"12" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/26224/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Карася О.В., Рибченка А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2010 року
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року
у справі №2а-5974/10/8/0170
за позовом Закритого акціонерного товариства «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай»
до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
Закрите акціонерне товариство «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000360023/0 від 07 жовтня 2009 року, №0000360023/1 від 11 грудня 2009 року, № 0000360023/2 від 24 лютого 2010 року, №0000360023/3 від 11 травня 2010 року (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 02 червня 2010 року № 856).
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2010 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим № 0000360023/0 від 07 жовтня 2009 року, №0000360023/1 від 11 грудня 2009 року, № 0000360023/2 від 24 лютого 2010 року, №0000360023/3 від 11 травня 2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» 3,40 грн. судового збору.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2010 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим провела планову виїзну перевірку ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої був складений акт від 28 вересня 2009 року № 279/27/23/00411855.
За висновками акта перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у 1 кварталі 2009 року на суму 162500,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що проведеною. Перевіркою показника за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року у сумі 650000,00 грн. на підставі таких документів:оборотно-сальдові відомості та аналізи бухгалтерських рахунків 201, 203, 204, 209, 25, 37, 91, 92, 93 встановлено завищенні задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.2 «Коригування валових витрат, у тому числі самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» на суму 650000,00 грн. за 1 квартал 2009 року, оскільки на перевірку не надано будь-яких облікових регістрів (оборотно-сальдових відомостей та аналізів бухгалтерських рахунків тощо), які підтверджують витрати по придбанню товарно-матеріальних цінностей та виконаних послуг (робіт) за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року.
07 жовтня 2009 року ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000360023/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток в розмірі 211250,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 162500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 48750,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000360023/1 від 11 грудня 2009 року, №0000360023/2 від 24 лютого 2010 року, №0000360023/3 від 11 травня 2010 року на аналогічні суми податк5ових зобов'язань.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що .
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
За визначенням, наведеним у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.2.7 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.
Положеннями пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
За приписами абзацу 2 пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 01 січня 2007 року між позивачем (комітентом) та ТОВ «ДА-ЛВ» (комісіонером) був укладений договір комісії № 73, відповідно до умов якого комісіонер прийняв на себе зобов'язання за дорученням та за рахунок коштів комітента укласти з третьою особою від свого імені зовнішньоекономічний договір з метою придбання, доставки та передачі комітенту коньячного спирту (т. 1 арк. справи 198-205).
Згідно видаткової накладної № РН-000710 від 03 вересня 2008 року ТОВ «ДА-ЛВ поставило на адресу позивача спирт коньячний 5 років (у кількості 3956,37 дал. вартістю 652001,86 грн. без податку на додану вартість, у кількості 3968,91 дал. вартістю 654068,43 грн. без податку на додану вартість) та спирт коньячний 3-х років (у кількості 3862,62 дал. вартістю 580385,69 грн. без податку на додану вартість), на загальну суму - 1886455,99 грн., податок на додану вартість - 377291,20 грн., а всього з податком на додану вартість - 2263747,19 грн. (т. 1 арк. справи 17).
Згідно журналу-ордеру та відомості по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за вересень 2008 року» вбачається проведення позивачем розрахунків з ТОВ «ДА-ЛВ» в сумі 1886455,99грн. (т. 1 арк. справи 249).
Вказана сума відображена також у журналі проводок за вересень 2008 року (контрагент ТОВ «ДА-ЛВ»). При цьому, сума 1886455,99 грн. складається з: 580385,70 грн. + 652001,86грн. + 654068,43 грн. (т. 1 арк. справи 248).
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що до валових витрат за 1 квартал 2009 року в порядку виправлення самостійно виявленої помилки, витрати по видатковій накладній №РН-000710 від 03 вересня 2008 року були віднесені позивачем частково - на суму 650000,00 грн.
Абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За приписами пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач правомірно включив до складу валових витрат 1 кварталу 2009 року суму 650000,00 грн. на підставі видаткової накладної №РН-000710 від 03 вересня 2008 року у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок.
Посилання податкового органу на те, що на перевірку не надано будь-яких облікових регістрів (оборотно-сальдових відомостей та аналізів бухгалтерських рахунків тощо), які підтверджують витрати по придбанню товарно-матеріальних цінностей та виконаних послуг (робіт) за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року у розмірі 650000,00 грн. правомірно були відхилені судами попередніх інстанцій як безпідставні, оскільки в акті перевірки вказано, що завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.2 «Коригування валових витрат, у тому числі самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» на суму 650000,00 грн. за 1 квартал 2009 року були виявлені саме на підставі таких документів:оборотно-сальдові відомості та аналізи бухгалтерських рахунків 201, 203, 204, 209, 25, 37, 91, 92, 93.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в силу положень частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а у відповідності до частини 3 цієї ж статті регістри синтетичного та аналітичного обліку призначені для систематизації на рахунках бухгалтерського обліку інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах.
Суди попередніх інстанцій також обґрунтовано відхилили як безпідставні посилання податкового органу на те, що показники бухгалтерського обліку ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» перевищують показними податкового обліку, що свідчить про не включення позивачем до складу валових витрат по податковому обліку усіх витрат, які відображені у податковому обліку, оскільки в силу положень пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для цілей бухгалтерського обліку витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань, тоді як в силу пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включається суми витрат платника податку, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Крім іншого, у відповідності до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Таким чином, невключення платником податку до складу валових витрат усіх понесених ним витрат не призвело б до заниження об'єкта оподаткування.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим Дніпропетровської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2010 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ О.В. Карась
_____________________ А.О. Рибченко