Провадження № 22-ц/790/907/14 Головуючий 1 інст. - Нікуліна Л.П
Справа №2/646/1541/2013 Доповідач - Макаров Г.О.
Категорія: житлові
18 лютого 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Макарова Г.О.,
суддів: Кружиліної О.А.,
Кіся П.В.,
при секретарі - Кузьменко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 3 грудня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Червонозаводського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Приватного підприємства «Нива - В.Ш.», Філії 21 Приватного підприємства «Нива - В.Ш.», ОСОБА_3, треті особи - Харківська міська Рада, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися та визнання недійсним свідоцтва про право власності,
та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа - Червонозаводський РВ в м. Харкові Головного управління державної імміграційної служби України в Харківській області, про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання особи такою, що втратила право власності та користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстрації, -
встановила:
17.01.2013 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Червонозаводського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Приватного підприємства «Нива - В.Ш.», Філії 21 Приватного підприємства «Нива - В.ПІ.», ОСОБА_3, в обґрунтування якого зазначила, що прилюдні торги по реалізації 20/100 частин будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що належали їй та були розташовані за адресою: АДРЕСА_1, проведені філіалом 21 Приватного підприємства «Нива - В.Ш.» 25.09.2012 року, здійснені з порушенням цивільного законодавства, а саме державні виконавці при здійснені повноважень, не звернулись до суду з поданням про виділ її частки майна із спільної часткової власності, а одразу почали виконавчі дії з арешту й реалізації нерухомого майна, в якому вона проживає зі своїм сином, без урахування частки, самовільно переобладнаної та перебудованої.
Також позивач зазначила, що її не повідомили належним чином про експертизу оцінки майна, не ознайомили її з висновком експерта, не повідомили про проведення торгів та не надали копії акту про проведення прилюдних торгів, що позбавило її можливості скористатися своїм правом прийняти участь в проведенні прилюдних торгів, оскаржити прилюдні торги судовому порядку та захистити свої права та інтереси.
У зв'язку з вищевикладеним позивач ОСОБА_2 просила визнати прилюдні торги, проведені Філією 21 приватного підприємства «Нива - В.Ш.» 25 вересня 2012 року в частині реалізації арештованого майна - 20/100 частин будинку з надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1, такими, що не відбулися та відновити становище, яке існувало до її порушеного права на володіння, розпорядження та користування спільною частковою власністю - _ 20/100 частинами вищевказаного будинку, тобто до прилюдних торгів від 25.09.2012 року, шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності на вищезазначені 20/100 частин будинку з надвірними будівлями, виданим на ім'я ОСОБА_3.
В свою чергу, ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_6, в обґрунтування якої зазначив, що 24 грудня 2012 року він набув право власності на 20/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 18 жовтня 2012 року за реєстровим № 2961 та зареєстрованого 24 грудня 2012 року у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «ХМ БТІ» 24.12.2012 року за № 36935265, реєстраційний № 1098049. Однак, він не має можливості розпоряджатися своїм власним майном, оскільки позивач ОСОБА_2 не впускає його до житла, яке є його власністю, та втративши право не це майно, не бажає виселитися у добровільному порядку. У зв'язку з вищевикладеним, позивач за зустрічним позовом заперечував проти задоволення первісного позову та просив відмовити в його задоволенні, визнати ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_6 такими, що втратили право володіти та користуватися 20/100 частин будинку з надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1, усунути перешкоди у користуванні вищезазначеним майном шляхом виселення відповідачів з зазначеного будинку, а саме з наступних приміщень: 2-3 площею 14,7 кв.м, 2-2 - площею 5,8 кв.м., IV - площею 5,5 кв.м без надання іншого житла та зобов'язати Червонозаводський РВ в м. Харкові Головного управління державної імміграційної служби України в Харківській області зняти відповідачів з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала в повному обсязі, дала аналогічні пояснення, викладені в позові та просила позов задовольнити, заперечувала проти задоволення зустрічної позовної заяви.
Представники відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проти позову ОСОБА_2 заперечували, вважали його безпідставним та необгрунтованим, а тому просили відмовити їй в задоволенні її позовних вимог. Зустрічний позов підтримали, просили його задовольнити, оскільки вважали, що прилюдні торги, проведені Філією 21 приватного підприємства «Нива - В.Ш.» 25 вересня 2012 року в частині реалізації арештованого майна - 20/100 частин будинку з надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1 відповідали вимогам чинного законодавства, є законними та підстав для визнання їх такими, що не відбулися не має. У зв'язку з цим просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник Приватного підприємства «Нива - В.Ш.» та Філії 21 Приватного підприємства «Нива - В.Ш.» ОСОБА_10 просила відмовити в задоволенні первісного позову в повному обсязі у зв'язку з необґрунтованістю позивачем своїх вимог, а зустрічний позов задовольнити.
Представник відповідача Червонозаводського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, а також треті особи - Харківська міська Рада, Червонозаводський РВ в м. Харкові Головного управління державної імміграційної служби України в Харківській області, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у судове засідання також не з'явились, про день та час слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 3 грудня 2013 року Позовні вимоги ОСОБА_2 до Червонозаводського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Приватного підприємства «Нива - В.Ш.», Філії 21 Приватного підприємства «Нива - В.Ш.», ОСОБА_3, про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися та визнання недійсним свідоцтва про право власності - залишено без задоволення.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право власності та користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстрації задоволено.
Визнано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право володіти та користуватися 20/100 частин будинку з надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1.
Усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_3 20/100 частин будинку з надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 20/100 частин будинку з надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1, а саме з приміщень, зазначених у технічному паспорті: 2-3, площею 14,7 кв.м., 2-2, площею 5,8 кв.м., IV, площею 5,5 кв.м., без надання іншого житла.
Зобов'язано Червонозаводський РВ в м. Харкові Головного управління державної імміграційної служби України в Харківській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення її позову, та відновлення становища, яке існувало до порушення її права на володіння, розпорядження та користування спільною частковою власністю - 20/100 частками будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки суд не безпідставно не узяв до уваги, що заява про перегляд заочного рішення неналежно оформлена, а висновки суду про те, що площа належних їй кімнат не змінилася і що вона повідомлялася про публічні торги, суперечать обставинам справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Статтями 10, 11, 57, 60, 179, 212, 213, 214 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до частин 4, 5 статті 41 Конституції України право приватної власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Статтею 47 Конституції України встановлено також, що кожен має право На житло.
Відповідно до ч. 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним, відповідно до ст. 215 та 216 ЦК України, може бути заявлена як однією зі сторін правочину так і іншою особою, але якщо ця інша особа є заінтересованою та чи її права та законні інтереси порушено вчиненням правочину.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 7.4 Тимчасового положення про порядок проведення
прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 p., прилюдні торги це продаж нерухомого майна. Спори, що виникають при продажу нерухомого майна, вирішуються у судовому порядку.
Згідно ч.б статті 62 Закону України Про виконавче провадження реалізація належних боржникові будинку, квартири та іншого нерухомого майна провадиться відповідно до закону шляхом продажу з прилюдних торгів.
Так, згідно п. 1.2 вказаного Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір. (Пункт 1.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N36/5 від 13.04.2005 ).
Згідно ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника здійснюється в розмірі й обсязі, необхідному для виконання за виконавчими документами, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією й проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче проваження», Сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь громадянина у виконавчому провадженні не позбавляє його права мати представника, за винятком випадку, коли боржник зобов'язаний згідно з рішенням вчинити певні дії особисто.
Враховуючи те, що прилюдні торги як продаж майна, на яке накладено арешті яке підлягає реалізації, під час якого укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець - учасник прилюдних торгів та продавець - відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, може бути визнана недійсною з підстав і наслідками, передбаченими законом, зокрема, ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Тобто законодавством встановлений перелік вимог, недодержання яких є підставою визнання торгів недійсними, серед яких є порушення вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, зокрема, суперечливість змісту правочину ЦК України та іншим актам законодавства.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України договір купівлі-продажу, який укладено за результатами прилюдних торгів, може бути визнано недійсним за позовом заінтересованої особи у разі порушення правил їх проведення, які суттєво вплинули на результат торгів.
Враховуючи, що прилюдні торги з продажу нерухомого майна - це юридична дія, спрямована на досягнення цивільно-правових наслідків, то на них поширюються правила та вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину.
Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21 квітня 2005 року, та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5.
Згідно п. 3.5. Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.
Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване встановленням таких фактів та відповідних їм правовідносин.
На підставі договору дарування частини будинку, укладеного 17.05.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_12, позивачу ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить 20/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель АДРЕСА_1, що зазначені в плані літерою «А-1» і складаються із двох кімнат 14,7 кв.м. та 5,8 кв.м., сіней - 5,5 кв.м. (загальна площа 26 кв.м), а також до яких входить ґанок, колодязь, убиральня, сарай та частина огорожі (а.с. 17-18).
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07.04.2008 року по справі № 2- 494/2008 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто суму в розмірі 9 474, 00 гривень та судові витрати, що склало загальну суму 9 828, 03 гривень, за яким у Червонозаводському ВДВС ХМУЮ було відкрито виконавче провадження.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.10.2010 року стягнуто з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_3 суму у розмірі 39 625 грн., 23.11.2010 року, за яким також у Червонозаводському ВДВС ХМУЮ 09.12.2010 року було відкрито виконавче провадження.
Постановою старшого державного виконавця Червонозаводського ВДВС ХМУЮ від 09.12.2010 року відкрито виконавче провадження № 23139639 (а.с. 21).
Постановою старшого державного виконавця Червонозаводського ВДВС ХМУЮ від 21.02.2011 року виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.06.2011 року Червонозаводському ВДВС ХМУЮ надано дозвіл на примусове проникнення до житла ОСОБА_2 для здійснення опису та арешту майна.
10.06.2011 року Червонозаводський ВДВС ХМУЮ надсилав лист ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з повідомленням дати та часу здійснення виконавчих дій, а саме опису й арешту майна, (а.с. 60)
Постановою Червонозаводського ВДВС ХМУЮ від 10.06.2011 року для проведення виконавчих дій 17.06.2011 року за адресою: АДРЕСА_1, залучено працівників оганів внутрішніх справ для охорони громадського порядку, а саме для перевірки майнового стану ОСОБА_2 (а.с. 62)
17.06.2011 року державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна від 17.06.2011 року, згідно якого описано 20/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та накладено арешт на вищевказане майно.
Постановою Червонозаводського ВДВС ХМУЮ від 29.06.2011 року для проведення оцінки майна залучено суб'єкта господарювання, а саме ОСОБА_13, (а.с. 59)
14.03.2012 року заступником начальника Червонозаводського ВДВС ХМУЮ Карповим О.В. для реалізації арештованого майна позивача та необхідності встановлення його вартості винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання - ТОВ «Юридична компанія центр правових досліджень».(а.с.22)
07.06.2012 року Червонозаводський ВДВС ХМУЮ уклав з приватним підприємством «Нива - В.Ш.» договір № 2112103 про надання послуг з організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.(а.с. 122-123)
На виконання норм чинного законодавства, договору № 2112103, укладеного .06.2012 року з Червонозаводським ВДВС ХМУЮ, п. 3.13 Генерального договору № 2, укладеного 14.01.2011 року - з Міністерством юстиції України, Філією 21 Приватного підприємства«Нива - В.Ш.» було розміщено інформаційне повідомлення № 435278 на спеціальному веб-сайті «Система реалізації конфіскованого та арештованого майна» 11.06.2012 року, в якому було повідомлено про день, час та місце проведення прилюдних торгів, стартову ціну реалізації, умови участі в прилюдних торгах та інше. Такі повідомлення розміщалися на зазначеному сайті ще 19.07.2013 року та 06.09.2013 року, (а.с.129, 133, 141)
27 червня 2012 року Філія 21 Приватного підприємства«Нива - В.Ш.» направляло лист на адресу учасникам прилюдних торгів, в тому числі і позивачу ОСОБА_2, в якому зазначило, що 27 червня 2012 року прилюдні торги не відбулись у зв'язку з відсутністю покупців.(а.с. 23)
16 липня 2012 року старшим державним виконавцем Червонозаводського ВДВС ХМУЮ проведено переоцінку 20/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке не було реалізоване 27.06.2012 року на прилюдних торгах, у розмірі 30 % від початкової вартості, стартова ціна лоту на повторному аукціону склала 49, 000 грн. (а.с. 24)
19 липня 2012 року Філія 21 Приватного підприємства«Нива - В.Ш.» направило ще один лист на адресу учасникам прилюдних торгів, в тому числі і позивачу ОСОБА_2, в якому зазначило, що 13 серпня 2012 року призначені другі прилюдні торги з реалізації арештованого майна.(а.с. 25)
13 серпня 2012 року Філія 21 Приватного підприємства «Нива - В.Ш.» направило лист на адресу учасникам прилюдних торгів, в тому числі і позивачу ОСОБА_2, в якому зазначило, що 13 серпня 2012 року прилюдні торги не відбулись у зв'язку з відсутністю покупців і зроблено повторну переоцінку арештованого майна із стартовою ціною лоту - 35 000 гривень.(а.с. 26)
06 вересня 2012 року Філія 21 Приватного підприємства«Нива - В.Ш.» направило ще один лист на адресу учасникам прилюдних торгів, в тому числі і позивачу ОСОБА_2, в якому зазначило, що 25 вересня 2012 року призначені треті прилюдні торги з реалізації арештованого майна.(а.с. 140)
В матеріалах справи містяться копії виписок з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції ПП «Нива - В.Ш.» за 2012 рік, що підтверджує той факт, що повідомлення про день та час проведення прилюдних торгів дійсно надсилались позивачу, (а.с. 126-127, 130- 131,134-135138-139, 141-142)
25 вересня 2012 року відбулись прилюдні торги, за результатами яких 28 вересня 2012 року старшим державним виконавцем Червонозаводського ВДВС ХМУЮ Нерівним А.О. винесено акт про реалізацію майна, відповідно до якого 20/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 придбано відповідачем ОСОБА_3 (а.с. 28)
Відповідно до протоколу присутності на прилюдних торгах позивач ОСОБА_2 були присутня на прилюдних торгах 25 вересня 2012 року, але від підпису відмовилась, (а.с. 153)
Позивач в судовому засіданні заперечував проти того, що нею не отримувалось такі повідомлення про день та час проведення прилюдних торгів . Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Однак позивачем на підтвердження заперечень не надано до суду відповідних доказів про те, що поштовим відділенням не^було вручено їй замовлений лист і вона не була присутня на прилюдних торгах. Тому суд дійшов висновку, що копії виписок з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції ПП «Нива - В.Ш.» є достатніми доказами повідомлення позивача про проведення прилюдних торгів.
Дані стосовно частини, яка належала позивачу ОСОБА_2 в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, на день опису та арешту майна повністю співпадають з даними, що встановлюють право власності ОСОБА_2 на цю нерухомість та містяться в договорі дарування частини житлового будинку № 4832 від 17.05.2003 року, зареєстрованому в Харківському бюро технічної інвентаризації № 28187 в книзі 1, відповідно до якого,ОСОБА_16 подарувала ОСОБА_2 20/100 частин, що належали їй у зазначеному будинку по АДРЕСА_1.(а.с. 67)
ОСОБА_16 05.10.1988 року придбала 20/100 частини будинку по АДРЕСА_1 у ОСОБА_17 на підставі договору купівлі - продажу, зареєстрованому в ХМ «БТІ» 18.09.1988 року під реєстровим № 281187. (а.с. а.с. 65-66)
Що стосується підстав виникнення права власності на 20/100 частин будинку по АДРЕСА_1, то воно виникло в неї відповідно до рішення народного суду Червоно заводського району м. Харкова від 23 березня 1988 року на підставі ст.. 115 Цивільного Кодексу УРСР, зареєстрованого в ХМБТІ 19.04.1988 року під реєстровим № 28187.(а.с. 64)
З урахуванням положень ч. 4 ст. 358 Цивільного кодексу України, відповідно до яких якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно, а тому виділ частки майна, який належав ОСОБА_2 до переходу права власності до ОСОБА_3 відбувся ще у березні 1988 року.
Також судом встановлено, що відповідно до нового технічного паспорту на будинок по АДРЕСА_1, ОСОБА_2 самочинно перепланувала свою квартиру, приєднавши до неї 19/100 часток. Крмі того, площа кімнат, законною власницею яких була ОСОБА_2 (кімната 14,7 кв.м., кімната 5,8 кв.м. та тамбур 5,5 кв.м., загальною площею 26 кв.м.) не змінився.(а.с. 71-74)
Згідно із п. 2.3 «Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна», затвердженою наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України від 18.06.2007 року за № 55, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 року за № 774/14041, не підлягають поділу об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об'єктів нерухомого майна може розглядатися лише після визання права власності на них відповідно до закону.
У зв'язку з тим, що неоформлена частину будинку, яка дорівнює 19/100 часток, не є власністю ОСОБА_2, 61/100 часток та 20/100 частин будинку з відповідними надвірними будівлями вже визначені судом як частки у спільній частковій власності, що належать відповідно ОСОБА_18 та ОСОБА_2, державному виконавцеві звертатися до суду з поданням про повторний виділ частки майна із спільної часткової власності не було необхідності.
Судом також встановлено, що зазначені відповідачі діяли у межах закону, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення при вчиненні дій, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та .наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 та за №68/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна».
Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна та інше, то такі дії державного виконавця підлягають оскарженню в порядку передбаченому ч. 6 ст. 25, ч. 4 ст 58 цього Закону. Отже, як вважав суд державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визначення прилюдних торгів недійсними.
Таким чином, суд вважав, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на те, що вимоги позивача ОСОБА_2 є незаконними і необґрунтованими, оскільки прилюдні торги по реалізації 20/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1, які відбулися 25 вересня 2012 року, були проведені без порушеннями вимог діючого законодавства України, що є підставою для відмови в задоволенні основного позову.
Одночасно судом встановлено, що вимоги за зустрічним позовом знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, внаслідок чого суд задовольнив зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа - Червонозаводський РВ в м. Харкові Головного управління державної імміграційної служби України в Харківській області, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право власності та користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстраційного обліку.
Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка. Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.
Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки та не дістали об'єктивного підтвердження.
Наведені у рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.
Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 321, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 3 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді: