Справа № 215/5372/13-а
2-а/215/129/13
06.09.2013 року Суддя Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Лиходєдов А.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_2 до Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання відповідача вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 27.09.2011 р. Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо припинення адвокатської діяльності позивача, анулювання його свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю та зобов'язати відповідача включити відомості щодо нього, як адвоката до реєстру адвокатів України, відповідно до положень п. п. 34-38 глави № 5 «Положення про кваліфікаційно - дисциплінарні комісії адвокатури», якими відповідач повинен був керуватися.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.
У відповідності до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є публічно-правовий спір, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення від 27.09.2011 р. Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні на цей час визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а станом на 27.09.2011 р. Закон України «Про адвокатуру».
Згідно п. 3 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське самоврядування це гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.
Завданнями адвокатського самоврядування є: 1) забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності; 2) підтримання високого професійного рівня адвокатів; 3) утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 4) створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності; 5) забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність; 6) забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України; 7) участь у формуванні Вищої ради юстиції у порядку, визначеному законом (частина перша статті 44 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.
Вказані положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» фактично співпадають з положеннями Закону України «Про адвокатуру», який діяв станом на 27.09.2011 р.
Оскільки, позивач не є особою, що проходить публічну службу, а відповідач не є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, то справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки даний спір слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Правова позиція суду ґрунтується також на правовій позиції Вищого адміністративного суду України в рішеннях від 20.04.2012 р. у справі № К/9991/38555/11 та від 16.10.2012 р. у справі № К/9991/38397/12, що кваліфікаційно - дисциплінарні органи адвокатури не є суб'єктами владних повноважень.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами необхідно повернути позивачу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.
Тому судовий збір в розмірі 34,41 грн. підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 165 КАС України, -
У відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання відповідача вчинити певні дії - відмовити.
Повернути з розрахункового рахунку Управління Державного казначейства у Тернівському районі м. Кривого Рогу (р/р 31216206784002, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) на користь ОСОБА_2 34,41 грн. судового збору, сплаченого за квитанцією від 03.09.2013 року № 2620.78.1.
Копію ухвали та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами повернути негайно позивачу.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядку і в строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя