Справа № 407/2889/13-к
Провадження № 11кп/782/240/14
21 березня 2014 року апеляційний суд Луганської області у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
При секретарі ОСОБА_4 ,
За участю прокурора ОСОБА_5 ,
за участю захисника ОСОБА_6 ,
за участю обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську матеріали кримінального провадження № 12013030420000434 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 11 лютого 2014 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Міллерово Куйбишевського району Ростовської області, громадянин України, раніше не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджений за ч.4 ст. 296 КК України до 6 (шести) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання обчислений з 11 квітня 2012 року.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено - тримання під вартою.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 1556 грн. - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; 10 000 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди; 3000 грн. - витрати на правову допомогу.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь Антрацитівської центральної районної лікарні - 1694,88 грн.
Постановлено стягнуто з ОСОБА_7 витрати по залученню експертів у сумі 882 грн. на користь держави.
Доля речових доказів вирішена у відповідності до ст. 100 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винним в тому, що 03.04.2012 року, приблизно о 18:00 годині, він маючи при собі складаний ніж, який є кишеньковим складаним ножем типу «балісонг», господарсько-побутового призначення, який він заздалегідь заготовив для нанесення тілесних ушкоджень, прибув до дому ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , з якою раніше підтримував близькі відносини, але на той час перебував у конфліктних стосунках, що виникли внаслідок небажання ОСОБА_10 зустрічатися з ним.
Проникнувши на подвір'я, ОСОБА_7 прослідував у зазначену будівлю, де він побачив брата ОСОБА_10 - ОСОБА_9 , який в цей самий час сидів у вітальні та дивився телевізор.
Усвідомлюючи, що ОСОБА_9 стороння особа у його взаємовідносинах з ОСОБА_10 , маючи злочинний намір, спрямований на грубе порушення громадського порядку, керуючись почуттям зневаги до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві, прагнучи затвердитись за рахунок приниження та нанесення тілесних ушкоджень іншій особі, а саме ОСОБА_9 , з яким він не перебував у конфліктних стосунках, пройшов до кімнати, де знаходився ОСОБА_9 та переховуючи у руці ніж запропонував останньому вийти з ним для розмови.
Коли ОСОБА_9 підвівся та наблизився до ОСОБА_7 на відстань, достатню для нанесення удару, останній, усвідомлюючи, що його дії носять характер особливої зухвалості, не маючи на те ніяких підстав, наніс ОСОБА_9 удар заздалегідь заготовленим для цього ножем в шию, заподіявши ОСОБА_9 тілесні ушкодження.
Після цього, ОСОБА_9 , зрозумівши намір обвинуваченого ОСОБА_7 та усвідомлюючи, що ОСОБА_7 навмисно та безпричинно заподіяв йому тілесні ушкодження, прослідував до спальні та спробував переховатися там від обвинуваченого ОСОБА_7 .
Усвідомлюючи, що ОСОБА_9 своїми діями загрози йому не створює, ОСОБА_7 прослідував за ОСОБА_9 до спальні та став намагатися проникнути до кімнати, де переховувався ОСОБА_9 та знаходилася його неповнолітня сестра ОСОБА_10
Намагаючись відчинити двері спальні, які утримував ОСОБА_9 , ОСОБА_7 намагався вдарити ножем ОСОБА_9 , який в той самий час намагався зачинити двері та перешкодити проникненню обвинуваченого до кімнати. Коли ОСОБА_9 вдалося зачинити двері до кімнати та замкнути їх на замок, обвинувачений ОСОБА_7 став наносити удари ногами по двері та розбив дверне скло, після чого, намагаючись нанести удари ножем ОСОБА_9 , він спробував проникнути до спальні де знаходилися ОСОБА_9 та неповнолітня ОСОБА_10 . В цей час ОСОБА_9 , намагаючись перешкодити ОСОБА_7 , взяв стілець та цим стільцем вибив ніж з рук ОСОБА_7 .
Після цього, ОСОБА_7 прослідував до кухні, де зі столу взяв два ножі та з цими ножами повернувся до дверей спальні.
Скориставшись тим, що ОСОБА_9 відволікся та телефонує матері, намагаючись викликати допомогу, обвинувачений ОСОБА_7 , скрізь пройом розбитого їм раніше дверного скла вдерся до спальні, та утримуючи в правій та лівій руці по ножу став намагатися нанести цими ножами удари ОСОБА_9 , а коли той перехопив руки нападника, перешкодивши нанесенню ударів, проте ОСОБА_7 вдалося повалити ОСОБА_9 на ліжко в спальні. Знаходячись на ліжку, обвинувачений ОСОБА_7 намагаючись подолати опір ОСОБА_9 став наносити останньому, удари ножами.
Внаслідок своїх дій, обвинувачений ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_9 численні ножові поранення шиї, правого плечового суглоба, грудної клітини зліва, лівої кисті, різані рани волосистої частини голови та лівого передпліччя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, та продовжував свої дії до тих пір, доки ОСОБА_9 не вдалося вихопити ніж з правої руки обвинуваченого ОСОБА_7 .
Після цього ОСОБА_9 , вичерпавши всі методи захисту, з метою захисту від протиправного посягання озброєного ножем обвинуваченого ОСОБА_7 , шляхом заподіяння йому шкоди, ножем, який він вирвав з руки ОСОБА_7 , заподіяв останньому тілесні ушкодження, після чого обвинувачений ОСОБА_7 припинив напад та зник з місця події.
В апеляції захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 зазначає, що вирок суду повинен бути змінений у зв'язку з невірною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, необхідністю застосування статті закону про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення, пом'якшення призначеного покарання.
Вказує на те, що судом порушені вимоги ст. 94 КПК України, допущені однобічність та неповнота дослідження обставин справи, не встановлено спрямованості умислу ОСОБА_7 на скоєння хуліганства, не встановлені мотив та цілі вчиненого, не враховані покази ОСОБА_7 .. У вироку не вказано в чому полягає грубе порушення громадського порядку, в чому полягає особлива зухвалість, події злочину у вироку наведені так як вони зазначені в обвинувальному акті і не відповідають дійсним обставинам справи, зокрема наявності у ОСОБА_7 двох ножів, хоча за висновками експертів це малоімовірно і сам ОСОБА_7 заперечує цей факт. Також зазначає, що судом не дано жодної правової оцінки діям потерпілого стосовно ОСОБА_7 , зокрема, щодо нанесення останньому тяжких тілесних ушкоджень. Звертає увагу на те, що ухвалою слідчого судді від 16.07.2013 року скасовано постанова про закриття кримінального провадження, щодо ОСОБА_9 стосовно спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Вважає, що дії ОСОБА_7 необхідно перекваліфікувати на ч.2 ст.125 КК України, або пом'якшити покарання з урахування особи ОСОБА_7 який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, тяжких наслідків для потерпілого від його дій не настало, та з урахування його стану здоров'я. Просить вирок суду змінити і кваліфікувати дії ОСОБА_7 за ч.2 ст. 125 КК України, пом'якшити йому покарання.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 зазначає про неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, суттєве порушення вимог КПК України, що обвинувачення ґрунтується тільки на показах потерпілого, що у нього не було умислу на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, що потерпілий був ініціатором конфлікту і спровокував конфлікт, що покази потерпілого не підтверджуються іншими доказами. Вважає, що його вина не доказана і в його діях немає складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України. Просить перекваліфікувати його дії на ч.2 ст.125 КК України і призначити йому більш м'яке покарання, звільнити з-під варти.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав доводи своєї апеляції і апеляції захисника ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_6 , який підтримав доводи своєї апеляції та апеляції обвинуваченого ОСОБА_7 , прокурора ОСОБА_5 , яка вважала апеляції обвинуваченого і захисника необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, вислухавши учасників судового провадження у судових дебатах, репліки і останнє слово обвинуваченого ОСОБА_7 , перевіривши доводи апеляційних скаргах та матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що апеляції обвинуваченого ОСОБА_7 і захисника ОСОБА_6 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновок суду, щодо винуватості ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України є обґрунтованим і підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, які були досліджені судом першої інстанції у судовому засіданні:
- показами потерпілого ОСОБА_9 в суді із яких вбачається, що 03 квітня 2012 року, він знаходився вдома по АДРЕСА_2 , коли до хати увійшов ОСОБА_7 і запропонував йому вийти для розмови. Він підійшов до ОСОБА_7 і той наніс йому удар у шию. Він злякався і побіг до спальні, щоб сховатися. В той момент коли він намагався закрити двері до спальні, ОСОБА_7 підбіг і хотів нанести йому удар. Він встиг зачинити двері на замок, на що ОСОБА_7 вибив скло у дверях і намагався нанести удари через вікно у двері. Табуретом він вибив з рук ОСОБА_7 ніж. Коли ОСОБА_7 зник, він почав дзвонити матері щоб вона викликала допомогу. В цей час ОСОБА_7 заскочив у дверний пройом із двома ножами та повалив його на ліжко. Вони стали боротися. ОСОБА_7 наносив йому удари у шию, плече. Він злякався за своє життя і наніс ОСОБА_7 декілька ударів у спину, від чого ОСОБА_7 закричав та убіг. Після цього він пішов до сусідів і його відвезли до лікарні. Уточнив, що ОСОБА_7 раніше зустрічався з його неповнолітньою сестрою біля року, раніше у нього конфліктів з ним не було;
- показами свідка ОСОБА_11 в суді із яких вбачається, що 03 квітня 2012 року вона знаходилася до 3 годин вдома. Потім вона збиралася на роботу. Коли виїжджала з дому, то повернулася її донька ОСОБА_12 . Вона була заплакана, ОСОБА_13 був на вулиці. Коли вона спитала у доньки що сталося, то донька сказала, що розповість увечері. Працює вона до 17-30. По дорозі додому їй на телефон подзвонив її син ОСОБА_14 і сказав, щоб вона викликала міліцію. Потім дзвінок обірвався. Вона відразу поїхала додому. Коли вона приїхала, то її сина вже відвезли у лікарню. Там були їх сусіди та її донька ОСОБА_12 . Вона хотіла зайти до двору. Юля сказала щоб вона не заходила, тому що там знаходиться ОСОБА_13 і він з ножем. Також сказала, що ОСОБА_7 порізав ОСОБА_14 і його сусід відвіз до лікарні. Вона подзвонила їх дільничному інспектору. Коли вони разом з дільничним зайшли до двору, то ОСОБА_7 сидів на площадці перед двором. Вони завели його додому, викликали швидку допомогу;
- показами свідка ОСОБА_10 в суді із яких вбачається, що вона приблизно о 15 годині 03 квітня 2012 року біля свого будинку розмовляла з ОСОБА_7 , потім вони почали сваритися, ОСОБА_7 прижав її до воріт, дістав ножа і сказав, якщо вона не буде з ним зустрічатися, то він щось із собою зробить. Вона пішла до будинку. Мати поїхала на роботу, брат її спав, вона знаходилася у себе в кімнаті. Вона почула стук у ворота. Коли виглянула, то побачила ОСОБА_7 . Вона впустила його і вони на кухні розмовляли. Він просив її помиритися з ним. Коли вона сказала, що не буде цього робити, то ОСОБА_7 сказав, що тоді переріже всю її родину. Вона спочатку не повірила йому. Потім він наніс їй два удари у ніс та у лоб, взяв її за волосся і сказав, якщо вона знову відповість «ні», то він ще раз її вдарить. Вона злякалася і сказала, що буде з ним зустрічатися. Він сказав, що піде і що поки він буде йти, вона повинна розмовляти з ним по телефону. Вона вивела його з двору. Коли вона зайшла до кімнати, він їй дзвонив, але вона не брала трубку. Потім прокинувся її брат і сів дивитися телевізор. Вона почула чийсь голос і коли виглянула з кімнати, то побачила ОСОБА_7 і почула як він запропонував вийти поговорити. Вона подумала, що той звертається до неї, хотіла закрити ноутбук і піти говорити з ОСОБА_7 . Вона тільки почала виходити з кімнати, коли в її кімнату забіг брат, однією рукою він прикривав горло, а другою рукою закрив двері до кімнати. ОСОБА_7 почав вибивати двері до кімнати. Потім ОСОБА_7 розбив скло в двері і просунув руку з ножем. Її брат підставив стілець під це вибите віконце і вдарив по руці ОСОБА_7 . Ніж відлетів до середини кімнати. Брат сказав, щоб вона телефонувала матері. Вона набрала телефон матері. В той час вона помітила, що ОСОБА_7 кудись пішов. Вона побачила, що ОСОБА_7 вже пролазить у отвір, де було скло в двері і у нього в руках були два ножі. Він проліз і відразу кинувся на її брата. Вони разом впали на ліжко. Брат крикнув їй, щоб вона пішла до сусідів за допомогою. Вона побігла за допомогою. Через деякий час вона побачила, що з будинку вийшов брат у крові. Додатково пояснила, що ОСОБА_7 часто приходив до них у будинок. Ті ножі, які були в руках у ОСОБА_7 , це їх кухонні ножі. Як билися її брат та ОСОБА_7 у спальні, вона не бачила. Раніше, якщо вони сварилися з ОСОБА_7 , то він бив її. Зі сторони ОСОБА_7 на адресу її брата ОСОБА_9 вона не чула погроз вбивством;
- показами свідка ОСОБА_15 в суді із яких вбачається, що він знаходився вдома - займався по господарству. Потім він поїхав до своєї сестри за дошками. По путі він бачив обвинуваченого. Він подумав, що той іде до своєї дівчини і спитав чи не підвезти його. ОСОБА_7 відповів, що він іде в інший бік. Приблизно через 20 хвилин, він був у своєму дворі, коли почув крик доньки їх сусідів, яка кричала, щоб допомогли, бо вбивають. Він вибіг на вулицю і побачив, що з будинку вийшов ОСОБА_9 і він держався рукою за горло. Його рука була у крові, також в крові була й сорочка, в опущеній руці у нього був ніж. Він побіг до сусіда за машиною і подзвонив дільничному інспектору. Вони чекали швидку, а оскільки швидка довго не їхала, то він повіз ОСОБА_9 на своїй машині до лікарні, бо той вже почав втрачати свідомість. По дорозі вони зустріли швидку допомогу. Додатково пояснив, що ОСОБА_7 він бачив, коли повернувся з лікарні, але бачив його здалека, бо його не пустили до хати. Ніж ОСОБА_16 залишив у нього у дворі на приступках. Там його і вилучали працівники міліції;
- показами свідка ОСОБА_17 в суді із яких вбачається, що о 18 годині вона почула, що хтось плаче. До них прибігла їх сусідка ОСОБА_18 . Вони побачили сусіда ОСОБА_9 , який однією рукою тримався за горло, в іншій руці у нього був ніж. Проте те,
що сталося вона дізналася від ОСОБА_19 . ОСОБА_7 вони побачили тільки після того, як ОСОБА_9 відвезли до лікарні. До двору вони заходили разом з дільничним інспектором. ОСОБА_7 вже був у дворі. Дільничний піднімав ОСОБА_7 футболку, там було все у крові, які саме у нього були тілесні ушкодження вона не бачила;
- показами свідка ОСОБА_20 в суді із яких вбачається, що коли він підійшов до двору Чувіних, там стояла ОСОБА_11 . Він заходив до двору разом з дільничним інспектором. Вони завели ОСОБА_7 до будинку, чекали на швидку допомогу. Він бачив у ОСОБА_7 на спині ножове поранення . Що сталося він знає тільки зі слів;
- показами свідка ОСОБА_21 в суді із яких вбачається, що точно дати вже не пам'ятає, йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_17 і сказав, що у нього біля будинку порізаний ОСОБА_9 . Потім він сказав, що везе ОСОБА_9 до лікарні. В цей час йому подзвонила ОСОБА_11 і сказала, що у неї в будинку знаходиться ОСОБА_13 і він з ножем. Він поїхав до їх будинку. Коли зайшов у двір, в той час з будинку вийшов ОСОБА_7 . Спитав у нього навіщо він це зробив, на що той сказав, що не знає. Він побачив, що у ОСОБА_7 вся майка була у крові. Він підняв майку і побачив у нього пошкодження, обробили йому рани та викликали швидку допомогу;
- даними протоколу огляду місця події від 03 квітня 2012 року, із якого вбачається, що були оглянуті житлові будинки АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 і були виявлені і вилучені - в спальній кімнаті будинку АДРЕСА_2 складаний ніж типа «метелик», а також кухонний ніж, лезо якого має хвилясту зубчасту поверхню, а також манжета куртки, куртка чоловіча, а на крильці будинку АДРЕСА_3 - кухонний ніж ( т.1 а.к.п. 8 -21);
- даними протоколу огляду від 04 квітня 2012 року, згідно якого в Антрацитівській ЦРЛ була оглянута і вилучена сорочка, належна ОСОБА_9 з окремими накладеннями бурого кольору (т.1 а.к.п.. 23);
- даними висновку медико - криміналістичної експертизи № 176 м-к від 30 травня 2012 року, відповідно до якого на передній поверхні лівої поли сорочки ОСОБА_9 , а також передній поверхні правого рукава і передньої внутрішньої поверхні лівого рукава є шість наскрізних ушкоджень, які носять колено-різаний характер. Враховуючи характер і особливості ушкоджень на сорочці потерпілого вони могли утворитися від дії клинка кухонного ножа № 1, вилученого за адресою АДРЕСА_3 , так і від дії будь-якого іншого клинка ножа, що має аналогічні конструктивні особливості. Утворення ушкоджень від дії клинка ножа № 3 (ніж " балисонг") не виключається, а від дії клинка ножа № 2 (з хвилястою різальною частиною) - маловірогідно ( т.1 а.к.п. 114-121);
