Провадження : 22ц/790/2862/14 Головуючий -ї інстанції - Іващенко С.О.
Справа №2-645/1387/14 Доповідач - Шевченко Н.Ф.
Категорія : на дії.
01 квітня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Шевченко Н.Ф.
суддів - Пономаренко Ю.А., Бобровського В.В.
при секретарі - Гелашвілі Т.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04 березня 2014 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на незаконні дії старшого державного виконавця Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Кондратенко К.О., Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, зацікавлена особа - ОСОБА_5, -
У лютому 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду із скаргою на незаконні дій старшого державного виконавця Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Кондратенко Катерини Олександрівни в частині направлення виконавчих проваджень за судовими наказами по справі за її позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 за належністю до Дзержинського та Київського ВДВС ХМУЮ, що порушує її права на своєчасне отримання аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Крім того, просила скасувати постанови старшого державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ про закінчення виконавчих проваджень і передачу їх до Дзержинського та Київського ВДВС ХМУЮ відповідно.
Старшим державним виконавцем Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було надано до суду заперечення на скаргу з посиланням на те, що виконавче провадження було помилково направлено за підвідомчістю до Дзержинського ВДВС ХМУЮ.
Зацікавлена особа ОСОБА_5 та його представник не погодились із скаргою та просили в її задоволенні відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04 березня 2014 року скарга ОСОБА_2 задоволена частково.
Визнано дії Фрунзенського відділу ДВС Харківського МУЮ, старшого державного виконавця Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Кондратенко К.О. в частині направлення виконавчого провадження до Дзержинського ВДВС ХМУЮ за належністю незаконними та такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження».
Зобов'язано начальника Фрунзенського ВДВС ХМУЮ скасувати постанову державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ Кондратенко К.О. про закінчення виконавчого провадження за №36006787 від 18.03.2013 року і передачу його до Дзержинської виконавчої служби ХМУЮ та визнано її незаконною.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні інших заявлених вимог та ухвалити в цій частині нову ухвалу, якою задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
В засідання апеляційного суду учасники процесу, які належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, не з'явились. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
За приписами ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
' Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, та здійснюється на підставі виконавчих документів, у тому числі й виконавчих листів, що видаються судами.
Обов'язки і права державних виконавців визначені законодавцем у ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до вказаної правової норми державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією про проведення виконавчих дій затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року зареєстрованою в Міністерстві юстиції України
15 грудня 1999 р. за N 865/4158.
Відповідно ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» та п.3.2.1. Інструкції виконавчі дії проводяться державним виконавцем відповідного органу державної виконавчої служби, який розташований:
за місцем проживання, роботи боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням його майна;
за місцезнаходженням постійно діючого керівного органу або майна боржника - юридичної особи;
за місцем здійснення певних дій, які зобов'язаний вчинити боржник за відповідним рішенням суду або іншого органу (посадової особи).
Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть учиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Пунктом 3.2.2. Інструкції визначено якщо в процесі виконавчого провадження державному виконавцеві стало відомо, що змінилося місце проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з'ясувалося, що на території, на яку поширюються функції органу державної виконавчої служби, майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє, однак належне боржнику майно перебуває на території іншого органу державної виконавчої служби, то державний виконавець негайно складає про це відповідний акт.
Виконавчий документ разом з копією акта не пізніше наступного дня державний виконавець зобов'язаний надіслати до органу державної виконавчої служби за новим місцем проживання боржника, місцем його роботи чи за місцезнаходженням майна боржника, про що одночасно, в копії супровідного листа, повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ. Супровідний лист про направлення виконавчого документа за належністю підписує начальник відповідного органу державної виконавчої служби.
Підстави для закінчення виконавчого провадження визначені в ст. 49 Закону «Про виконавче провадження».
Зокрема, пунктом 10 частини 1 вказаної статті передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документу за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Матеріали справи не містять доказів того, що дії старшого державного виконавця Фрунзенського ВДВ Харківського міського управління юстиції Кондратенко К.О. під час проведення виконавчого провадження та передачі виконавчого провадження до Київського ВДВ Харківського міського управління юстиції і його закінченню не відповідали положенням вищевказаних норм права, оскільки державним виконавцем встановлено і підтверджено доказами, що згідно відповіді Державної податкової служби України ОСОБА_5 отримував доходи у товаристві з обмеженою відповідальністю «СКВ», що знаходиться територіально у Київському районі м.Харкова (а.с.36,37).
В іншій частині ухвала суду не оскаржена.
Апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить доказів того, що на момент винесення державним виконавцем оспорюваної постанови боржник в ТОВ «СКВ» не працював.
Вирішуючи скаргу, суд з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення учасників процесу, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 4 березня 2014 року.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.
Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04 березня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: