ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 40/203
05.03.09
За позовом Комунального підприємства «Фармація»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стевіясан"
про 36481,93 грн.,
Суддя:Пукшин Л.Г.
Представники:
Позивач: Крамаренко І.В. за довіреністю №4 від 14.01.09.
Відповідач: Моренко Ю.І. за довіреністю від 03.11.2008 №199
Брали участь у судовому засіданні
Позивач -Комунальне підприємство «Фармація»звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стевіясан»про стягнення з Відповідача суми основної заборгованості у розмірі 30 000,00 грн., 3% річних у розмірі 511,42 грн., індекс інфляції з простроченої суми у розмірі 5970,51 грн. та покласти на Відповідача судові витрати.
Заявлений позов Позивач обґрунтовує наступним. Згідно з договором №02/08/07 про маркетингове обслуговування, що був укладений 01.08.07, Позивач надав Відповідачу маркетингові послуги, а останній зобов'язався сплатити за надані послуги. Згідно з умовами договору усі оплати провадяться замовником на підставі виставлених рахунків-фактур, які повинні бути оплачені протягом 5 днів з моменту підписання актів виконаних робіт. Відомість операцій по рахунку між виконавцем та замовником за період з 01.08.07 по 07.07.08 містить дані про те, що замовник має станом на 07.07.08 перед виконавцем заборгованість у сумі 30 000,00 грн.
Проте, як стверджує Позивач, Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по сплаті наданих послуг на умовах, передбачених умовами договору, у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
В обґрунтування позовних вимог посилається на норми ст.ст. 525, 526, 547, 625, 629, 946 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 09.10.08 порушено провадження у справі №40/203, справу призначено до розгляду на 04.11.2008.
Ухвалою суду від 04.11.2008 суд, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника Позивача, відклав слухання у справі до 27.11.08.
У судове засідання 27.11.08 з'явився представники Сторін. Подали суду клопотання про продовження строку розгляду справи. Крім того, Відповідач надав суду відзив на позов, у якому зазначив, що позов не визнає, та зазначає, що позовні вимоги не знаходять своє підтвердження.
Ухвалою суду від 27.11.2008 за клопотанням двох сторін суд, керуючись ч.4 ст.69 ГПК України продовжив строк вирішення спору.
Ухвалою суду від 22.01.09, у зв'язку з неявкою Відповідача, слухання у справі відкладалось до 05.02.09.
04.02.09 через службу діловодства Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Позивача про відкладення слухання у справі.
Ухвалою суду від 05.02.09 суд, у зв'язку із заявленим клопотанням Позивача, відклав слухання у справі до 24.02.2009.
У судовому засідання 24.02.09 суд оголосив перерву до 05.03.09 для оголошення повного тексту рішення.
Судом заслухані пояснення представників, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, встановив:
01 серпня 2007 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір №02/08/07 про маркетингове обслуговування, відповідно до якого виконавець (Позивач у справі) надає замовнику (Відповідач у справі), а замовник приймає та оплачує маркетингові послуги, зміст яких полягає у маркетингових та інших послугах, які спрямовані на просування товару замовника у аптеках виконавця та наданні виконавцем замовнику, за його письмовою вимогою, інформації про об'єм продажу товару, що поставляється останнім (далі - Договір).
Плата за маркетингове обслуговування за перший обліковий період складає 10000,00 грн., крім того 2 000,00 грн. ПДВ і являється 100-процентною передоплатою. Всі послідуючі плати за надання маркетингових послуг, починаючи з другого облікового періоду, складає 10000,00 грн., крім того 2000,00 грн. ПДВ. Загальна сума плати за другий і послідуючі облікові періоди складає 12000,00 грн. (п.3.1 Договору).
Поточний обліковий період складає один календарний місяць, протягом якого здійснюються продажі Товару замовника. За згодою сторін, викладеної у відповідному протоколі, обліковий період може змінюватися (п.3.2 Договору).
При цьому сторони за Договором домовились, що у будь-яком випадку усі оплати за цим договором проводяться замовником на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури, який повинен бути оплачений протягом 5 днів з моменту підписання виконавцем акту виконаних робіт, т.ч. якщо маркетингове обслуговування не відбувається з незалежних від виконавця причин (п. 3.3 Договору).
Тобто, сторони домовились, що обов'язок оплати замовником робіт виконавця безпосередньо пов'язаний з моментом виставлення виконавцем рахунку-фактури до оплати замовнику.
Виконавець щомісяця надає замовнику на підпис акт виконаних робіт, у якому сторони зазначають найменування виконаних робіт, їх вартість та наявність претензій по якості (п. 3.4 Договору).
За твердження Позивача, за період з 01.10.07 по 31.10.07, з 01.11.07 по 30.11.07, з 01.12.07 по 21.12.07 Позивач надав послуги за Договором.
За вказані періоди, Сторонами за договором у двосторонньому порядку підписаний лише один акт здачі-приймання виконаних робіт, що наявний у матеріалах справи. Так, Акт №2312 від 31.10.07 засвідчив факт надання маркетингових послуг згідно з договором від 01.08.07 на загальну вартість 12 000,00 грн. за відсутності претензій зі сторони замовника.
Акт №2695 від 30.11.2007 та Акт № 2976 від 31.12.2007 не підписані зі сторони замовника (Відповідача у справі), тому не беруться судом до уваги як докази невиконання Відповідачем зобов'язань за договором №02/08/07.
Як зазначалось вище, усі оплати за Договором проводяться замовником на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури, який повинен бути оплачений протягом 5 днів з моменту підписання виконавцем акту виконаних робіт.
Також сторони домовились, що усі повідомлення, що направляються Сторонами одна одній згідно Договору мають бути здійснені у письмовій формі і будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані листом на замовлення, або телеграфом, факсом з одночасним повідомленням для отримання, або доставлені особисто за вказаними адресами сторін (п.8.8. Договору).
Із врахуванням зазначеного вище, за умови направлення, в установленому п.8.8 Договору порядку, рахунків-фактури виконавцем на адресу замовника, виконавець зобов'язаний на виконання п.3.3 Договору здійснити оплату наданих маркетингових послуг.
Рахунку-фактурі, що повинен виставлятися виконавцем до оплати замовнику, передує Акт здачі приймання виконаних робіт за відповідний період.
Позивачем до матеріалів справи надано описи вкладення у конверт на підтвердження обставин направлення Позивачем на адресу Відповідача актів приймання-здачі виконаних робіт та рахунків фактур за відповідний період.
В результаті опрацювання вказаних доказів, суд встановив, що на адресу Відповідача направлялись Акти здачі-приймання виконаних робіт за листопад (Акт №2695 від 30.11.2007), грудень (Акт № 2976 від 31.12.07) 2007 року та рахунки-фактури за вересень (рахунок №2312 від 08.10.07), за жовтень (рахунок №2695 від 08.11.2007) та за листопад (рахунок №2976 від 11.12.2007).
Докази про направлення на адресу Відповідача рахунку-фактури про оплату маркетингових послуг за грудень місяць 2007 року будь-яким способом, що передбачений п.8.8 Договору, Позивачем суду не забезпечено.
За наявними у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що станом на 31.12.2007 (на момент закінчення терміну дії Договору) заборгованість замовника перед виконавцем склала 12 000,00 грн. Зазначене підтверджено підписними зі сторони замовника та виконавця актом здачі-приймання виконаних робіт, що наявні у матеріалах справи.
Таким чином, спір по справі виник з причини порушення Відповідачем договірних зобов'язань, що передбачені пунктом 3.3 Договору, та необхідності стягнення у зв'язку з цим штрафних санкцій, що передбачені Цивільним кодексом України.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач згідно з п.3.3 Договору зобов'язався усі оплати за Договором вчиняти на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури, який повинен бути оплачений протягом 5 днів з моменту підписання виконавцем акту виконаних робіт
На підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобов'язання щодо здійснення оплати за маркетингові послуги. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду справи у судовому засіданні Відповідач зобов'язання по маркетингових послуг згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості не сплатив, що є підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.
У разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені Договором або законом (ст. 611 ЦКУ).
У відповідності з п.2.ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення (ст. 611 ЦК України).
Як зазначалось вище, та встановлено судом, акти здачі-приймання робіт за період з листопад-грудень 2007 року та рахунки фактури за жовтень-листопад 2007 направлені відповідачу лише в липні 2008 року, а докази про направлення Відповідачу рахунку-фактури за грудень 2008 року суду взагалі не надано. А розрахунок Позивача про стягнення 3% річних та збитків від інфляції нараховується Позивачем з моменту підписання актів здачі-приймання виконаних робіт. За таких обставин, розрахунок, що наявний у матеріалах справи, не береться судом до уваги, оскільки розраховується позивачем за період, коли виконання зобов'язання щодо оплати маркетингових послуг ще не наступило.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на те, що Позивач не забезпечив суду доказів належного виконання зі своєї сторони п.3.3 Договору (щодо виставлення у порядку, визначеному п.8.8 Договору рахунків-фактур), суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення 3% річних та збитків від інфляції у заявленій позивачем сумі залишаються без розгляду.
Згідно ст. 44 ГПК України Позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача в частині, у якій задоволено позов (ст. 49 ГПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 549, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Комунального підприємства «Фармація»задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стевіясан»(Україна, 02068, м. Київ, Дарницький район, вул. Ревуцького, 12-а, код ЄДРПОУ 30729147) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення) на користь Комунального підприємства «Фармація»(01030, м. Київ, вул. І. Франка, 38-Б, п/р 2600500990701 в КБ „Хрещатик” м. Києва, ЄДРПОУ 05415852) суму боргу у розмірі 12 000,00 грн.(дванадцять тисяч грн. 00 коп.), державного мита у розмірі 120,00 грн. (сто двадцять грн. 00 грн.), та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. (сто вісімнадцять грн. нуль коп.)
3. В іншій частині позовних вимог залишити без розгляду.
4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Пукшин Л.Г.