- даними протоколу огляду від 04 квітня 2012 року, згідно якого в Ровеньківській міській лікарні була оглянута і вилучена футболка чоловіча, яка належить ОСОБА_22 і яка рясно просочена речовиною бурого кольору, з трьома різаними пошкодженнями (т.1 а.к.п. 23);
- даними протоколу пред'явлення предмета для упізнання від 01 липня 2012 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_9 пізнав ножі за № 5 і № 3, пояснивши, що ці ножі належать їх сім'ї, він впізнає їх за формою клинка, кольору і формі руків'я ( т.1 а.к.п. 246-248);
- даними протоколу пред'явлення предмета для упізнання від 01 липня 2012 року, в ході якого ОСОБА_10 упізнала ножі за № 5 і № 3, пояснивши, що ці ножі належать їх сім'ї, пізнала їх по характерному розкладному руків'ю, кольору і матеріалу руків'я, за формою клинка. Ніж № 5 - "Метелик" належить ОСОБА_7 , вона часто його бачила у ОСОБА_23 , впізнає вона його по конструкції розкладного руків'я, пластиковим чорним вставкам в руків'ї, по довжині і формі клинка( т.1 а.к.с. 249-251);
- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 09.06.12р. за участю обвинуваченого ОСОБА_7 , в ході проведення якого ОСОБА_7 розповів і показав на місці скоєння злочину про обставини спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень( т.1а.к.п. 180-184);
- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілого ОСОБА_9 від 09.06.12 року в ході проведення якого ОСОБА_9 розповів і показав про обставини спричинення тілесних ушкоджень (т.1 а.к.п 185-188);
- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події за участю свідка ОСОБА_10 від 15.06.12 року, в ході проведення якого ОСОБА_10 розповіла і показала про обставини його здійснення (т.1 а.к.п. 195-204);
- даними висновку комісійної судово-медичної експертизи Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи № 333/323/389м-к від 11 грудня 2012 року, згідно з яким
2) У хірургічному відділенні Антрацитівскої ЦРЛ за період з 03 по 20 квітня 2012 року ОСОБА_9 був виставлений клінічний діагноз: «Множинні ножові поранення шиї, правого плечового суглоба, грудної клітини ліворуч, лівої кисті. Різані рани волосистої частини голови і лівого передпліччя».
Вищезгадані ушкодження на тілі ОСОБА_9 утворилися від дій якогось предмета (предметів), що має колюче - ріжучою властивість і по ступеню тяжкості як у своїй сукупності, так і ізольовано один від одного належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і правильно кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч.4 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинені із застосуванням предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Доводи апеляції захисника ОСОБА_6 про те, що судом не наведено у вироку мотивів по яким, суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_7 є хуліганство, що суд не зазначив в чому полягає особлива зухвалість, і доводи апеляції обвинуваченого ОСОБА_7 про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України апеляційний суд вважає безпідставними.
Так, судом зазначено у вироку, що ОСОБА_7 , без дозволу зайшов до будинку потерпілого ОСОБА_9 , де знаходилася і його неповнолітня сестра ОСОБА_10 . На правомірне зауваження потерпілого ОСОБА_7 зреагував агресивно і провокуючи конфлікт, спричинив потерпілому тілесні ушкодження, після чого маючи можливість піти з будинку, обвинувачений цього не зробив і продовжив свої хуліганські дії, почав переслідувати потерпілого, розбив скло в дверях, таким чином потрапив до спальної кімнати, де кинувся на потерпілого, повалив його на ліжко. Особлива зухвалість полягає у нанесенні тілесних ушкоджень ножем.
Тобто судом першої інстанції наведені мотиви, по яким суд дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Апеляційний суд вивчивши матеріали кримінального провадження також дійшов висновку що ніж, який був застосований обвинуваченим ОСОБА_7 щодо потерпілого ОСОБА_9 був заздалегідь ним заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень.
Аналізуючи покази свідка ОСОБА_10 апеляційний суд вважає їх правдивими в тому, що ОСОБА_7 маючи при собі ніж висловлював погрози порізати всю родину у разі її відмови зустрічатися з ним.
Тобто, доводи захисника ОСОБА_6 про те, що судом не встановлено в діях ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК Укураїни, а зокрема застосування ножа заздалегідь заготовлено для нанесення тілесних ушкоджень є безпідставними і такими що спростовуються наведеними у вироку суду та перевіреними у апеляційній інстанції доказами .
Суд першої інстанції у вироку дав також оцінку доводам захисника ОСОБА_6 щодо кваліфікації дій ОСОБА_7 за ст..125 КПК України, визнавши ці доводи необґрунтованими. Апеляційний суд вважає, що така оцінка є правильною, підстав для кваліфікації дій ОСОБА_7 за ст..125 КК України немає.
Доводи апеляції захисника ОСОБА_6 про те, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, зокрема в частині наявності у ОСОБА_7 двох ножів, і посилання на висновок експерта про те ,що це малоімовірно, апеляційний суд вважає такими що не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Такі доводи спростовуються показами потерпілого ОСОБА_9 про те, що спочатку ОСОБА_7 наніс йому удар в шию, а коли потерпілий знаходячись в спальні вибив табуретом з рук ОСОБА_7 ніж, той через деякий час заскочив у спальню через пройом дверей з двома ножами.
Покази потерпілого ОСОБА_9 підтверджуються показами свідка ОСОБА_10 , а також висновками судово-медичних експертиз, в тому числі і комісійної №333/323/389 м-к від 11.12.2012 року, згідно із якою характер, локалізація та механізм утворення всіх пошкоджень на тілі ОСОБА_9 вказує на те, що вони могли утворитися при обставинах, вказаних ним в протоколі відтворення обстановки і обставин події за його участю 09.06.2012 року. Рани в області лівої верхньої кінцівки і в області шиї могли утворитися як від дії клинка ножа № 3 так і від дії клинка ножа № 1. Рана темєної області могла утворитися від дії будь-якого клинка ножа , наданого на експертизу. Судово-медичною експертизою речових доказів - сорочці ОСОБА_9 встановлено шість пошкоджень, які могли утворитися від дії клинка кухонного ножа № 1, не виключається їх утворення від дії клинка № 3 ( т.2 а.к.п.162-163).
Доводи апеляції захисника ОСОБА_6 та доводи апеляції обвинуваченого ОСОБА_7 про відсутність у обвинуваченого умислу на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_7 прийшов в дім потерпілого з заздалегідь заготовленим ножем, яким першим наніс удар потерпілому ОСОБА_9 в життєво-важливий орган - в шию, а після того, як потерпілому вдалося вибити з рук обвинуваченого ніж, він на кухні в домі потерпілого взяв ще два ножа, з якими кинувся на потерпілого і спричинив тілесні ушкодження. Застосування обвинуваченим ножа, кількість нанесених ударів та їх локалізація свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 умислу на спричинення потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про те що потерпілий був ініціатором конфлікту і спровокував конфлікт, є необґрунтованими і спростовуються як показами потерпілого ОСОБА_9 так і свідка ОСОБА_10 .
Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що покази потерпілого не підтверджуються іншими доказами є безпідставними, оскільки покази потерпілого ОСОБА_9 об'єктивно підтверджуються наведеними у вироку доказами - висновками судово-медичних експертиз, даними протоколу огляду місця події від 03 квітня 2012 року, даними протоколів відтворення обстановки і обставин події.
Доводи апеляції захисника ОСОБА_6 про те, що судом не надана оцінка діям потерпілого ОСОБА_9 є необґрунтованими, оскільки відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Таким чином, суд першої інстанції розглянув дане кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 у відповідності із вимогами КПК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції у відповідності із вимогами ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, яке згідно ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких, дані про особу ОСОБА_7 , який не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання та навчання, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 суд визнав щире каяття у скоєному.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_7 судом не встановлено.
Призначена ОСОБА_7 міра покарання за своїм розміром відповідає ступеню тяжкості скоєного правопорушення, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження скоєння ним нових правопорушень.
Підстав для пом'якшення ОСОБА_7 покарання апеляційний суд не вбачає. Доводи апеляції захисника в цій частині є необґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Апеляцію захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 11 лютого 2014 року щодо ОСОБА_7 за ч.4 ст. 296 КК України - залишити без змін.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців, починаючи з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_7 , який тримається під вартою - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2