здійснені, у зв'язку з чим перевіряючими зроблено відповідний запис в КОРО після останнього запису за 26.01.2011.
При цьому згідно наданих бухгалтером-касиром ТОВ «Шеф-Повар» ОСОБА_1 пояснень, остання не заперечує факту невнесення відповідних записів у КОРО та пояснює це неуважністю. Також, згідно пояснень, звітні фіскальні чеки в КОРО підклеєні не були.
Крім того, суд першої інстанції звертає увагу на те, що під час розгляду справи було оглянуто книгу обліку розрахункових операцій №0830003637/1р від 15.10.2010, з якої вбачається, що звітні фіскальні чеки за зазначені вище дати в КОРО не підклеєні. Не заперечується позивачем і не заповнення на момент перевірки розділу 2 КОРО «Облік руху готівки та сум розрахунків».
За приписами абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми.
Згідно з п.2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі Положення) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Відповідно до п.1.2 Положення оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 (далі - Порядок №614), використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Наведене свідчить про те, що оприбуткування готівки вважається виконаним після обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій, тобто підклеювання звітних чеків та заповнення вказаної книги є обов'язковою та кінцевою стадією процедури оприбуткування готівки.
Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, у відповідності до приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, навів та надав належні докази на підтвердження обґрунтованості прийняття спірного рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно ст.226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012р. підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2011р.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року скасувати та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ О.В. Муравйов