"18" березня 2014 р. м. Київ К/9991/9868/11
К/9991/7614/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційні скарги Приватного підприємства «Паралеле.піпед» та Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року
у справі № 2-а-9498/10/2070
за позовом Приватного підприємства «Паралеле.піпед»
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова
про визнання дій незаконними та стягнення матеріальної шкоди, -
Приватне підприємство «Паралеле.піпед» (далі - ПП «Паралеле.піпед»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова; відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати незаконними дії відповідача щодо витребування ксерокопій документів стосовно взаємовідносин позивача з контрагентами поза межами перевірки в порядку, передбаченому частиною 1 статті 11, частиною 6 статті 5, статтею 11-1 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на час звернення ПП «Паралеле.піпед» з позовною заявою; далі - Закон № 509-XII), а також стягнути з відповідача суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 820,00 грн. та судові витрати.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року апеляційну скаргу ПП «Паралеле.піпед» задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано незаконними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо витребування у ПП «Паралеле.піпед» документів поза межами перевірки в порядку, передбаченому частиною 1 статті 11, частиною 6 статті 5, статтею 11-1 Закону № 509-XII, згідно з листом № 9766/10/23-210 від 05 жовтня 2009 року. В задоволенні інших вимог позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Паралеле.піпед» держане мито в розмірі 1,70 грн.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням у справі позивач та відповідач оскаржили його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
ПП «Паралеле.піпед» в поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року в частині позовних вимог про стягнення матеріальних збитків в розмірі 820,00 грн. та компенсації судових витрат в розмірі 1 649,20 грн., а в іншій частині рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
В поданій ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова касаційній скарзі, з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року в частині задоволення апеляційної скарги та залишення в силі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а касаційну скаргу відповідача - задовольнити частково, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом скеровано на адресу позивача лист № 9766/10/23-210 від 05 жовтня 2009 року з проханням надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо взаємовідносин з Приватним підприємством «Буденергокомплект», Приватним об'єднанням «Щербіна і Черняк фірма «Сітекс», Приватним підприємством «СТ Індустрія», Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Промелектросервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-Стройсвязь», Приватним підприємством «ТТВ», Приватним підприємством «Різнороб-2006».
Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконними дій ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо витребування у ПП «Паралеле.піпед» документів та задовольняючи її, суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності контролюючим органом правомірності направлення на адресу платника податків спірного запиту.
Колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції неправомірним, зважаючи на таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення ПП «Паралеле.піпед» з позовною заявою) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
З огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватись таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.
Поряд з тим, згідно з пунктами 1, 3 частини 1 статті 11 Закону № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі); одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України.
Передбачені пунктами 1, 3 частини 1 статті 11 Закону № 509-XII права надано органам державної податкової служби для забезпечення реалізації покладеної відповідно до пункту 1 статті 10 Закону № 509-XII функції щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також виконання встановленого статтею 2 Закону № 509-XII завдання щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
При цьому слід враховувати, що оспорювані дії повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
В свою чергу, направлення запиту на адресу платника податків з пропозицією надати відповідні документи первинного бухгалтерського обліку щодо взаємовідносин з постачальниками та покупцями є службовою діяльністю працівників органу державної податкової служби на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни, а відтак такі дії не порушують права чи інтереси особи, не впливають на її суб'єктивні права та обов'язки.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.
Що ж стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми завданої матеріальної шкоди в розмірі 820,00 грн., то підстави для її задоволення відсутні, оскільки відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи невстановлення в розглядуваній ситуації протиправності дій відповідача та, як наслідок, порушення прав ПП «Паралеле.піпед», вказана позовна вимога є необґрунтованою, так як і вимога про стягнення судових витрат.
Згідно із статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Паралеле.піпед» залишити без задоволення, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова задовольнити частково.
Скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Карась О.В.