18 березня 2014 року м. Київ К/9991/38366/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2009 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року
у справі № 2-а-12375/09/2170
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ВІК»
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «ВІК» (далі - ТОВ Фірма «ВІК»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - ДПІ у м. Херсоні; відповідач) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003482301/0 від 04 серпня 2009 року та № 0003492301/0 від 04 серпня 2009 року.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року, позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0003492301/0 від 04 серпня 2009 року. Відмовлено у визнанні нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003482301/0 від 04 серпня 2009 року. Відшкодовано ТОВ Фірма «ВІК» з Державного бюджету України 1,70 грн. витрат із сплати судового збору.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, ДПІ у м. Херсоні, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2009 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ у м. Херсоні проведено планову виїзну перевірку ТОВ Фірма «ВІК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої складено акт № 2158/23-5/30069040 від 17 липня 2009 року.
На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення № 0003492301/0 від 04 серпня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 103 309,00 грн. (62 728,00 грн. - основний платіж, 40 581,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпунктів 7.3.3, 7.3.5 пункту 7.3 статті 7, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) внаслідок необґрунтованого віднесення до складу валових витрат вартості послуг з проведення переговорів з компанією «BREEZ CRUISE LINES LIMITED», отриманих на підставі договору від 03 березня 2008 року, укладеного з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, з огляду на те, що отримані послуги фактично не призвели до будь-яких позитивних результатів, розширення або зміни кола покупців тощо.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, контролюючий орган вказував на те, що позивач у 2007 році вже мав господарські відносини з компанією «BREEZ CRUISE LINES LIMITED», а відтак витрати, понесені ТОВ Фірма «ВІК» за договором від 03 березня 2008 року, не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства.
Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як встановлено судами, залучення ФОП ОСОБА_3 до проведення переговорів з компанією «BREEZ CRUISE LINES LIMITED» з питань поставки паливно-мастильних матеріалів обумовлено в розглядуваній ситуації відмовою останньої від продовження господарських відносин з позивачем та укладання нового контракту на 2008 - 2009 роки внаслідок раптової смерті генерального директора ТОВ Фірма «ВІК».
Також, правомірність включення позивачем вартості отриманих послуг до складу валових витрат підтверджується належним чином оформленим актом виконаних робіт від 31 березня 2008 року.
Згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Водночас неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю платника з огляду на те, що визначальним в даному випадку є саме наявність мети на отримання прибутку та здійснення позивачем діяльності у відповідності з визначеними цілями.
При цьому колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилили доводи податкового органу про те, що отримані послуги не пов'язані з господарською діяльністю позивача і фактично не призвели до її позитивного розвитку, оскільки в результаті проведених переговорів між позивачем та компанією «BREEZ CRUISE LINES LIMITED» укладено контракт № 1 від 14 березня 2008 року, предметом якого є купівля-продаж паливно-мастильних матеріалів.
Що стосується виявленого відповідачем під час проведення перевірки заниження ТОВ Фірма «ВІК» податку на прибуток у розмірі 228,00 грн., то зазначене порушення з боку позивача податковим органом не доведено, зокрема, в акті перевірки відсутні будь-які посилання на первинні документи та конкретні господарські операції, якими б підтверджувалось вказане порушення.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні відхилити, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Карась О.В.