18 березня 2014 рокусправа № 804/3603/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови, -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та третю групу інвалідності, у зв'язку з чим отримує пенсію для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 02.03.2011 р. у справі №2-а-468/11 позов ОСОБА_1 було задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області щодо не вчинення дій стосовно перерахунку та виплати ОСОБА_1 основної державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок основної державної пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_1 згідно зі ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком для додаткової пенсії та 6 мінімальних пенсій за віком для основної державної пенсії з 01.08.2010 р. та в подальшому, з урахуванням фактично отриманих сум пенсій, та забезпечити її виплату.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 р. апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області залишено без задоволення, а постанову Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 02.03.2011 р. - без змін.
22.10.2012 р. Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2а-468/2011, виданого 10.10.2012 р. Софіївським районним судом Дніпропетровської області. Постанова про відкриття виконавчого провадження отримана Управлінням Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області 30.10.2012 р.
19.11.2012 р. Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області звернулося з уточненою заявою про зміну способу та порядку виконання постанови Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 02.03.2011 р. у справі №2-а-468/11 шляхом обмеження перерахунку та виплати основної державної пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_1 строком до 22.07.2011 р.
Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 28.11.2012 р. заяву Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області про зміну способу та порядку виконання судового рішення залишено без задоволення.
10.12.2012 р. Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області звернулось до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з листом №5103/05-34, в якому зазначало, що на виконання вимог суду здійснено перерахунок пенсії за період з 01.08.2010 р. по 22.07.2011 р. в сумі 42225,72 грн., проте кошти не сплачені, оскільки виникли обставини, що виключають можливість виконання рішення у повному обсязі.
18.02.2013 р. Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області виніс постанову про накладення на Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області штрафу у розмірі 680,00 грн. за невиконання рішення суду. Постанова отримана Управлінням Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області 28.02.2013 р.
Не погодившись з постановою про накладення штрафу, Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області оскаржує її в судовому порядку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Частиною 1 ст. 27 Закону встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З огляду на зазначене, судом першої інстанції зроблено правомірний висновок відносно того, що накладення штрафу на боржника зумовлено, зокрема, саме невиконанням останнім законних вимог державного виконавця.
Як вбачається з матеріалів справи, Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову від 18.02.2013 р. про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. за невиконання без поважних причин постанови Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 02.03.2011 р. у справі №2-а-468/11, яка 24.05.2012 р. набрала законної сили, а отже є обов'язковою до виконання у повному обсязі.
Посилання Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області на те, що пенсія ОСОБА_1 розрахована на підставі положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а виплата встановленого, згідно з рішенням суду, розміру пенсії зупинена у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови від 06.07.2011р. №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та відсутністю фінансових ресурсів, суд не приймає до уваги, оскільки постанову Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 02.03.2011 р. у справі №2-а-468/11 не скасовано, а згідно ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини встановленні судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, а також згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду, що набрала законної сили є обов'язковою і підлягає виконанню на всій території України.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції правомірно вважає дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області по винесенню постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення в сумі 680,00 грн. - обґрунтованими, а постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про накладення штрафу в сумі 680,00 грн. від 18.02.2013 р. ВП №34850035 законною, а тому й обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що постанова окружного суду відповідає вимогам закону, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко