Справа № 427/1753/14-к
Провадження № 1-кп/427/254/14
01.04.2014 року
Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Свердловського міського суду Луганської області в м.Свердловськ Луганської області кримінальне провадження, номер кримінального провадження, який присвоєний йому в ЄРДР № 1201413034000339 від 09.02.2014 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Свердловська Луганської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, невійськовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого вироком Свердловського міського суду Луганської області від 01 березня 2012 року за ст.122 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -
ОСОБА_5 , 08 лютого 2014 року о 20:00 год., на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_4 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, знаходячись у квартирі за адресою: кв. АДРЕСА_1 , завдав декілька ударів, а саме: один удар кулаком правої руки в праве плече, один удар кулаком лівої руки у область грудної клітинки, один удар кулаком правої руки в праве плече ОСОБА_4 , чим заподіяв їй наступні тілесні ушкодження: перелом середньої третини правої ключиці з помірним зсувом, які згідно висновку експерта № 32 від 09.02.2014р. відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Обвинувачений у судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому діянь повністю, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, надав пояснення аналогічні викладеному в обвинувальному акті. Щиро розкаявся у скоєному.
Потерпіла в судовому засіданні пояснила, що дійсно при вказаних в обвинувальному акті обставинах, обвинувачений заподіяв їй тілесні ушкодження середньої тяжкості, зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого вона не має, не наполягала на обранні суворого покарання відносно нього.
Суд, враховуючи позицію учасників судового провадження, відповідно до ст.349 ч.3 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи в сукупності здобуті у справі докази, суд визнає доведеним у судовому засіданні вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Призначаючи обвинуваченому вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого протиправного діяння, яке відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше засуджений вироком Свердловського міського суду Луганської області від 01 березня 2012 року за ст.122 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки, задовільно характеризується за місцем проживання, не працює. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд враховує щире каяття. Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
З урахуванням всіх обставин у справі, беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи особу винного, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, по якій кваліфіковані його дії у виді позбавлення волі. Зважаючи на те, що обвинувачений вчинив злочин у період випробувального строку, то остаточне покарання йому слід призначити за правилами ст.71 КК України.
Обраний запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили у вигляді особистого зобов'язання необхідно змінити на тримання під вартою, взявши ОСОБА_5 під варту в залі суду, строк відбування покарання відраховувати з 01 квітня 2014 року.
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати по справі не значаться.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавленні волі.
На підставі ст.71 ч.1 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Свердловського міського суду Луганської області від 01 березня 2012 року у виді 1 місяця позбавлення волі, і за сукупністю вироків визначити покарання ОСОБА_5 остаточно у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 1 (один) місяць.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили у вигляді особистого зобов'язання змінити на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду, строк відбування покарання відраховувати з 01 квітня 2014 року.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Луганської області учасниками процесу протягом 30 днів з дня його проголошення через суд, який ухвалив судове рішення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Головуючий