"25" березня 2014 р. справа 804/11831/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховарова А.В. (доповідач)
судді Головко О.В. Ясенова Т.І.
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про перерахунок довічного грошового утримання
Суддя у відставці ОСОБА_1 09.09.2013 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, в якому просить зобов'язати здійснити перерахунок довічного грошового утримання в зв'язку зі збільшенням заробітної плати працюючого судді починаючи з 01.01.2013.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 позов задоволений. Визнані протиправними дії Управління Пенсійного фонду та зобов'язано здійснити перерахунок і виплачувати позивачці довічне грошове утримання в розмірі 84 відсотків грошового утримання згідно довідки Дніпропетровського апеляційного господарського суду №05-51/5 від 02.08.2013 починаючи з 01.01.2013 без обмеження граничного строку і розміру.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що законодавством не передбачений перерахунок довічного грошового утримання суддів у відставці. Суд мав застосувати статтю 99 КАС України.
Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 6 Конституції України, судова влада є складовою частиною державної влади України, нарівні з законодавчою і виконавчою. Завданням суду згідно статті 55 Конституції України є захист прав і свобод людини і громадянина. Для виконання цього завдання держава в частині 1 статті 126 Конституції України передбачила, що незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України; та в частині 1 статті 130 Конституції України взяла на себе обов'язок забезпечити належні умови функціонування судів та діяльності суддів. Незалежність суддів - це фундаментальний принцип функціонування судової влади в правовій демократичній державі. Встановлення додаткових порівняно з недоторканністю особи гарантій недоторканності для суддів має на меті створення належних умов для виконання покладених на них державою обов'язків та захист від незаконного втручання у відправлення правосуддя.
Зокрема, одними з гарантій незалежності є право на судді на належне грошове утримання (стаття 44 Закону України №2862-XII від 15.12.1992 «Про статус суддів», статті 47, 129 Закону України №2453-VI від 07.07.2007 «Про судоустрій і статус суддів»), право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, яке розраховується в залежності від грошового утримання працюючого судді (стаття 43 Закону України №2862-XII від 15.12.1992 «Про статус суддів», стаття 138 Закону України №2453-VI від 07.07.2007 «Про судоустрій і статус суддів»).
Як наголосив Конституційний Суд України в пункті 7 описової частини рішення №8-рп/2005 від 11.10.2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), право судді, який перебуває у відставці, на щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.
У пункті 3.2 описової частини рішення №18-рп/2011 від 14.12.2011 Конституційний Суд України звернув увагу на те, що довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення.
Держава взяла на себе обов'язок забезпечити належний рівень соціального захисту суддів у відставці на рівні грошового утримання працюючих суддів. Нездійснення перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці, при збільшені грошового утримання працюючого судді, призводить до значної різниці між їхніми доходами. Таке становище тягне за собою значний розрив між виплатами суддям, які раніше вийшли у відставку, та тими, які звільнились у відставку при збільшеному розмірі грошового забезпечення, що є несправедливим. Матеріальне забезпечення суддів у відставці повинно здійснюватись на однакових правових засадах, в противному випадку матиме місце дискримінація одних порівняно з іншими, що підриває основоположні засади незалежності суддів.
Згідно пункту 4.1 рішення Конституційного Суду України №19-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), законами України може бути розширений обсяг незалежності та недоторканності суддів, проте не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів. Така позиція Конституційного Суду України кореспондується з приписами статті 22 Конституції України.
Відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу», в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Судді не можуть бути поставлені у гірше становище ніж інші державні службовці, а тому бездіяльність Управління Пенсійного фонду щодо нездійснення перерахунку довічного грошового утримання в зв'язку зі збільшенням заробітної плати працюючого судді є протиправною.
Задовольняючи позов, районний суд обгрунтовано врахував висновки Конституційного Суду України, викладені в рішенні 3-рп/2013 від 03.06.2013, про неконституційність зменшення бази для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання з 90 до 80 відсотків заробітної плати судді та скасування права суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру.
Відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Позивачкою не пропущений шестимісячний строк звернення до суду оскільки довідки про заробітну плату працюючого судді вона отримала 02.08.2013.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова