27 березня 2014 рокусправа № 804/741/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у справі № 804/741/13-а за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Ніка" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, -
встановив:
У січні 2013 року Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Ніка" (далі - Відповідач), відповідно до якого просила накласти арешт на кошти та інші цінності Відповідача, що знаходяться в банках на суму податкового боргу по платежам до бюджету у розмірі 1303,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю узгодженого податкового боргу у розмірі 1303,59 грн. та посиланням на пп.20.2.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої відсутність самостійного погашення податкового боргу та відсутність майна боржника, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, зумовлює необхідність звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, які знаходяться у банку. (а.с.2-6).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у задоволенні адміністративного позову Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Ніка" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків було відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що Позивачем не було належним чином підтверджено факт відсутності у платника податків майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, у зв'язку з чим звернення до адміністративного із позовними вимогами про накладення арешту на кошти платника податків є необґрунтованим. (а.с.69-71)
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Нікопольська ОДПІ подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року та прийняти нову постанову про задоволення їх позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом безпідставно залишено поза увагою той факт, що Позивачем при зверненні до суду не ставилось питання про застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна відповідно до приписів п.94.1, 94.2 ст. 94 ПК України, а зміст позовних вимог полягав у накладенні адміністративного арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку відповідно до приписів п.п.20.1.17 п. 20.1 ст.20 ПК України, які в даному випадку підлягають задоволенню з огляду на доведеність відсутності у відповідача іншого майна. Вважають, що ними до суду першої інстанції було надані достатні докази того, що ТОВ «Імперіал-Ніка» має податковий борг та у нього відсутнє майно для його погашення. (а.с.77-79).
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Імперіал-Ніка» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області 26.06.2007 року. (а.с.7-8)
Відповідач перебуває на обліку як платник податків в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (а.с.11)
08.08.2012 р. ТОВ «Імперіал-Ніка» подало податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, де самостійно визначило податкове зобов'язання на суму 943,00 грн., яке з вирахуванням переплати становить 933,10 грн. (а.с.8,17-18)
15 серпня 2012 року Нікопольською ОДПІ було проведено камеральну перевірку, оформлену актом № 951/152/35184442, на підставі якого були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001351520 від 22.08.2011 року на суму 181,77 грн., № 0001341520 від 22.08.2012 р. на суму 193,53 грн. (а.с.19,20,21)
Податкові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями самостійно Відповідачем сплачені не були у зв'язку з чим утворився податковий борг на загальну суму 370,49 грн. з урахуванням переплати. (а.с.8)
Позивачем було направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 246 від 21.08.2012 р. на суму 933,10 грн., яка була отримана ТОВ «Імперіал-Ніка» 23.08.2012 р. (а.с.22)
Звернення податкового органу до суду з вимогою прийняття рішення про накладення арешту на кошти та інші цінності Відповідача, що знаходяться у банкових установах з метою погашення податкового боргу у сумі 1303,59 грн. і є предметом судового спору.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 20.1.17 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно таабо його балансова вартість менша суми податкового боргу, таабо таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
При цьому, відповідно до п.7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено, що для застосування арешту коштів на рахунках платника податків податковий орган подає до суду позовну заяву у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку.
В той же час, відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;
94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Аналіз указаних норми права свідчить про те, що окрім права податкового органу звертатись з указаним позовом до суду, у податкового органу існує і певний обов'язок по дотриманню порядку , як то звернення до суду саме у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків та надання належних і допустимих доказів того, що у платника податків відсутнє майно таабо його балансова вартість менша суми податкового боргу, таабо таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Отже, сама по собі наявність у Відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування арешту коштів платника податків.
Із матеріалів справи слідує, та Позивачем не спростовано, що ним не приймалось рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку, та відсутні законодавчо передбачені обставини, які б давали право для вирішення питання про арешт майна платника податку.
За таких обставин у межах доводів апеляційної інстанції підстави для зміни чи скасування судового рішення відсутні.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198 , ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у справі № 804/741/13-а - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в поряду та у строки, визначені статтею 212 КАС України.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко