Провадження № 22ц/790/1353/14 Головуючий 1 інст. - Блага І.С.
Справа №646/3761/13-ц Доповідач - Макаров Г.О.
Категорія: договірні
4 березня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Макарова Г.О.,
суддів: Кружиліної О.А.,
Кіся П.В.,
при секретарі - Кузьменко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 24 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - Перша Харківська державна нотаріальна контора, державний нотаріус Шостої Харківської державної нотаріальної контори Головащенко О.Л., про розірвання договору довічного утримання,
встановила:
24.04.2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив: - розірвати договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Шостої харківської державної зтаріальної контори Головащенко O.Л;визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування після померлого ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Позов обґрунтовано тим, що позивач була дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 і, відповідно, його спадкоємицею першої черги. За життя ОСОБА_5 04.12.2009р. він уклав з ОСОБА_3 договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом шостої Харківської державної нотаріальної контори Головащенко O.Л. За умовами цього договору ОСОБА_5 передає, а ОСОБА_8 отримує у власність квартиру АДРЕСА_1, взамін чого ОСОБА_8 зобов'язується забезпечувати відчужувача ОСОБА_5 утриманням довічно на умовах укладеного договору. Це утримання включає в себе: забезпечення харчуванням, одягом, необхідною допомогою, включаючи й медичну, що становить грошовий еквівалент 500,00 грн. на місяць. Також ОСОБА_8 зобов'язався сплачувати комунальні послуги за вказану квартиру у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг. Крім того, ОСОБА_8 зобов'язався здійснити поховання ОСОБА_5 після його смерті. Але позивач зважає, що ОСОБА_8 неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання, оскільки догляду за ОСОБА_5 не здійснював, медичні препарати не надавав, комунальні послуги за квартиру не оплачував, І поховання ОСОБА_5 не здійснив. На переконання позивача, ці обставини свідчать не тільки про неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, але й про відмову останнього від виконання своїх обов'язків в односторонньому порядку. Тому позивач вважає, що спірний договір має бути розірваний.
Ухвалою суду від 24.12.2013р. позов в частині позовної вимоги про визнання за позивачем - власності на квартиру АДРЕСА_1, було залишено без розгляду на підставі відповідної заяви позивачки.
Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 24 грудня 2013 року в позові во ОСОБА_2 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_9 просить рішення скасувати та ухвалити нове ,про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки суд безпідставно не узяв наявні у справі докази щодо неналежного виконання відповідачем договору довічного утримання.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Статтями 10, 11, 57, 60, 179 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. ст. 651, 744, 749, 755 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності. Набувач зобов'язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду).
Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.
Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини; на вимогу набувача.
Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване встановленням таких фактів та відповідних їм правовідносин.
04.12.2009р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було кладено договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом шостої Харківської державної нотаріальної контори Головащенко О.Л. в реєстрі №1-1 (а.с.144-145).
Згідно з умовами цього договору ОСОБА_5 передає, а ОСОБА_8 отримує у власність квартиру АДРЕСА_1. У свою чергу, ОСОБА_8 зобов'язався довічно утримувати відчужувача ОСОБА_5 Сторони домовились, що утримання, у тому числі, забезпечення харчуванням, одягом, необхідною допомогою, включаючи і медичну, має грошовий еквівалент і оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 500,00 грн. на місяць, які будуть надаватися відчужувану щомісячно. Також ОСОБА_8 зобов'язався сплачувати комунальні послуги за вказану квартиру у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг. Також сторони визначили, що ОСОБА_5 при підписанні цього договору повністю отримав від ОСОБА_8 одноразове грошове утримання у розмірі 30000 грн. Крім того, ОСОБА_8 зобов'язався здійснити поховання ОСОБА_5 після його смерті (п.п.1, 6, 7, 8 договору).
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що була сусідкою ОСОБА_5, і про його смерть дізналася від позивачки, яка була його дружиною.
Як вбачається з самого тесту договору (п. 17), а також з окремо складеної заяви від 04.12.2013р., ОСОБА_5 повідомляв про те, що у зареєстрованому та в громадянському шлюбі не перебував та не перебуває.
Копіями квитанцій про поштові перекази підтверджено належне виконання ОСОБА_8 своїх зобов'язань з надання позивачу щомісячного грошового утримання, а також відшкодування витрат на комунальні послуги (а.с.85-92).
Відповідач не здійснив поховання ОСОБА_5 згідно з мовами спірного договору, оскільки не був обізнаний про факт смерті ОСОБА_5, тобто з причин, і не залежали від волі відповідача. Це, в свою чергу, не може свідчити про неналежне виконання ним своїх договірних зобов'язань.
Суд вважав, що позбавлений можливості зробити висновок щодо факту родинного зв'язку між позивачем та померлим ОСОБА_5, оскільки в підтвердження тієї обставини, що вони перебували у реєстрованому шлюбі, позивачка надала суду копію свідоцтва про укладення шлюба, а у цьому документі зазначена дата народження ОСОБА_5 - « ІНФОРМАЦІЯ_2», в той час як у спірному договорі та у паспорті зазначається, що датою народження ОСОБА_5 є « ІНФОРМАЦІЯ_3».
Пояснення позивачки, що у свідоцтві про укладення шлюбу міститься описка в написанні дати народження ОСОБА_5, не підтверджена належними, допустимими та достатніми доказами.
За життя відчужувача ОСОБА_5 - він не пред'являв претензій до відповідача ОСОБА_8 з приводу виконання договору довічного утримання.
Факт смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 підтвердежно копією свідоцтва про смерть, виданої .03.2013р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ХМУЮ (а.с.8).
Таким чином суд дійшов висновку, що зі смертю ОСОБА_5 спірний договір припинив свою дію та про безпідставність позовних вимог і необхідності відмови в їх задоволенні.
Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка. Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.
Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки та не дістали об'єктивного підтвердження.
Наведені у рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.
Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 321, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 24 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді: